Ухвала суду № 119238376, 23.05.2024, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 520/12250/15-ц

Провадження № 4-с/947/17/24

УХВАЛА

23.05.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за скаргою

ОСОБА_1

на дії державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі

Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

Сульжика Валерія Вікторовича,

про визнання дій неправомірними

та зобов`язання вчинити певні дії,

ВС Т А Н О В И В :

01.02.2024 року до канцелярії Київського районного суду міста Одеси надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сульжика Валерія Вікторовича, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій скаржник просить суд:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сульжика Валерія Вікторовича щодо невиконання ухвали Київського районного суду міста Одеси від 24.11.2023 року по справі №520/12250/15-ц, яка набрала законної сили;

- зобов`язати державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сульжика Валерія Вікторовича виконати ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 24.11.2023 року по справі №520/12250/15-ц та повернути виконавчий лист, виданий Київським районним судом міста Одеси від 29.01.20216 року стягувачу;

- стягнути на користь заявника понесені судові витрати.

В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа №520/12250/15-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2015 року у справі №520/12250/15-ц позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» - задоволено.

З огляду на вищезазначене, Київським районним судом м. Одеси 29 січня 2016 року було видано виконавчий лист по справі № 520/12250/15-ц.

У зв`язку з вищевикладеними обставинами 18 лютого 2016 року Першим Київським ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № АСВП 50247385 щодо примусового виконання виконавчого листа № 520/12250/15-ц від 29.01.2016 року.

Боржником за вищезазначеним виконавчим провадженням є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Стягувачем - ТОВ «АНСУ».

21 вересня 2016 року виконавче провадження № АСВП 50247385 завершено.

Строк на пред`явлення до примусового виконання Виконавчого листа № 520/12250/15-ц від 29.01.2016 року закінчився 07 червня 2022 року.

Проте, 15 червня 2022 року державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сульжиком Валерієм Вікторовичем винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 69232577 від 15.06.2022 року, якою відкрито виконавче провадження про стягнення коштів у розмірі 30547,13 доларів США з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ТОВ «АНСУ», код ЄДРПОУ 36757541.

ОСОБА_1 було подано до Київського районного суду м. Одеси скаргу на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Сульжика Валерія Вікторовича.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2023 року скаргу ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення та дії державного виконавця щодо винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження №69232577 від 15.06.2022 - задоволено. Визнано неправомірними дії державного виконавця Першого Київського віллілу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сульжик Валерія Вікторовича щодо винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження № 69232577 від 15.06.2022 року. Визнано протиправною та скасовано Постанову державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сульжик Валерія Вікторовича про відкриття виконавчого провадження № 69232577 від 15.06.2022 року. Зобов`язано державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сульжик Валерія Вікторовича повернути виконавчий лист виданий Київським районним судом м. Одеси 29 січня 2016 року по справі № 520/12250/15-ц стягувану.

Скаржник стверджує, що вказана ухвала суду набрала законної сили - 24.11.2023 року.

Надалі, 12.12.2023 року представником ОСОБА_1 , адвокатом Домущі В.С. було подано до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву із оригіналом належним чином завіреної копії ухвали Київського районного суду м, Одеси від 24.11.2023 року, яка набрала законної сили.

Однак, як стверджує скаржник, державним виконавцем ухвала Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2023 року, яка набрала законної сили - не виконана, що свідчить про наявність бездіяльності в діях державного виконавця.

З викладених підстав, представник скаржника звернувся до суду з цією скаргою.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаною скаргою розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 02.02.2024 року вказану скаргу прийнято до провадження, відкрито провадження по справі та призначено дату, час і місце проведення судового засідання.

Одночасно судом в ухвалі суду, залучено в якості заінтересованої особи стягувача за виконавчим провадженням ТОВ «АНСУ», а також зобов`язано Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надати до суду в строк до судового засідання призначеного на 13 лютого 2024 року належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №69232577.

12.02.2024 року до суду від представника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшли письмові заперечення на скаргу, в яких представник вважає скаргу необґрунтованою та просить суд відмовити у її задоволенні.

В обґрунтування скарги представник вказує на те, що Скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 69232577 від15.06.2022 року , до розгляду апеляційної скарги Відділу по суті, - на випадок задоволення апеляційної скарги - є прямим порушенням прав ТОВ «АНСУ».

