Рішення № 119226853, 17.05.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/8940/24-а

Провадження № 2-а/761/419/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Мальцева Д.О.,

секретаря судового засідання - Панчоха Д.А.,

представника позивача: Іоніцой - Доценко О.П,

представника відповідача: Садовський О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київського міської державної адміністрації) (Департамент територіального контролю міста Києва), про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київського міської державної адміністрації) (Департамент територіального контролю міста Києва), про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, згідно якого просила: скасувати та визнати незаконною Постанову серії 2КІ №0000364519 від 13.02.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити та стягнути з Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київського міської державної адміністрації) (Департамент територіального контролю міста Києва) (Індифікаційний код: 34926981; 03057, місто Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31, корпус 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) 605, 60 грн. судового збору.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що її було притягнуто до відповідальності з недотриманням встановленого порядку, постанова винесена з порушенням прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що 13.02.2024 року інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Свисловим Євгенієм Ігоровичем в режимі фото/відеозйомки, зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування вказаного транспорту за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП та складено постанову серії 2КІ №0000364519. Разом з тим, оскільки позивач не визнала порушення, що ставилось їй за вину, зазначила, що порушення ПДР України допущено не було та відповідач не вжив всіх заходів для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини справи, що мали значення для вирішення її в точній відповідності з законом, а тому звернулася до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

17.04.2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшов вказаний позов за підсудністю з Печерського районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2024 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

Ухвалою суду від 22.04.2024 відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

26.04.2024 року через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив із викладенням заперечень.

Представник позивача Іоніцой - Доценко О.П., в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача Садовський О.О. в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

У відповідності до ч.8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 13.02.2024 року інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Свисловим Євгенієм Ігоровичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в режимі фото/відеозйомки, серії 2КІ №0000364519.

Вказаною Постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 340 гривень. Підставою цього стало те, що як вбачається з вказаної постанови транспортний засіб «AUDI Q8» д.н.з. НОМЕР_2 порушення правил зупинки, стоянки, паркування вказаного транспорту, чим порушено п. 15.10 «б» ПДР України.

Позивач в своєму адміністративному позові вказала, що постанова інспектора винесена з порушенням її прав та чинного законодавства, є необґрунтованою і незаконною та підлягає скасуванню, оскільки, інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Свисловим Євгенієм Ігоровичем обрано невірний підпункт пункту 15.10 правил дорожнього руху, а отже позивач не порушувала вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП та п. 15.10 «б» правил дорожнього руху оскільки дотримувалась вимог п. 15.10 «в» правил дорожнього руху. Таким чином, висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини другої статті 2 та частини першої статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи повинен керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Отже, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань) регулює та визначає Закон України "Про дорожній рух".

Відповідно до статті 14 цього Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, що затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями).

Згідно підпункту "б" пункту 15.10 Правил дорожнього руху, стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).

Відповідно до підпункту "в" пункту 15.10 Правил дорожнього руху, стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Пункт 15.6. цих Правил встановлює, що стоянка всіх транспортних засобів у місцях, позначених дорожніми знаками 5.42.1, 5.42.2, 5.43, встановленими з табличкою 7.6.1, дозволяється на проїзній частині вздовж тротуару, а встановленими з однією з табличок 7.6.2-7.6.6 - легкових автомобілів і мотоциклів тільки так, як показано на табличці.

Аналіз положень пункту 15.10 у взаємодії з пунктом 15.6 Правил дорожнього руху України, дає підстави для висновку, що стоянка легкового автомобілю на тротуарі можлива у декількох випадках:

1) у місцях, позначених дорожніми знаками 5.38, 5.39, встановленими з табличками 7.6.1, 7.6.2-7.6.5 тільки у спосіб, позначений на табличці;

2) на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 травня 2018 у справі №750/3679/17.

Тобто, пп. "в" слід вважати виключенням із загальної заборони, передбаченої підпунктом "б" п. 15.10 ПДР, аналогічно як і при застосуванні табличок 7.6.1, 7.6.2-7.6.5 у місцях, позначених дорожніми знаками 5.42.1, 5.42.2, 5.43. Таким чином, суд вважає, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення пп. "б" п. 15.10 ПДР є неправомірним, якщо автомобіль було припарковано із дотриманням умов, передбачених пп. "в" вказаного пункту Правил.

Відповідно до п.1.10 ПДР терміни, що наведені в цих правилах, мають таке значення:- автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу;- край проїзної частини (для нерейкових транспортних засобів) - видима умовна чи позначена дорожньою розміткою лінія на проїзній частині в місці її прилягання до узбіччя, тротуару, газону, розділювальної смуги, смуги для руху трамваїв, велосипедної або пішохідної доріжки;- проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги;- тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 750/3679/17 транспортний засіб має бути припаркований на краю тротуару, що примикає до проїзної частини та розташований таким чином, щоб він не створював перешкоди для руху пішоходів та інших учасників руху. Отже, однією з умов для застосування винятку щодо заборони стоянки на тротуарі для легкових автомобілів (якщо такі поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2м), є припаркування автомобілю на краю тротуару, який примикає до проїзної частини.

Тобто, край тротуару, визначений однією з умов пп. «в» п. 15.10 ПДР України для стоянки легкових автомобілів та мотоциклів, це зовнішній край тротуару, який примикає до проїзної частини.

Доводи відповідача, викладені у відзиві про те, що належний позивачу транспортний засіб був припаркований не на краю тротуару, що знаходиться біля полоси руху для транспортних засобів, оскільки між проїзною частиною та автомобілем є паркан, є суб`єктивним трактуванням відповідачем норм Правил дорожнього руху, а тому не можуть розцінюватись судом як беззаперечний аргумент щодо правомірності винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, позов ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київського міської державної адміністрації) (Департамент територіального контролю міста Києва) на користь позивача судові витрати в розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6-11, 77, 121-123, 143, 243-246, 250-251, 286, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київського міської державної адміністрації) (Департамент територіального контролю міста Києва), про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в режимі фото/відеозйомки, серії 2КІ №0000364519 від 13.02.2024 року, винесену інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Свисловим Євгенієм Ігоровичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України - закрити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: