Ухвала суду № 119226985, 20.05.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/18224/24

Провадження № 1-кс/761/12035/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000000744 від 09.04.2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27,ч. 3 ст. 212 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000000744 від 09.04.2020 року, у якому просив застосувати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 32404 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 98 119 312 грн. та визначити необхідність виконання підозрюваним ОСОБА_5 наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; не відлучатися з м. Києва та Київської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками та особами, що підлягають допиту під час проведення досудового розслідування, у тому числі: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання обґрунтовує тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000000744 від 09.04.2020 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та за підозрами ОСОБА_19 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209 КК України.

За обставин викладених у клопотанні 15.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в пособництві ОСОБА_8 в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому особою, яка зобов`язана їх сплачувати, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштіву особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Підозра, пред`явлена ОСОБА_5 , обґрунтовується доказами, які зібрані у кримінальному провадженні, а саме: первинними фінансово-господарськими документами ТОВ «ТРИ О», ТОВ «АЛЕКСА ГРУП», ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ ЛТД»; рухом коштів по банківських рахунках ТОВ «ТРИ О», ТОВ «АЛЕКСА ГРУП», ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ ЛТД»; висновком аналітичного дослідження Департаменту запобігання фінансовими операціями, пов`язаними з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС від 18.04.2022 № 14/99-00-08-01-04-20/23167814; висновком експерта від 13.05.2022 №8501/22-72 за результатами проведення судової економічної експертизи, яким підтверджено висновок вищевказаного аналітичного дослідження щодо заниження ТОВ «ТРИ О» податку на додану вартість у сумі 145 813 342 грн; аналітичними продуктами Бюро економічної безпеки України від 17.04.2024 та від 15.04.2024 по взаємовідносинах ТОВ «АЛЕКСА ГРУП» та ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ ЛТД» з контрагентами; допитами свідків та іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.

Як зазначає в клопотанні детектив, під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів та спеціалістів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Враховуючи вищезазначені ризики та наявність обґрунтованої підозри, детектив просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 32404 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 98 119 312 грн. та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі, та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, зокрема, зазначаючи про необґрунтованість підозри, відсутність ризиків, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України та відсутність підстав для застосування вказаного запобіжного заходу. Крім того, просили врахувати матеріальний стан підозрюваного, який не дозволяє сплатити розмір застави, визначений прокурором у клопотанні.

Заслухавши думки учасників судового процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий судя дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000000744 від 09.04.2020 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та за підозрами ОСОБА_19 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження 15.05.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не булла піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження булла застосована належна правова процедура.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного слідчий суддя прийшов до висновку, що на даний час прокурором не доведена наявність достатніх підстав вважати, що запобіжний захід у вигляді застави необхідний для забезпечення виконання, покладених процесуальних обов`язків на підозрюваного, який на думку сторони обвинувачення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, знищити або спотворити будь-які речі або документи, які мають значення для кримінального провадження.

Крім того, слідчим суддею в ході розгляду клопотання не встановлено та і з матеріалів клопотання не вбачається та не заперечується стороною обвинувачення, що підозрюваний від дня своєї обізнаності про факт існування кримінального провадження - від дня проведення обшуку, який зі слів сторони захисту був восени 2022 року, та після повідомлення про підозру якимось чином вчинив або мав намір вчинити будь-які дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування.

Після оголошення підозри порушень процесуальної поведінки з боку підозрюваного стороною обвинувачення не зафіксовано.

Також органом досудового розслідування не доведено, що без застосування запобіжного заходу у вигляді застави неможливо забезпечити швидке, повне та неупереджене досудове розслідування.

При цьому, сама по собі тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі доведеності його винуватості, а також характер вчиненного кримінального правопорушення, не є достатньою підставою для обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до розділу 3.3., п. 6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження ВССУ України від 07.02.2014 року підставами для відмови у задоволенні клопотання слідчого (прокурора) про обрання запобіжного заходу у вигляді застави слідчі судді визначали недоведеність обставин, що свідчать про існування ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, та обставин, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Прокурором не було доведено можливість сплати підозрюваним застави у розмірі 98 119 312 грн., що є значною сумою та не доведено, що застава в такому розмірі не спричинить надмірний тягар останньому тим більше такий розмір обґрунтовано прокурором, виходячи із суми завданих збитків та легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, без урахування положень однієї із загальних засад кримінального провадження презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, регламентованої ст. 17 КПК України, та практики Європейського суду з прав людини. Натомість стороною захисту суду надана довідка про доходи підозрюваного за місцем роботи, з якої вбачається, що сума заробітної плати, нарахованої йому за період з травня2023 року по квітень 2024 року включно,складає562148,35 грн. Отже, на думку суду, сума застави з огляду на розмір заробітної плати підозрюваного є непомірною.

ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти» № 54335/14 відзначив, що відповідно до прецедентного права, гарантія, передбачена статтею 5§3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення.

Згідно ст. 194 ч.4 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

З урахування того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, беручи до уваги наявні в матеріалах клопотання копії матеріалів кримінального провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, щоОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що підозрюваний, знаючи, що за кримінальне правопорушення, вчинення якого йому інкримінується, передбачено покарання, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, яке за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді штрафу від п`ятнадцяти до двадцяти п`яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Щодо існування інших, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, на наявність яких у клопотанні посилається слідчий, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, - слідчий суддя вважає, що в цій частині клопотання є недоведеним, оскільки, як встановлено під час розгляду клопотання станом на день його розгляду органом досудового розслідування формуються матеріали кримінального провадження для їх відкриття сторонам в порядку ст. 290 КПК України, жодних слідчих та розшукових дій вже не проводиться.

Крім того, прокурором у судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, який би міг бути застосованим до підозрюваного, не зможе в повній мірі запобігти ризику, передбаченому ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, враховуючи положення ч. 4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;

-не відлучатися з Київської області, в якій він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватися від спілкування зі свідками та особами, що підлягають допиту під час проведення досудового розслідування, у тому числі: ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 309, 372, 532, частиною другою статті 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;

-не відлучатися з м. Києва та Київської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

-утримуватися від спілкування зі свідками та особами, що підлягають допиту під час проведення досудового розслідування, у тому числі: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії покладених на підозрюваного обов`язків в межах строку досудового розслідування, тобто до 29 травня 2024 року включно.

У разі невиконання обов`язків до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покладається на детектива, а з моменту надходження справи до суду - на прокурора.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали проголошено 23.05.2024 року о 14.30.

Слідчий суддя ОСОБА_1

20 травня 2024 року