Постанова № 119228309, 23.05.2024, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/588/24

Провадження № 3/156/454/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2024 року сел.Іваничі

Суддя Іваничівського районногосуду Волинськоїобласті Федечко М. О., дослідивши матеріали, які надійшли з Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , не працює (згідно даних протоколу),

за ст. 173 та ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),

учасники справи:

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст. ст. 10, 63 Конституції України,особі роз`яснено,

в с т а н о в и в :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

04.05.2024 року близько 17:00 год. гр. ОСОБА_1 перебуваючи на АДРЕСА_2 висловлювалася на адресу малолітнього ОСОБА_2 , 2012 року народження, нецензурною лайкою, чим порушила громадський порядок і спокій громадян.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 173 КУпАП.

Окрім того, 16.04.2024 року близько 20:49 год. гр. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 ухилилась від виконання передбачених ст. 150 СК України батьківських обов`язків, щодо неналежного виховання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Останній завдав ударів, без тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_2 , 2012 року народження, силоміць тримав і тиснув останнього в ділянці шиї.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 184 КУпАП.

На підставі положень ст. 36 КУпАП матеріали у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження.

ІІ. Пояснення учасників справи

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину за ч. 1 ст. 184 КУпАП не визнала, ствердила, що малолітній ОСОБА_2 хотів пошкодити парник, ображав її та її син хотів її захистити і на цій підставі між дітьми виникла штовханина. Щодо правопорушення за ст. 173 КУпАП, свою вину визнала, дійсно вживала нецензурну лексику в громадському місці, оскільки неповнолітній ОСОБА_2 хотів відлупцювати її малолітню дитину. Просила суд її суворо не карати.

ІІІ. Застосоване судом законодавство

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, тощо.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків,опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 150 СК України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Так, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Батьківські права та обов`язки - права і обов`язки, покладені законодавством на батьків щодо виховання і утримання дітей.

Батьки мають обов`язок виховувати своїх дітей та піклуватися про їх здоров`я, надавати їм освіту та готувати їх до праці.

Виховання дітей - процес заохочення та підтримки фізичного, емоційного, соціального та інтелектуального розвитку дитини від народження до дорослості.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом диспозиції ст. 173 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні дрібного хуліганства, що виражається як нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП та ст. 173 КУпАП доводиться в сукупності наступними доказами:

- протоколом серії ВАВ № 969999 від 10.05.2024 року у якому викладено обставини вчинення ОСОБА_1 та зміст правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП;

- рапортом ЄО № 906 від 04.05.2024 року в якому зазначено, що 04.05.2024 року надійшло повідомлення на лінію «102», що сусідка ОСОБА_4 , 35 років вдарила велосипедом сина гр. ОСОБА_2 ;

- письмовою заявою ОСОБА_5 від 04.05.2024 року до Начальника ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до відповідальності ОСОБА_6 , оскільки остання вдарила сина заявниці;

- письмовим поясненням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому він зазначив, що 04.05.2024 року близько 17:00 год. ОСОБА_1 вдарила його кермом велосипеда. Пояснення надані в присутності його матері;

- письмовим поясненням ОСОБА_5 від 04.05.2024 року в якому вона зазначила, що 04.05.2024 року гр. ОСОБА_1 чіплялася до її сина та вдарила кермом велосипеда;

- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 10.05.2024 року в якому зазначено, що 04.05.2024 року велосипедом нікого не била, просто поговорила з ОСОБА_7 , щоб він не йшов до них. Зазначила, що за нецензурну лексику їй прикро;

- характеристикою на гр. ОСОБА_1 в якій зазначено, що зарекомендувала себе посередньо, на вихованні має двох малолітніх дітей, не завжди приділяє увагу дітям, оскільки значну частину часу перебуває в Республіці Польща, вихованням займається бабуся. На профілактичному обліку відділу превенції Володимирського РВП ГУНП у Волинській області не перебуває. Перебуває у неприязних відносинах із сім`єю «Савієвських»;

- відповіддю ОСОБА_8 на її звернення від 16.04.2024 року;

Також до матеріалів справи додані копії паспорта ОСОБА_1

- протоколом серії ВАВ № 969998 від 10.05.2024 року у якому викладено обставини вчинення ОСОБА_1 та зміст правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП;

- рапортом ЄО № 754 від 16.04.2024 року в якому зазначено, що 16.04.2024 року надійшло повідомлення від ОСОБА_5 про те, що її неповнолітнього сина душив в ділянці шиї неповнолітній ОСОБА_9 ;

- письмовою заявою ОСОБА_5 від 16.04.2024 року до Начальника ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до відповідальності ОСОБА_10 , оскільки останній душив її сина та погрожував ножем;

- письмовим поясненням ОСОБА_11 від 16.04.2024 року в якому він зазначив, що 16.04.2024 року додому прийшов син весь забруднений на повідомив, що ОСОБА_12 його бив по шиї та ребрам;

- письмовим поясненням ОСОБА_13 від 16.04.2024 року;

- письмовим поясненням ОСОБА_5 від 16.04.2024 року в якому зазначено, що 16.04.2024 року її син повідомив, що ОСОБА_14 його ображав та бив, чому так зробив ОСОБА_5 не відомо, такі дії вчиняються не вперше;

- письмовим поясненням ОСОБА_15 від 17.04.2024 року в якому вона зазначила, що 16.04.2024 року її онук повідомив, що у нього виникла суперечка з ОСОБА_7 , яка переросла в шарпанину, оскільки останній ображав ОСОБА_10 ;

- письмовим поясненням ОСОБА_3 від 10.05.2024 року в якому зазначено, що 16.04.2024 року між ним та ОСОБА_7 виникла суперечка, яка переросла в шарпанину, ОСОБА_3 руками душив руками в ділянці шиї ОСОБА_2 ;

- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 10.05.2024 року в якому вона зазначила, що про конфлікт між дітьми дізналася від своєї матері. Ствердила, що ОСОБА_16 робить її сім`ї шкоду. Зобов`язалася посилити контроль за своїм сином;

- характеристикою на гр. ОСОБА_1 в якій зазначено, що зарекомендувала себе посередньо, на вихованні має двох малолітніх дітей, не завжди приділяє увагу дітям, оскільки значну частину часу перебуває в Республіці Польща, вихованням займається бабуся. На профілактичному обліку відділу превенції Володимирського РВП ГУНП у Волинській області не перебуває. Перебуває у неприязних відносинах із сім`єю « ІНФОРМАЦІЯ_4 »;

- листом зверненням до Служби у справах дітей Іваничівської селищної ради Володимирським РВП ГУНП у Волинській області;

- відповіддю ОСОБА_8 на її звернення від 16.04.2024 року;

Також до матеріалів справи додані копії паспорта ОСОБА_1 , свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно неї протоколів про адміністративні правопорушення не оскаржувала, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до них, - суду не скеровувала.

На підставі досліджених доказів суддя дійшла висновку про те, що в діяннях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ч. 1 ст. 184 КУпАП, докази її вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, котрі були повно та всебічно досліджені.

V. Накладення адміністративного стягнення

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, за скоєння діянь, передбачених ст. 173 та ч. 1 ст. 184 КУпАП судом не встановлено.

При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП, суддею враховано характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан порушниці (не працевлаштована), наявність характеризуючи даних, ступінь її вини, визнання вини (згідно заяви), відсутність обставин,що пом`якшуютьта обтяжуютьпокарання,а такожте,що впершепритягується доадміністративної відповідальностіта вважає необхідним застосувати до неї адміністративне стягнення в межах санкції ст. 173 КУпАП у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну) гривню 00 копійок.

При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, суддею враховано також характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан порушниці (не працевлаштована), наявність характеризуючи даних, ступінь її вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що вперше притягується до адміністративної відповідальності, суддя вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП у виді попередження.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відтак, на підставі ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну) гривню 00 копійок.

VІ. Судові витрати

Також відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується в доход держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Керуючись ч. 1 ст. 184, ст. 173, ст.ст. 283, 284, 285 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в :

Визнати винуватою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та застосувати відносно неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну) гривню 00 копійок.

Визнати винуватою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та застосувати відносно неї адміністративне стягнення у виді попередження.

На підставіст.36КУпАП накластина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одну) гривню 00 копійок

Встановити ОСОБА_1 строк длядобровільної сплативизначеної сумиштрафу 15днів здня врученняїй цієїпостанови. Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Волинські області/смт Іваничі/21081100; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA108999980313050106000003484.

У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 102 (сто дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету : 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Суддя М. О. Федечко