Рішення № 119240314, 23.05.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2024 р. справа № 300/9058/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 доСлужби зовнішньої розвідки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Крутоголова Оксана Олександрівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач), звернулася до суду з адміністративним позовом до Служби зовнішньої розвідки України (далі відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді заяви представника позивача щодо вирішення питання надання грошової компенсації за належне до отримання житлове приміщення, відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2015 № 728;

- зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача щодо надання грошової компенсації за належне до отримання житлове приміщення, відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2015 № 728.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 проходив службу у Службі зовнішньої розвідки України та відповідно до Наказу голови Служби зовнішньої розвідки України № 912-ос/вс від 20.04.2023 позивача звільнено зі служби та знято з усіх видів грошового забезпечення. Позивач з 07.08.2018 перебуває на квартирному обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов у відповідача під номером 1 та знаходиться у черзі на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення під номером 677. Представник позивача звернулась до відповідача із заявою щодо виплати компенсації за належне для отримання жиле приміщення та прийняти відповідне рішення (протокол) щодо виплати компенсації за належне для отримання жиле приміщення. Однак, листом від 29.09.2023 № 19/1/1883-вс/н відповідач повідомив про відсутність підстав для розгляду зазначеної заяви. Представник позивача вважає, що рішення у встановленому діючим законодавством порядку, а саме, відповідно до Порядку визначення розміру надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2015 №728, прийнято не було.

По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с.25-26)

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.41).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через підсистему «Електронний суд» 29.01.2024, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Вказав, що черговість надання грошової компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім`ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень. Представник вказує, що позивач та члени його сім`ї станом на 03 липня 2023 року знаходяться за № 677 по черговості на отримання грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення. Отже, правові підстави для письмового інформування Службою зовнішньої розвідки України ОСОБА_1 про право на отримання компенсації та про її орієнтовний розмір відсутні. Таке інформування та виплата компенсації позивачеві без дотримання визначених норм законодавства призведе до порушення прав інших військовослужбовців, які перебувають на квартирному обліку за № 1-676. Водночас, після появи законодавчо визначених підстав (настання черги на отримання жилого приміщення, затвердження бюджетних призначень для забезпечення житлом військовослужбовців СЗРУ на відповідний бюджетний рік), право позивача на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення буде реалізовано в установленому порядку (а.с.44-45).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши позовну заяву, відзиви на позов, та в сукупності письмові докази, встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу у Службі зовнішньої розвідки України та відповідно до Наказу голови Служби зовнішньої розвідки України № 912-ос/вс від 20.04.2023 звільнено зі служби та знято з усіх видів грошового забезпечення (а.с.17).

Адвокат позивача звернулася до Служби зовнішньої розвідки України із заявою про надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення в порядку статті 3 Закону України «Про звернення громадян», відповідно до якої просила: розглянути заяву щодо виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, виділити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення, відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; надати інформацію щодо орієнтованого розміру грошової компенсації; надати обґрунтовану відповідь щодо вжитих заходів (а.с.37-38).

Листом від 29.09.2023 за № 19/1/1883-вс/н Фінансово-економічне управління Служби зовнішньої розвідки України повідомила представника позивача, що ОСОБА_1 та члени його сім?ї (дружина - ОСОБА_2 , 1989 р.н., син дружини - ОСОБА_3 , 2005 р.н., донька - ОСОБА_4 , 2018 р.н.), на квартирному обліку перебувають з 07 червня 2018 року та станом на 03 липня 2023 року знаходяться за № 677 по черговості на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення. Житлово-побутова комісія Служби зовнішньої розвідки України письмово не інформувала ОСОБА_1 та членів його сім`ї у зв`язку з тим, що у нього не настала черга на отримання компенсації у поточному році. 3 огляду на вищевикладене, позачергове надання ОСОБА_1 грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення суперечитиме вимогам Порядку та порушить права шестисот сімдесяти шести осіб, які перебувають на квартирній черзі перед ним.

Проте, як зазначено у позовній заяві, позивач вважає, що рішення у встановленому діючим законодавством порядку, а саме, відповідно до Порядку визначення розміру надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2015 №728, прийнято не було.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону № 2011-ХІІ).

Згідно із статтею 1-2 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону № 2011-ХІІ).

Пунктом 1 статті 12 Закону № 2011-ХІІ визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац четвертий пункту 1 статті 12 Закону № 2011-ХІІ).

Абзацом першим пункту 9 статті 12 Закону № 2011-ХІІ визначено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Отже, зазначеним законом держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців (військовослужбовців запасу) жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених ЖК, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено частиною першою статті 9 ЖК громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до положень статей 9, 43 ЖК громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік.

Згідно із статями 48, 49 ЖК жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки. Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів.

Відповідно статті 12 Закону № 2011-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» (далі - постанова № 1081) затвердив Порядок № 1081, який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

Відповідно до пункту 29 Порядку № 1081 військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.

Як слідує зі змісту пункту 9 статті 12 Закону № 2011-ІІ та пункту 29 Порядку № 1081 особа, яка звільнена з військової служби в запас або у відставку, має право на залишення на квартирному обліку з підстав, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Однак, пункт 30 Порядку № 1081 передбачає випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку громадян, які потребують поліпшені житлових умов, а саме у разі:

1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла;

2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;

3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;

5) в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на грошову компенсацію, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку № 1081.

У свою чергу порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України (статті 48-1 ЖК).

Механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах (далі - військові частини), а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - компенсація) установлено Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728 (далі - Порядок № 728).

Приписами пункту 3 цього Порядку зазначено, що військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, мають право отримати компенсацію один раз протягом усього часу проходження військовослужбовцями військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 728, черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім`ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Згідно із пунктом 6 вказаного Порядку підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім`ї компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.

Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, Адміністрація Держприкордонслужби, СБУ, ДСНС, розвідувальні органи, Національна гвардія, Управління державної охорони, ДКА, Адміністрація Держспецзв`язку щороку протягом I кварталу після визначення загальної суми видатків на надання компенсації розподіляють її між військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та квартирно-експлуатаційними установами (організаціями), в яких ведеться облік військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, з урахуванням часу взяття військовослужбовців та членів їх сімей на такий облік та/або включення їх до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень( п. 9 Порядку №728).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 728, житлові комісії військових частин, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та квартирно-експлуатаційних установ (організацій) (далі - житлові комісії) письмово інформують військовослужбовців та членів їх сімей, у яких настала черга на отримання жилих приміщень у поточному році, про їх право на отримання компенсації та про її орієнтовний розмір.

Пунктом 11 цього ж Порядку передбачено, що для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру житловій комісії подаються такі документи:

- рапорт військовослужбовця (заява особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, або члена сім`ї, зазначеної в абзацах четвертому і п`ятому пункту 2 цього Порядку) та нотаріально посвідчена згода членів його сім`ї на отримання компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення;

- довідка про склад сім`ї та реєстрацію місця проживання (перебування);

- копії паспорта військовослужбовця і повнолітніх членів сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

- копія свідоцтва про шлюб (за наявності);

- копія свідоцтва про народження дитини (за наявності);

- копія облікової картки фізичної особи - платника податків (військовослужбовця та членів його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);

- копія свідоцтва про право власності на житло за його наявності (військовослужбовця та членів його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);

- довідка про отримання (неотримання) житла військовослужбовцем з колишнього місця перебування його на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

- документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сім`ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нерухоме майно;

- дозвіл органу опіки і піклування на отримання неповнолітнім членом сім`ї компенсації у випадках, визначених законодавством.

Пунктом 12 Порядку № 728 житлові комісії розглядають рапорти військовослужбовців (заяви, зазначені в пункті 11 цього Порядку) щодо надання компенсації та приймають рішення про її надання або відмову в наданні.

Надання військовослужбовцям Служби зовнішньої розвідки України та членам їх сімей грошової компенсації регулюється розділом VII Інструкції про порядок забезпечення і надання співробітникам Служби зовнішньої розвідки України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Служби зовнішньої розвідки України від 20 жовтня 2008 року № 242, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2008 року за № 1105/15796 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 7.2 Інструкції житлово-побутова комісія щороку у разі затвердження бюджетних призначень для забезпечення житлом військовослужбовців Служби розвідки України на відповідний бюджетний рік інформує листом з повідомленням військовослужбовців та членів їх сімей (осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку, у разі їх смерті - членів сім`ї таких осіб), у яких настала черга на отримання житлових приміщень, про їх право на отримання грошової компенсації, їх орієнтовний розмір та перелік документів, необхідних для отримання компенсації, або надає таке повідомлення особисто під підпис.

