Рішення № 119233312, 23.05.2024, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/2374/24

Провадження № 2/484/963/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2024 р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання Кузьменко Ю.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

У С Т А Н О В И В :

03.05.2024 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що 30.08.2023 року Первомайським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області, складений відповідний актовий запис № 455 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 30.08.2023 року).

ОСОБА_2 являвся чоловіком позивачки, відповідно до отриманого 29.09.1979 року свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 , виданого міським відділом ДРАЦС м. Первомайська Миколаївської області, актовий запис № 570.

За життя, ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 3881 від 04 березня 1999 року посвідченого Первомайською філією Південної Товарної Біржі в журналі реєстрації біржових угод, набув у приватну власність житловий будинок АДРЕСА_1 . Відповідно до вказаного договору, ОСОБА_3 , діюча від імені ОСОБА_4 , продала, а ОСОБА_2 купив зазначений будинок. Державна реєстрація права власності на вказаний будинок проведена за ОСОБА_2 . Первомайським міжміським бюро технічної інвентаризації і записано в реєстрову книгу № 4 стр. 44 за реєстровим № 1094 від 10.03.1999 року.

Па підставі того, що ОСОБА_2 мав у власності вищезазначений житловий будинок, також, він отримав у власність земельну ділянку кадастровий номер 4825482801:02:011:0003, площею: 0.1250 га., цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 802518 виданого 15.07.2011 року Відділом Держкомзему у Первомайському районі Миколаївської області зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 482548281000368.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яку позивачка прийняла у відповідності до діючого законодавства України, звернувшись до нотаріальної контори з заявою про отримання спадщини. Позивачка являється єдиною спадкоємицею, що безпосередньо прийняла спадщину. Окрім неї. інші спадкоємці до нотаріальної контори за отриманням спадщини не звертались. За життя. ОСОБА_2 заповіту не складав.

Фактично, позивачка, маючи намір оформити за собою право власності на вищевказаний будинок, в порядку спадкування за законом, звернулась з відповідною заявою додержанного нотаріуса, у встановлений законом термін, тобто вступила в спадщину, проте державним нотаріусом Другої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області, ОСОБА_5 , постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 22.04.2024 року вих. № 412/02-31. було відмовлено в оформленні спадщини на будинок АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , у зв`язку з невідповідністю правовстановлюючого документа чинному законодавству, при цьому їй було роз`яснено, що вищевказаний будинок належить померлому на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного та зареєстрованого Первомайською філією Південної Товарної Біржі 04 березня 1999 року за № 3881.

Відповідно до п. 4.15. Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України. 26 грудня 2012 року за № 1951/5. видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкоємцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Беручи до уваги вимоги ст. 227 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 № 1540-VI (що діяв до 01.01.2004), яка передбачає особливі умови щодо договорів кугіівлі- нродажу житлового будинку (його частини), якщо хоча б однією із сторін є громадянин, такі договори, укладені та зареєстровані біржами з дотриманням закону, повинні підлягати обов`язковому нотаріальному посвідченню. Недотримання цієї вимоги згідно зі ст. 47 ЦК У РСР тягне недійсність договору.

З цих підстав позивачка вимушена звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, визнавши за собою право власності на будинок АДРЕСА_1 .

Як було зазначене раніше. ОСОБА_3 , діюча від імені ОСОБА_4 , іменована як «Продавець» та ОСОБА_2 , іменований як «Покупець» уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна № 3881 від 04 березня 1999 року, за яким Продавець продав, а Покупець купив житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Даний договір був зареєстрований за № 3881 Первомайською філією Південної Товарної Біржі в журналі реєстрації біржових угод від 04 березня 1999 року, але в нотаріальному порядку засвідчений не був.

Після укладання договору та підписання його, покупець та продавець здійснили всі дії на його виконання, а саме: продавець повністю передав покупцю зазначений об`єкт нерухомості, натомість останній отримав вказаний житловий будинок, сплативши продавцю взаємно визначену та обумовлену піну, яка склала 5000 грн. (п`ять тисяч гривень). Дані кошти продавець отримав до підписання даного договору. У результаті чого, ОСОБА_2 набув право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з часу підписання та реєстрації цього договору на біржі (04 березня 1999 року), що є доказом того, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору і відбулось його повне виконання та відчуження.

Також, після придбання Позивачем вказаного житлового будинку, його сім`я визначила реєстрацію місця проживання за вказаною адресою. Так, позивачка була зареєстрована у зазначеному будинку з 05.10.2005 року, син, ОСОБА_6 - з 22.04.2010 року, де проживають і до сьогоднішнього дня.

Оцінка дійсності правочину проводиться за правилами того законодавства, яке було чинним на момент його укладання.

Згідно зі ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

За змістом ст. ст. 128, 153 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Як в договорі купівлі-продажу. так і в ст. 15 України «Про товарну біржу» (в редакції чинної на момент укладення договору) прямо передбачено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, у зв`язку з чим сторони договору не посвідчили його нотаріально.

Відповідно до чинних на той момент Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, які передбачали в якості правоустановчого документу зареєстровані на біржі правочини. право власності на вищевказаний житловий будинок зареєстровано в Первомайському МБТІ.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно цього ж Закону, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою: речові нрава на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації: речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності умови реєстрації такого права була проведена відповідно до законодавства, щодіяло на момент їх виникнення.

Представник позивача вказує, що оскільки покупець, ОСОБА_2 повністю виконав умови договору купівлі-продажу нерухомого майна, у передбаченому законом порядку угода купівлі-продажу з підстав недотримання нотаріальної форми судом недійсною не визнавалася. Отже, останній набув право власності на вищевказаний будинок і правомірно ним володів та користувався.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З зазначених вище підстав, позивачка не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на зазначене спадкове майно, тому єдиним правовим способом захисту її законних прав та Інтересів, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, є звернення до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Первомайськ, Миколаївської області.

Сторони в судове засідання надали заяви про розгляд справи без їх участі, просили про задоволення позову. Представник відповідача зазначив, що позовні вимоги визнає повністю, проти їх задоволення не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява обґрунтована, ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 3, 4ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Ст. 206 ЦПК Українивизначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В даному випадку визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Обставини, викладені у позовній заяві, повністю підтверджуються наданими суду документами.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Первомайськ, Миколаївської області (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 30.08.2023 року).

До складу спадщини після його смерті входить, зокрема, житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначений будинок належав спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 04 березня 1999 року, укладеному між ОСОБА_3 , яка діяла від імені ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 , який відповідно до ст.15 Закону України "Про товарну біржу" був зареєстрований на біржі в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 3881.

Згідно реєстраційного посвідчення КП «Первомайська МБТІ» та виписки підтвердження чинності запису щодо реєстрації права власності станом на 31.12.2012 року, спірний житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_2 за реєстровим № 1094 від 10.03.1999 р.

На сьогоднішній день оформити укладену між спадкодавцем та продавцем угоду в нотаріуса не можливо, оскільки вказана біржова угода зареєстрована в Первомайському МБТІ та у зв`язку зі смертю самого спадкодавця.

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 332 ЦК України право власності на нерухоме майно, якщо відповідно до закону таке право підлягає державній реєстрації, виникає з моменту державної реєстрації.

Обов`язковість державної реєстрації прав на нерухоме майно передбачена Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року. Порядок та умови державної реєстрації передбачені тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, затверджене наказом МЮ України № 7/5 від 7 лютого 2002 року з наступними змінами.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача є обґрунтованими та законними і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 200, 258, 259, 265, 268 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Первомайської міської ради Миколаївської області (вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, код ЄДРПОУ: 35926170) про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Первомайськ, Миколаївської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: