Ухвала суду № 119226153, 13.05.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9880/24

Провадження № 2/752/4988/24

У Х В А Л А

Іменем України

13 травня 2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Тютюнникова Вікторія Вікторівна, до Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

До Голосіївського районного суду м. Києва надійшла вищевказана позовна заява та за результатами проведеного 08 травня 2024 року автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передана до провадження судді Слободянюк А.В.

Вивчивши подані матеріали, вважаю за необхідне подану заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, відповідно дост.185 ЦПК Україниз наступних підстав.

Згідно ч. 2ст. 185 ЦПК Українив ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Статті175,177 ЦПК Українивизначають вимоги до позовної заяви.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно зістаттею 51 ЦПК Українисуд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами

В постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №752/19715/14-ц зазначено, що позивач визначає відповідача у справі самостійно. Суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах.

У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі № 265/6868/16-ц (провадження № 61-34234св18) зроблено висновок про те, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку його відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Як вбачається з позовної заяви, відповідачем у справі визначено Голосіївську районну в місті Києві державну адміністрацію. Натомість, згідно статуту Територіальної громади м. Києва Київська міська рада є повноважним представником територіальної громади міста Києва.

Також суд зазначає, що за приписами п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У відповідності до ч. 5 ст. 177 ЦПК України,позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази,що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги(якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, положеннями ч. 7 ст. 81 ЦПК України, зокрема, визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК України).

Так, пред`являючи свої вимоги про надання додаткового строку для прийняття спадщини, позивачка зазначає, що остання за для оформлення свідоцтва про право на спадщину, звернулась до нотаріальної контори, проте нотаріусом було відмовлено позивачці у видачі такого свідоцтва у зв`язку із пропуском строку на прийняття спадщини.

В той же час, як встановлено судом з наданих матеріалів позову, в останніх не міститься жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про викладені обставини позову, на які посилається позивачка, а зокрема відповідна постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме щодо відмови позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що ним необхідно визначити який саме строк він просить надати для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Формулювання вимоги надати «достатній» строк не є належним способом захисту, оскільки в цивільному процесі діє принцип диспозитивності. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

На усуненням зазначених недоліків позивачу також необхідно подати нову редакцію позовної заяви за кількістю учасників процесу із коректно викладеною прохальною частиною позову.

Так, у відповідності до ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, оскільки позивачем не дотримані вищенаведені положенняЦПК України, позовна заява має бути залишена без руху відповідно з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.27,175,176,177,185 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Тютюнникова Вікторія Вікторівна, до Голосіївської районної і місті Києві державної адміністрації, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини-залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня отримання копії ухвали та попередити що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 1ст. 177 ЦПК Українипозивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. При цьому, п. 2 ч. 1ст. 177 ЦПК Українивизначено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положеньстатті 43 цього Кодексу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Слободянюк