Ухвала суду № 119240427, 22.05.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 травня 2024 року м. Київ № 320/14208/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, E-mail: kiev_gu@kv.pfu.gov.ua, ЄДРПОУ: 42098368), в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії з 01 січня 2018 року, бездіяльність Пенсійного фонду України щодо спрямування Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на його гідне пенсійне забезпечення та дії Пенсійного фонду України щодо організації між ним і Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві штучних судових спорів, і зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 цю компенсацію з 01 січня 2018 року по дату фактичного виконання у повному обсязі судового рішення в цій адміністративній справі;

- стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві і Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 15000 ( п`ятнадцять тисяч ) гривень у відшкодування завданої моральної шкоди;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві і Пенсійний фонд України подати звіти про виконання судового рішення в цій адміністративній справі;

- постановити окрему ухвалу, якою довести до відома Міністерства соціальної політики України і Національної поліції України факти про порушення Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві і Пенсійним фондом України, їхніми посадовими особами норм актів пенсійного законодавства, для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню законів, і для розгляду питання щодо притягнення до дисциплінарної і кримінальної відповідальності їхніх посадових осіб.

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви встановленим Кодексом адміністративного судочинства України вимогам, ухвалою суду від 11 квітня 2024 року позов залишено без руху та надано позивачу час на усунення виявлених недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про визнання поважними причини пропуску строку на звернення до суду із зазначенням доказів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до суду у розумний строк, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права;

- оригіналу документа про сплату 3220,80 грн судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або змінених позовних вимог;

- письмових пояснень з аргументацією на користь необхідності розгляду зазначених вимог в рамках одного провадження та відповідних доказів на обґрунтування пов`язаності між собою зазначених позовних вимог;

- уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме конкретизувати позовні вимоги, з урахуванням висновків суду, що наведені у даній ухвалі.

На виконання ухвали суду від 11.04.2024 позивачем 23.04.2024 подана заява про усунення недоліків, що передана на розгляд до сектору суду 17.05.2024.

Розглянувши заяву про усунення недоліків суд вважає, що недоліки, визначені ухвалою суду від 11.04.2024 року, не усунені в повній мірі з огляду на наступне.

Одним з недоліків позовної заяви, визначених ухвалою суду від 11.04.2024 року, була несплата судового збору за позовні вимоги, що заявлені у межах даного провадження.

Позивач справедливо зауважив, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивач звернувся до суду через "Електронний суд", тому, з урахування процесуальної можливості на оплату судового розміру у зменшеному розмірі, позивач повинен був сплатити 2 576,64 грн (3220,80*0,8), зробивши відповідне зауваження.

Проте, позивач змінив формулювання позовних вимог та надав додаткові пояснення чому він вважає, що не повинен сплачувати судовий збір.

З урахуванням уточнення, позовні вимоги мають наступний зміст:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про відмову у нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням розміру та строків виплати пенсії з 01 січня 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію з 01 січня 2018 року до дати фактичного виконання у повному обсязі судового рішення;

- стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 75000 (сім тисяч п`ятсот) гривень у відшкодування завданої моральної шкоди;

- визнати протиправною дію Пенсійного фонду України щодо організації чергового судового спору між ОСОБА_1 і Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві в частині нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням розміру та строків виплати пенсії з 01 січня 2018 року;

- стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 75000 (сім тисяч п`ятсот) гривень у відшкодування завданої моральної шкоди.».

Системний аналіз частини першої статті 6 Закону «Про судовий збір», частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Отже, позивачем заявлено чотири позовні вимоги: 1 (немайнова) визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про відмову у нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням розміру та строків виплати пенсії з 01 січня 2018 року та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію з 01 січня 2018 року до дати фактичного виконання у повному обсязі судового рішення; 2 (майнова) стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 75000 (сім тисяч п`ятсот) гривень у відшкодування завданої моральної шкоди; 3 (немайнова) визнати протиправною дію Пенсійного фонду України щодо організації чергового судового спору між ОСОБА_1 і Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві в частині нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням розміру та строків виплати пенсії з 01 січня 2018 року; 4 (майнова) стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 75000 (сім тисяч п`ятсот) гривень у відшкодування завданої моральної шкоди.».

Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Відповідно, за майнові вимоги № 2 та № 4 судовий збір не справляється.

Частиною 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Тому, у адміністративному позові про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завжди буде щонайменше дві вимоги, перша вирішити публічно-правовий спір, друга відшкодувати шкоду.

В іншому випадку вимога про відшкодування шкоди не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Верховний Суд в ухвалі від 13 березня 2018 року по справі № 820/5268/17 (провадження К/9901/34025/18) зазначив, що частиною п`ятою статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Зміст цієї норми вказує на те, що у вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується. Відтак скаржник не є особою, яка звільнена від сплати судового збору в розумінні пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" (реєстраційний N рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72718639).

Тому, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач мав заплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру (1 та 3 позовні вимоги), що з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору складає 1 937,92 грн (3028*0,4*2*0,8) або щонайменше судовий збір за третю позовну вимогу немайнового характеру із урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Проте, всупереч вимогам ухвали суду від 11 квітня 2024 року, позивач не сплатив судовий збір у визначеному законом розмірі, так само, як не надав документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, суд прийшов до висновку, що недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 11.04.2024 року не усунені у спосіб та строк, які зазначені у ній.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом спосіб та строк.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись статтями 94, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити певні дії повернути позивачеві.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.