Абзацом 4 пункту 7.2 Інструкції передбачено, що черговість надання грошової компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім`ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на позачергове одержання житлових приміщень.

Отже, процедура отримання військовослужбовцем грошової компенсації замість житла є багатоетапною та передбачає певний порядок послідовних дій ряду різних суб`єктів.

Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження реалізації свого права на отримання грошової компенсації, позивачем надано заяву про надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (дата не вказана), до якої додано:

оригінал ордеру про надання правової допомоги;

копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

копію паспорта громадянина України;

копію картки про отримання ідентифікаційного коду;

заява про виділення грошової компенсації від дружини;

копія довідки про реєстрацію місця проживання;

витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заявника;

витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дружини заявника

копія свідоцтва про шлюб.

Предметом спору в даній справи є не здійснення розгляду вищевказаної заяви, відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2015 № 728.

Суд звертає увагу, що приписати Порядку № 728 чітко вказано, що питання щодо прийняття рішення про надання або відмову у наданні грошової компенсації покладено на житлові комісії, які розглядають рапорти військовослужбовців щодо надання такої компенсації, тільки після того, як останні письмово інформують військовослужбовців та членів їх сімей, у яких настала черга на отримання жилих приміщень у поточному році та про їх право на отримання компенсації.

Тобто, аналізуючи Постанову № 728, суд дійшов висновку, що подання рапорту військовослужбовцем (заяви, зазначеної в пункті 11 цього Порядку) передує письмове інформування житлових комісій про настання черги на отримання жилих приміщень у поточному році або їх право на отримання компенсації.

Так, судом встановлено, що листом від 29.08.2023 за № 1/1/1883-вс/н Фінансово-економічне управління Служби розвідки України розглянуло заяву ОСОБА_1 щодо грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення та повідомила, що ОСОБА_1 та члени його сім`ї (дружина - ОСОБА_2 , 1989 р.н., син дружини - ОСОБА_3 , 2005 р.н., донька - ОСОБА_4 , 2018 р.н.), на квартирному обліку перебувають з 07 червня 2018 року та станом на 03 липня 2023 року знаходяться за № 677 по черговості на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення. Житлово-побутова комісія Служби зовнішньої розвідки України письмово не інформувала ОСОБА_1 та членів його сім`ї у зв`язку з тим, що у нього не настала черга на отримання компенсації у поточному році. 3 огляду на вищевикладене, позачергове надання ОСОБА_1 грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення суперечитиме вимогам Порядку та порушить права шестисот сімдесяти шести осіб, які перебувають на квартирній черзі перед ним (а.с.20-21).

Водночас, доказів того, що житлова комісія Служби зовнішньої розвідки України письмово інформувала ОСОБА_1 та членів його сім`ї, про те, що настала черга на отримання жилого приміщення у поточному році та про їх право на отримання компенсації, як це передбачено пунктом 10 Порядку № 728, або підтвердження факту настання такої черги у поточному році, суду не надано.

Разом з цим, заява про надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення подана представником позивача в порядку статті 3 Закону України «Про звернення громадян».

Так, відповідно до вищевказаної статті під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Статтею 20 Закону України Про звернення громадян визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Звернення позивача було передано на розгляд Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України, та водночас, на думку суду, в розумні строки надано відповідь у формі листа від 29.09.2023 за № 19/1/1883-вс/н.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність бездіяльності Служби зовнішньої розвідки України щодо розгляду заяви позивача.

З огляду на викладене, суд зазначає, що позовна вимога про зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача щодо надання грошової компенсації за належне до отримання житлове приміщення, відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2015 № 728, може бути реалізована після інформування ОСОБА_1 про настання черги на отримання жилих приміщень у поточному році або про їх право на отримання компенсації та в разі необхідності документів, які підтверджують підстави для надання такої компенсації.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів у повному об`ємі правомірність своїх дій.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, внаслідок чого, в задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на висновок суду про відмову у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України, суд не вбачає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач:

Служба зовнішньої розвідки України (код ЄДРПОУ 33240845, вул. Нагірна, 24/1, м. Київ, 04107).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.