З 24.11.2023 по 12.12.2023 Відділу було невідомо про наявність ухвали Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2023 по справі № 520/12250/15-ц, яка на адресу Відділу до 12.12.2023 не надходила. 12.12.2023 на адресу Відділу адвокатом Домущі В.С., що діє в інтересах ОСОБА_1 була надана разом з його заявою ухвала Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2023 по справі № 520/12250/15-ц.

21.12.2023 року до канцелярії Одеського апеляційного суду подана апеляційна скарга на ухвалу № 520/12250/15-ц видана Київським районним судом від 24.11.2023.

05.02.2024 року Одеським апеляційним судом винесена ухвала № 520/12250/15-ц про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу Київського районного суду м, Одеси від 24 листопада 2023 року,

08.02.2024 року Одеським апеляційним судом винесена ухвала № 520/12250/15-ц про зупинення виконання ухвали № 520/12250/15-ц Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2023.

Представник відділу вважає, що набрання ухвалою законної сили негайно після її проголошення, відповідно до частини 1 статті 261 ЦПК' України, не узгоджується з принципом справедливості та визначеними в частині 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема рівністю усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Також представником відділу до вказаних заперечень надані на виконання ухвали суду від 02.02.2024 року копія матеріалів виконавчого провадження ВП №69232577.

01.03.2024 року до суду надійшли доповнення представника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до заперечень на скарги, в яких представником відділу додатково вказується на те, що строк пред`явлення до примусового виконання спірного виконавчого листа не було порушено. Також представник зазначає, що у період з 24.11.2023 року по 12.12.2023 року Відділу було невідомо про наявність ухвали суду від 24.11.2023 року по справі №520/12250/15-ц, яка на адресу відділу до 12.12.2023 року не надходила. Також, представник зазначає, що копія скарги та судові повістки до судового засідання до відділу також не надходили, що перешкоджало представнику відділу скористатись процесуальними правами та надати свої заперечення, що призвело до порушення розгляду справи за відсутності представника відділу. Після дізнання про наявність вказаної ухвали суду, представник відділу звернувся з апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду, за наслідком чого 08.02.2024 Оденським апеляційним судом зупинено дію ухвали суду від 24.11.2023 року по справі №520/12250/15-ц. Представник відділу вважає відсутніми бездіяльність державного виконавця, а скаргу безпідставною.

12.04.2024 року до суду в електронній формі від представника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшли письмові пояснення, до яких представником надані роздруківки судових рішень на підтвердження наявності судової практики відносно викладеної правової позиції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні скарги. Додатково представник Відділу вказує про відсутність порушеного права у скаржника оспорюваними діями державного виконавця, як одна з ключових підстав для задоволення скарги.

У судовому засіданні 23.05.2024 року представник скаржника скаргу підтримав та просив суд задовольнити.

Представник Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судовому засіданні 23.05.2024 року заперечував проти задоволення скарги, з посиланням на викладені підстави у запереченнях проти скарги, з доповненнями до них, а також з підстав відсутності порушеного права у скаржника оспорюваними діями державного виконавця, приймаючи, що постановою Одеського апеляційного суду від 14.055.2024 року ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 24.11.2023 року скасовано, а скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Представник стягувача за виконавчим провадженням ТОВ «АНСУ» у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлявся належним чином про причини неявки суд не повідомив, процесуальним правом на подання заперечень (відзиву) на скаргу не скористався,

Статтею 450 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Приймаючи викладене, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні 23.05.2024 року за наявною явкою сторін по справі.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши, проаналізувавши та надавши оцінку усім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 , з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №520/12250/15-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2015 року у справі №520/12250/15-ц позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» - задоволено та постановлено:

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (01015 м. Київ, вул. Лейпцігська, 3-А, код за ЄДРПОУ 36757541) заборгованість за кредитним договором №6635522 від 21 липня 2008 року в розмірі 38266 (тридцять вісім тисяч двісті шістдесят шість доларів) 09 центів США, з яких:

- заборгованість по кредиту - 24295 (двадцять чотири тисячі двісті девяносто пять) доларів 69 центів США;

- несплачені проценті; - 13970 (тринадцять тисяч девятсот сімдесят) доларів 40 центів США, з переведенням іноземної валюти в гривню за курсом встановленим Національним банком України на день виконання рішення.

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (01015 м. Київ, вул. Лейпцігська, 3-А, код за ЄДРПОУ 36757541) судовий збір в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2015 року у справі №520/12250/15-ц набрало законної сили 01.12.2015 року.

