Ухвала суду № 119238817, 22.05.2024, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2089/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року. Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

представниці заявника (боржника) ОСОБА_1 адвоката Середи В.Ю.

стягувача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Овідіополь, в режимі відеоконференції клопотання представника заявника (боржника) ОСОБА_1 адвоката Середи В.Ю., за участю боржниці ОСОБА_3 , заінтересованої особи ОСОБА_4 та стягувача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 31.08.2023 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 05.03.2024 р. - позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ,за участю3-оїособи безсамостійних вимогна предметспору ОСОБА_4 про стягненняборгу задоговором позикизадоволений,стягнуто всолідарному порядкуз ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в сумі 56000 дол. США, відсотки за користування позикою період з січня 2020 р. по вересень 2021 р. у розмірі 17640 дол. США, 3% річних у розмірі 2560,22 дол. США, а також, стягнуто врівних часткахз ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 13420 грн., тобто по 6710 грн. з кожного.

Разом з цим, ухвалою Овідіопольського райсуду Одеської області від 21.08.2020 року, за заявою представниці ОСОБА_2 , в якості забезпечення позову був накладений арешт на : житловий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 323,5 кв. м, житловою площею 124 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 353792351237); житловий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 74 кв. м, житловою площею 58,6 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 12759940); земельну ділянку, кадастровий номер 5123782500:02:002:0196, площею 0,4392 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 353792351237); земельну ділянку, кадастровий номер 5123782500:01:002:0681, площею 2,8958 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 720808451237); земельну ділянку, кадастровий номер 5123782500:01:002:0682, площею 2,9328 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 708394551237).

Зазначена спільна заява та мирова угода приєднані до справи.

23.04.2024 р., представниця боржника ОСОБА_1 адвокат СередаВ.Ю. звернулася до Овідіопольського райсуду Одеської області з клопотанням про скасування вищевказаних заходів забезпечення позову, мотивуючи це неспівмірністю задоволених позовних вимог з вартістю забезпеченого арештованого нерухомого майна, вказуючи при цьому, що житловий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 74 кв. м, житловою площею 58,6 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 на момент накладення арешту судом 21.08.2020 р. належав та належить на сьогодні ОСОБА_5 , який придбав його у ОСОБА_1 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 13.01.2015 р. (реєстр. № 22). При чому, ОСОБА_5 не є стороною по справі і на сьогодні є законним власником зазначеного нерухомого майна з 13.01.2015 р. (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна : 12759940), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 373880197, а вказаний арешт порушує його права власника нерухомого майна. Також, представниця боржника зауважує, що житловий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 323,5 кв. м, житловою площею 124 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 353792351237) як на дату ухвали суду від 21.08.2020 р., так і до сьогодні є предметом договору іпотеки від 06.03.2018 року (реєстр. № 82) (номер запису про державну реєстрацію іпотеки: 25157103) із забороною відчуження вказаного будинку до виконання (припинення) розірвання цього договору, укладеного між іпотекодержателем ОСОБА_6 та іпотекодавцем ОСОБА_1 зі строком основного зобов?язання 25.01.2019 р. та розміром зобов?язання 962500 грн. за нотаріально посвідченим договором позики від 09.02.2018 р. (реєстр. № 42), а тому вказаний арешт на зазначений будинок порушує права сторін іпотечного договору.

В судовому засіданні представниця боржника ОСОБА_1 адвокат Середа В.Ю. повністю підтримала доводи свого клопотання про скасування заходів забезпечення позову та просила суд його задовольнити.

Стягувач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти скасування заходів забезпечення позову з підстав відсутності перед ним погашення боргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Боржниця ОСОБА_3 в судове засідання не з?явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином телефонограмою на особистий мобільний номер, причини неявки не повідомила, заяви про слухання справи за її відсутності суду не надала (а.с. 45).

Заінтересована особа ОСОБА_4 в судове засідання не з?явилась, надіславши до суду заяву, в якій просила суд, відмовити у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову та розглянути справу за її відсутності (а.с. 65).