З огляду на вищезазначене, Київським районним судом м. Одеси 29 січня 2016 року було видано виконавчий лист по справі № 520/12250/15-ц відносно боржника ОСОБА_1 для виконання вказаного рішення суду.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні в Першому Київському відділі державної виконавчої служби м.Одеси перебувало виконавче провадження №50247385 з примусового виконання виконавчого листа №520/12250/15-ц від 29.01.2016 року, виданим Київським райсудом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АНСУ» грошової суми у розмірі 38266,09 доларів США.

В рамках даного виконавчого провадження, 13.04.2018 року державним виконавцем винесено постанову про передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу №6758, за якою ТОВ «АНСУ» передано земельну ділянку, площею 0,09 га за ціною третіх торгів 127 489, 60 грн (майно не реалізовано).

20.08.2018 року державним виконавцем винесено постанову про передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу, за якою ТОВ «АНСУ» передано легковий седан-В, CHERY EASTAR В 11, д/н НОМЕР_2 , 2008 р.в. за ціною третіх торгів 78 500 грн. (майно не реалізовано).

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 03.12.2018 року подання державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Чітак Б.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України, задоволено. Заборонено громадянину України, ОСОБА_1 виїзд за межі України без вилучення паспортного документа, до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом №520/12250/15-ц від 29.01.2016 року, виданим Київським райсудом м.Одеси про стягнення грошової суми у розмірі 38266,09 доларів США з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АНСУ».

З поданих матеріалів виконавчого провадження №69232577 вбачається, що 07.06.2019 року державним виконавцем виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області в рамках виконавчого провадження №50247385, 07.06.2019 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

06.06.2022 року представником стягувача ТОВ «АНСУ» надано до Першого Київського відділу державної виконавчої служби м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №520/12250/15-ц, виданого 29.01.2016 року Київським райсудом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АНСУ» грошової суми у розмірі 38266,09 доларів США.

На підставі вказаної заяви, державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сульжиковим В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №69232577.

Представник боржника ОСОБА_1 будучи незгодним з вказаною постановою державного виконавця звернувся до Київського районного суду міста Одеси з відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження.

За наслідком розгляду вказаної скарги в межах цивільної справи №520/12250/15-ц, за відокремленим провадженням за №4-с/947/97/23, 24.11.2023 року Київським районним судом міста Одеси постановлено ухвалу, якою скаргу представника скаржника - ОСОБА_1 , адвоката Домущі Василя Сергійовича, задоволено.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сульжик Валерія Вікторовича щодо винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження № 69232577 від 15.06.2022 року;

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сульжик Валерія Вікторовича про відкриття виконавчого провадження № 69232577 від 15.06.2022 року;

Зобов`язати державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сульжик Валерія Вікторовича повернути виконавчий лист виданий Київським районним судом м. Одеси 29 січня 2016 року по справі № 520/12250/15-ц стягувачу.

З вказаної ухвали суду не вбачається наявність інформації, що під час розгляду даної справи з розгляду вказаної скарги приймала участь уповноважена особа Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за наслідком чого відсутні підстави вважати, що державний виконавець обізнаний про наявність вказаної ухвали суду з моменту її постановлення та проголошення.

З матеріалів виконавчого провадження №69232577 вбачається, що 13.12.2023 року до Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла від представника боржника ОСОБА_1 адвоката Домущі В.С. заява про приєднання до матеріалів виконавчого провадження на виконання копії ухвали Київського районного суду міста Одеси від 24.11.2023 року по справі №520/12250/15-ц, яка містить відбиток штемпелю про набрання ухвалою суду законної сили 24.11.2023 року.

Як вбачається, тієї ж дати, 13.12.2023 року представником Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було подано до Київського районного суду міста Одеси заяву про ознайомлення з матеріалами справи №520/12250/15-ц.

21.12.2023 року представником Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надано до Одеського апеляційного суду відповідну апеляційну скаргу на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 24.11.2023 року по справі №520/12250/15-ц.

08.02.2024 року в межах розгляду вказаної апеляційної скарги Одеським апеляційним судом постановлено ухвалу, якою клопотання Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зупинення дії ухвали Київського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2023 року задоволено. Зупинено дію ухвали Київського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2023 року.

У відповідності до наданої представником Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) під час розгляду даної скарги належним чином засвідченої копії постанови Одеського апеляційного суду від 14.05.2024 року по справі №520/12250/15-ц, яка містить вступну та резолютивні частини вбачається, що апеляційну скаргу Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задоволено. Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 24.11.2023 року по справі №520/12250/15-ц скасовано. Скаргу ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сульжик Валерія Вікторовича щодо відкриття виконавчого провадження залишено без задоволення.

З матеріалів виконавчого провадження №69232577 вбачається, що державним виконавцем Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сульжиком Валерієм Вікторовичем після отримання заяви боржника ОСОБА_1 від 13.12.2023 року, якою повідомлено про наявність вищевказаної ухвали суду від 24.11.2023 року, яка в подальшому скасована судом апеляційної інстанції, та до постановлення Одеським апеляційним судом ухвали суду від 08.02.2024 року про зупинення дії вказаної ухвали суду в подальшому скасованої, рішення не приймалось.

Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що боржником рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2015 року у справі №520/12250/15-ц, яке набрало законної сили 01.12.2015 року та підлягає обов`язковому виконанню, є виконаним належним чином.

Разом з тим, представник боржника будучи незгодним з вказаними дії державного виконавця з невиконання ухвали суду від 24.11.2023 року, вважаючи наявною бездіяльність державного виконавця, звернувся до суду з цією скаргою.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема,Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).

На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Згідно із частиною першоюстатті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон N1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону N1404-VIII встановлено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов`язковості виконання рішень;

3) законності;

4) диспозитивності;

5) справедливості, неупередженості та об`єктивності;

6) гласності та відкритості виконавчого провадження;

7) розумності строків виконавчого провадження;

8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 74 вказаного Закону N1404-VIII передбачено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби, відповідно до якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Також статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчогопровадження маютьправо звернутисядо судуіз скаргою,якщо вважають,що рішенням,дією абобездіяльністю державноговиконавця чиіншої посадовоїособи органудержавної виконавчоїслужби абоприватного виконавцяпід часвиконання судовогорішення,ухваленого відповіднодо цьогоКодексу,порушено їхніправа чисвободи.

У відповідності до положень статті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Статтею 34 Закону N1404-VIII регламентовано зупинення вчинення виконавчих дій, відповідно до якої виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі:

1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;

2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;

4) відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);

5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленомучастиною п`ятоюстатті 15 цього Закону;

6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;

7) якщо вони вчиняються до оптового постачальника електричної енергії відповідно доЗакону України"Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії";

8) затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) якщо стягувач включений до плану санації;

9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченомучастиною третьоюстатті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

10) включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно доЗакону України"Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;

12) включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;

12-1) відкриття виконавчого провадження після завершення приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства, якщо виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, стосується зобов`язань боржника - державного або комунального підприємства, господарського товариства, які виникли до завершення приватизації єдиного майнового комплексу такого державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства;

13) наявності підстав, передбаченихстаттею 2-1Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку";

14) наявності підстав, передбаченихстаттею 1Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств";

15) якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбаченихЗаконом України"Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу;

16) якщо рішенням, на підставі якого видано виконавчий документ, зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільних систем економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно;

17) позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що встановлюється згідно ізЗаконом України"Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей".

Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 7 частини першої цієї статті, не зупиняється в разі стягнення заборгованості перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та/або її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії.

Виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення з теплопостачальних та теплогенеруючих організацій заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 червня 2021 року для виробництва теплової енергії, послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), а також за послуги з транспортування і розподілу природного газу, теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Приймаючи викладене в цілому, суд погоджується з доводами скаржника про те, що чинним законодавством не передбачено підстав для зупинення провадження виконавчих дій у тому числі підстав для не розгляду заяв та не виконання ухвали суду, яка набрала законної сили, на період вчинення державним виконавцем дій з подання апеляційної скарги на судове рішення за наслідком розгляду скарги боржника та на період відповідного апеляційного провадження, у разі не постановлення рішення суду про зупинення дії відповідного судового рішення.

Поряд з цим, як вже судом наголошувалось виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад зокрема верховенства права, обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Вирішуючи питання про наявність в діях державного виконавця бездіяльності з невиконання ухвали суду від 24.11.2023 року по справі №520/12250/15-ц, починаючи у період з моменту дізнання державним виконавцем про її наявність 13.12.2022 року та по день постановлення Одеським апеляційним судом ухвали про зупинення дії цієї ухвали суду 08.02.2024 року, судом враховується, що дійсно матеріали справи не містять доказів про те, що державний виконавець був обізнаний про наявність вищевказаного судового провадження з розгляду скарги ОСОБА_1 , під час його перебування на стадії розгляду в суді першої інстанції.

Приймаючи викладені обставини в цілому вбачається, що з моменту дізнання інформації про наявність вказаного судового рішення, державним виконавцем вчинялись усі можливі дії з метою отримання інформації про вказане судове провадження, в рамках якого було постановлено ухвалу суду від 24.11.2023 року та реалізовано подальші дії з оскарження відповідного судового рішення.

Також судом встановлено, що ухвала суду від 24.11.2023 року була скасована, а скаргу ОСОБА_1 в частині незгоди з постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження залишено без задоволення, що свідчить про законність дій державного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.06.2022 року АСВП №69232577.

У зв`язку з чим, приймаючи вказане, суд вважає непропорційними діями суду в рамках даного судового провадження зі встановлення бездіяльності державного виконавця з невиконання ухвали суду від 24.11.2023 року та не вчинення дій з повернення виконавчого листа, за наслідком скасування судом ухвалою суду від 24.11.2023 року постанови про відкриття виконавчого провадження, приймаючи, що станом на час постановлення цього судового рішення ухвала суду від 24.11.2023 року скасована та наявна інформація яка свідчить про законність дій державного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.06.2022 року АСВП №69232577.

Крім того, судом приймається, що у відповідності до ч.1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Разом з тим, звертаюсь до суду з цією скаргою, представником скаржника не наведено саме в чому полягає порушене його право чи свободи, внаслідок винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови.

Крім того, станом на час розгляду даної скарги, враховуючи скасування постановою Одеського апеляційного суду від 14.05.2024 року ухвали Київського районного суду міста Одеси від 24.11.2023 року по справі №520/12250/15-ц, суд вважає відсутніми порушене право скаржника діями чи бездіяльністю державного виконавця та відсутніми законні підстави з застосування способу їх поновлення, приймаючи, що постанова провідкриття виконавчогопровадження від15.06.2022року АСВП №69232577 є законною, а виконавче провадження триває, виконавчий документ підлягає подальшому виконанню.

За наслідком чого, суд вважає, що дії державного виконавця під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.06.2022 року АСВП №69232577 та вчинення подальших дій з оскарження ухвали суду від 24.11.2023 року в апеляційному порядку, приймаючи подальше скасування відповідної ухвали суду першої інстанції, були спрямовані на вжиття передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішення суду, що узгоджується з положенням ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Розглядаючи зазначену скаргу, судом враховується, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Аналогічне положення міститься у пункті 7 частини третьої статті 2 ЦПК України.

Відповідно достатті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Судове рішення (постанова, ухвала) це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов`язаної особи та обов`язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов`язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов`язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов`язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Судове рішення, по суті, є документом органу влади й містить у собі державно-владне, індивідуально-конкретне розпорядження щодо застосування норм права за встановленими у судовому засіданні фактами і правовідносинами. Європейською практикою стабільність судового рішення сприймається як один зі складників принципу правової певності (визначеності).

У рішенні «Горнсбі проти Греції» (§ 40) ЄСПЛ наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

У справі «Глоба проти України» (заява № 15729/07, §§ 26, 27) ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності. Суд також повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Державазобов`язана організувати системувиконання судовихрішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. також рішення від 07.06.2005 усправі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, § 84).

Таким чином, установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.

Схожі правові висновки ВС виклав у пункті 13 постанови від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14 та підпункті 8.12 постанови від 25.09.2020 у справі № 924/315/17.

Аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції, ЄСПЛ неодноразово вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути: незалежним від будь-якої дискреційної дії державних органів та доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі «Гурепка проти України», заява № 61406/00, § 59); «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (див. рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України», заява № 38722/02, § 75); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 16.08.2013 у справі «Гарнага проти України», заява № 20390/07, § 29).

Вказаний правовийвисновок узгоджуєтьсяз висновкомВеликої ПалатиВерховного Судувикладеним упостанові від16.11.2022року усправі № 910/7310/20.

За наслідком чого, проаналізувавши усі докази наявні в матеріалах справи, приймаючи викладені обставини в сукупності, а також те, що рішення суду за наслідком розгляду цивільної справи №520/12250/15-ц, яке набрало законної сили, наразі боржником не виконано, однак підлягає обов`язковому виконанню, суд вважає скаргу боржника ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сульжика Валерія Вікторовича про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, необґрунтованою та підлягаючою залишенню без задоволення.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1-18, 76-89, 352, 354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) на дії державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сульжика Валерія Вікторовича (місцезнаходження: 65065, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 1) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 23.05.2024 року.

Головуючий Калініченко Л. В.