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали, додані до клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Увідповідності дост.158ЦПК України-суд можескасувати заходизабезпечення позовуз власноїініціативи абоза вмотивованимклопотанням учасникасправи.Клопотання проскасування заходівзабезпечення позовурозглядається всудовому засіданніне пізнішеп`яти днівз днянадходження йогодо суду.У разінадання відповідачемдо судудокумента,що підтверджуєздійснене нимзабезпечення позовувідповідно дочастини четвертоїстатті 156цього Кодексу,відповідне клопотаннявідповідача проскасування заходівзабезпечення позову,вжитих судом,розглядається судомне пізнішенаступного дняпісля наданнявказаного документа.За результатамирозгляду клопотанняпро скасуваннязаходів забезпеченняпозову,вжитих судом,постановляється ухвала.Ухвала судупро скасуваннязаходів забезпеченняпозову,вжитих судом,або провідмову вскасуванні забезпеченняпозову можебути оскаржена.Відмова ускасуванні забезпеченняпозову неперешкоджає повторномузверненню зтаким самимклопотанням припояві новихобставин,що обґрунтовуютьнеобхідність скасуваннязабезпечення позову.У разіухвалення судомрішення прозадоволення позовузаходи забезпеченняпозову продовжуютьдіяти протягомдев`яноста днівз днянабрання вказанимрішенням законноїсили абоможуть бутискасовані завмотивованим клопотаннямучасника справи.Якщо протягомвказаного строкуза заявоюпозивача (стягувача)буде відкритовиконавче провадження,вказані заходизабезпечення позовудіють доповного виконаннясудового рішення.У випадкузалишення позовубез розгляду,закриття провадженняу справіабо увипадку ухваленнярішення щодоповної відмовиу задоволенніпозову суду відповідномусудовому рішеннізазначає проскасування заходівзабезпечення позову.У такомуразі заходизабезпечення позовузберігають своюдію донабрання законноїсили відповіднимрішенням абоухвалою суду.Примірник ухвалипро скасуваннязаходів забезпеченняпозову невідкладнопісля набраннятакою ухвалоюзаконної силинадсилається заявнику,всім особам,яких стосуютьсязаходи забезпеченняпозову іяких судможе ідентифікувати,а такождержавним таіншим органам,які повиннібули та(або)виконували ухвалупро забезпеченняпозову,для здійсненняними відповіднихдій щодоскасування заходівзабезпечення позову.

Судом встановлено, що ухвалою Овідіопольського райсуду Одеської області від 21.08.2020 року, за заявою представниці ОСОБА_2 , в якості забезпечення позову був накладений арешт на : житловий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 323,5 кв. м, житловою площею 124 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 353792351237); житловий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 74 кв. м, житловою площею 58,6 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 12759940); земельну ділянку, кадастровий номер 5123782500:02:002:0196, площею 0,4392 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 353792351237); земельну ділянку, кадастровий номер 5123782500:01:002:0681, площею 2,8958 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 720808451237); земельну ділянку, кадастровий номер 5123782500:01:002:0682, площею 2,9328 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 708394551237) (т. 1 а.с. 57-59).

Рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 31.08.2023 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 05.03.2024 р. - позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ,за участю3-оїособи безсамостійних вимогна предметспору ОСОБА_4 про стягненняборгу задоговором позикизадоволений,стягнуто всолідарному порядкуз ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в сумі 56000 дол. США, відсотки за користування позикою період з січня 2020 р. по вересень 2021 р. у розмірі 17640 дол. США, 3% річних у розмірі 2560,22 дол. США, а також, стягнуто врівних часткахз ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 13420 грн., тобто по 6710 грн. з кожного (т. 2 а.с. 160-168,219-222).

На виконаннявищевказаного рішенняОвідіопольського райсудуОдеської областівід 31.08.2023р.та постановиОАС від05.03.2024р., 03.04.2024 р. Овідіопольським райсудом Одеської області був виданий виконавчий лист ОСОБА_2 , пред?явлений ним до виконання до Овідіопольського ВДВС, постановою яких від 09.04.2024 р. було відкрито виконавче провадження № 74696595 (а.с. 51,52).

16.05.2024 р. на електронну адресу Овідіопольського райсуду Одеської області надійшла ухвала ВС від 10.05.2024 р., якою було задоволено клопотання представниці ОСОБА_1 адвоката Середи В.Ю. про зупинення виконання рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 31.08.2023 р. та постанови ОАС від 05.03.2024 р. до закінчення їх перегляду в касаційному порядку та зупинено виконання рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 31.08.2023 р. та постанови ОАС від 05.03.2024 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ,за участю3-оїособи безсамостійних вимогна предметспору ОСОБА_4 про стягненняборгу задоговором позики дозакінчення касаційнгперегляду справи (а.с. 56-60).

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» - заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Суд встановив, що при проголошенні ухвали Овідіопольського расуду Одеської області від 21.08.2020 р. під головуванням судді цього ж суду ОСОБА_7 про забезпечення позову в частині накладення арешту на житловий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 74 кв. м, житловою площею 58,6 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 12759940), суд зауважує, що вказаний будинок був проданий ОСОБА_1 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 13.01.2015 р. (реєстр. № 22), тобто за 5 років 7 місяців до винесення оскаржуваної ухвали покупцю ОСОБА_5 , який не є стороною по справі і на сьогодні є законним власником зазначеного нерухомого майна (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна : 12759940), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 373880197, і на думку суду, саме власник нерухомості ОСОБА_5 , який станом на 21.08.2020 р. вже був власником вказаного будинку, має право на подачу до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, якщо вважає, що його права порушені, а не ОСОБА_1 , який з 13.01.2015 р. не є власником цього будинку, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 373880197 від 11.04.2024 р., а тому, в задоволенні клопотання в цій частині слід відмовити з підстав, описаних вище (а.с. 19-20).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у справі № 904/5726/19 вказала, що в процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»).

З урахуванням предмету позову, а також того, що відчуження спірного майна у разі задоволення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, застосовані судом заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельні ділянки, кадастрові номери: 5123782500:02:002:0196, 5123782500:01:002:0681 та 5123782500:01:002:0682, враховуючи співмірність та адекватність заходу забезпечення позову, баланс інтересів сторін, накладення судом арешту на вказані земельні ділянки було співмірним та обґрунтованим задля забезпечення виконання рішення суду.

У зв?язку з чим, в задоволенні клопотання представниці боржника ОСОБА_1 адвоката Середи В.Ю. про скасування заходів забезпечення позову в цій частині слід відмовити.

Крім цього, судом з?ясовано, що на дату прийняття ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 21.08.2020 р. - житловий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 323,5 кв. м, житловою площею 124 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 353792351237) являвся предметом договору іпотеки від 06.03.2018 року (реєстр. № 82) (номер запису про державну реєстрацію іпотеки: 25157103) укладеного між іпотекодержателем ОСОБА_6 та іпотекодавцем ОСОБА_1 із забороною відчуження вказаного будинку до виконання (припинення) розірвання цього договору, укладеного між іпотекодержателем ОСОБА_6 та іпотекодавцем ОСОБА_1 зі строком основного зобов?язання 25.01.2019 р. та розміром зобов?язання 962500 грн. за нотаріально посвідченим договором позики від 09.02.2018 р. (реєстр. № 42) (а.с. 14-15,32-40).

За приписами ст. 1 Закону України «Про іптеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов?язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов?язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом та відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону, відповідно до якої, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов?язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов?язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частинами шостою та сьомоюстатті 3 названого Закону:

- у разі порушення боржником основного зобов?язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки;

- пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Як передбачено ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов?язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 589 ЦК, у разі невиконання зобов?язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Зі змісту приписів Закону України «Про іпотеку» випливає, щов разіколи належнимчином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя - суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно.

Такий правовий висновок було викладено у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/4772/17, від 31.10.2018 у справі № 923/1105/17 (ЄДРСРУ № 77586100), від 19 червня 2019 року у справі № 825/1764/16 (ЄДРСРУ №82473109), від 17.10.2019 у справі № 822/1426/16 (ЄДРСРУ № 84987811).

У Постановах Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі № 910/4772/17, від 31.10.2018 р. у справі № 923/1105/17, від 19.06.2019 р. у справі № 825/1764/16 зазначено, що «оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов?язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Зі змісту наведених приписів Закону Україн «Про іпотеку» випливає, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв?язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов?язання на момент пред?явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов?язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателяі не пов?язується з йогоіснуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки».

Зі змісту ч. 1 ст. 8 Конституції України - охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об?єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК - ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Враховуючи, що згідно зі ст. 92 Конституції України, правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.

Відповідно до роз?яснень, що містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Таким чином,суд вважає,оскільки житловий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 323,5 кв. м, житловою площею 124 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 353792351237) є предметом іпотеки за іпотечним договором від 06.03.2018 р. (реєстр. № 82) (номер запису про державну реєстрацію іпотеки: 25157103) укладений між іпотекодержателем ОСОБА_6 та ОСОБА_1 - раніше звернення у 12.05.2020 р. ОСОБА_2 до суду з вказаним позовом та дати ухвали суду про забезпечення позову 21.08.2020 р., то відповідно накладення судом арешту на зазначене іпотечне майно було неправомірним.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

В зв`язку з чим, ухвала Овідіопольського райсуду Одеської області від 21.08.2020 р. у справі № 509/2089/20, в частинінакладення арештуна нерухомемайно - житловийбудинок,з господарчимибудівлями таспорудами,загальною площею323,5кв.м,житловою площею124кв.м,який розташованийза адресою: АДРЕСА_1 позбавляєзаявника (боржника) ОСОБА_1 ,як власникамайна розпоряджатисяним увідповідності додіючого законодавстваУкраїни,а такожобмеження правтретьої особи-іпотекодержателя ОСОБА_6 задовольнити своївимоги зарахунок предметаіпотеки за умовами договору іпотеки від 06.03.2018 р. (реєстр. № 82), а тому вимоги клопотання про скасування заходів забезпечення позову в цій частині підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 157,158,259 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

1. Клопотання представника заявника (боржника) ОСОБА_1 адвоката Середи В.Ю., за участю боржниці ОСОБА_3 , заінтересованої особи ОСОБА_4 та стягувача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову задовольнити частково;

2. Застосовані ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 серпня 2020 року по справі № 509/2089/20 заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на житловий будинок, з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 323,5 кв. м, житловою площею 124 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 353792351237, (реєстраційний номер обтяжень: 25158199) скасувати ;

3. В задоволенні решти клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення в поряду ч. 6 ст. 259 ЦПК України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23.05.2024 року.

Суддя Гандзій Д.М.