Рішення № 119224872, 23.05.2024, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1263/24

Провадження № 2/645/1026/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Мартинової О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кривченко Т.В.,

представника позивача - адвоката Дмитрієва О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

07.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, яким просив позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та розірвати шлюб з відповідачкою.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що 30.09.2017 року між ним та ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №4224. У шлюбі народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спочатку сімейне життя складалося добре, проте після досягнення дитиною 11 місяців сімейні стосунки між сторонами погіршились, що в кінцевому результаті призвело до постійних сварок та, як наслідок, до фактично припинення між подружжям шлюбних відносин. Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачкою не склалося з причин відсутності взаєморозуміння, байдужості до спільного життя та побутових проблем, у вирішенні яких сторони не доходили згоди. Подружжя втратило почуття любові та поваги один до одного, на примирення не згоден, подальше спільне життя і збереження шлюбу не можливе і є таким, що суперечить інтересам сторін. Окрім того, ОСОБА_1 також вказав, що відповідачка з вересня-жовтня 2023 року покинула родину, мешкає окремо, життям дитини не цікавиться, її забезпеченням не займається, за адресою мешкання дитини не з`являється, має намір будувати своє життя окремо від позивача та їхньої доньки. Малолітня донька ОСОБА_3 проживає за місцем його мешкання та перебуває на його утриманні, він купує для дитини їжу, одяг, слідкує за її розвитком. Крім того, зазначив, що він має постійне місце роботи та стабільний дохід, задовільний стан здоров`я, має власне житло, де і мешкає разом з донькою.

Ухвалою суду від 15 березня 2024 року по вищевказаній цивільній справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 12 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. Явку відповідачки суд визнав обов`язковою.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся заздалегідь та належним чином. 09.04.2024 року до канцелярії суду надав заяву, якою просив слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Дмитрієв О.І., який діє на підставі ордеру, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив винести заочне рішення, пояснив обставини викладені в позовній заяві та просив суд їх задовольнити, пояснивши, що відповідачка покинула позивача та дитину, разом з позивачем не проживає та не бажає приймати участь у вихованні дитини та не бажає продовжувати шлюбні відносини. Крім того, просив суд залишити судові витрати за позивачем.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час та місмце слухання справи повідомлялася заздалегідь та належним чином. 09.04.2024 року до суду надійшла нотаріально посвідчена заява відповідачки ОСОБА_2 про розгляд справи за її відсутності, в якій вона також зазначила, що погоджується з позовними вимогами.

Представник третьої особи - Департаменту служби у справах дітей Харківської міської ради в судове засіданні не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь на належним чином. 10.04.2024 року на адресу суду надійшов висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, в матеріалах справи міститься заява представника третьої особи, якою останній просив розглядати справу за відсутності представника департаменту.

Враховуючи невиконання відповідачкою вимог суду про явку в судове засідання, на підставі положень ст.ст. 280-281 ЦПК України, суд постановив про розгляд справи у заочному порядку.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувають у шлюбі, зареєстрованому 30 вересня 2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №4224 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 30 вересня 2017 року).

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , виданого 15.10.2022 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) батьками зазначені: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд, з`ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємостосунки подружжя, а саме, що сторони не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини, вважає необхідним шлюб розірвати, так як подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить квартири АДРЕСА_1 , де він проживає з малолітньою дитиною.

Згідно змісту повідомлення КНП «Міська дитяча поліклініка №23» №236/0/567/-24 від 26.03.2024 року вбачається, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває під спостереженням фахівців поліклініки з народження. За інформацією лікарі-педіатра до жовтня 2023 року дівчинка відвідувала амбулаторні прийоми в супроводі обох батьків. З жовтня 2023 року по теперішній час амбулаторні прийоми лікаря малолітня ОСОБА_3 відвідувала в супроводі батька. Вихованням дочки та забезпеченням їй належного догляду займається батько. Рекомендації лікарів він також виконує в повному обсязі. Декларація про надання первинної медичної допомоги доньці укладена з батьком.

Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради, складено Висновок № 154 від 05.04.2024 року, щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно якого, ОСОБА_2 запрошувалася до Департаменту служб на співбесіду, однак не з`явилася, пояснень чи документів не надавала. ОСОБА_2 з приводу встановлення їй порядку участі у вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та щодо усунення перешкод у спілкуванні з дочкою з боку батька, до Департаменту служб не зверталася, ніяких доказів виконання нею батьківських обов`язків не надавала. До матеріалів справи надійшла нотаріально посвідчена заява ОСОБА_2 від 29.03.2024 року, в якій зазначено, що мати не заперечує проти позбавлення її батьківських прав, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджує її байдуже ставлення до дитини. Згідно інформації адміністрації КНП «Міська дитяча поліклініка №23» малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває під спостереженням фахівців поліклініки з народження. За інформацією лікарі-педіатра з жовтня 2023 року по теперішній час амбулаторні прийоми лікаря малолітня ОСОБА_3 відвідувала в супроводі батька, ОСОБА_1 .. Вихованням дочки та забезпеченням їй належного догляду займається батько, рекомендації лікарів батько виконує в повному обсязі. Декларація про надання первинної медичної допомоги доньці укладена з батьком. Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було додатково розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради.

В судовому засіданні був допитаний в якості свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що він є батьком позивача ОСОБА_1 . Відповідачка ОСОБА_2 з вересня-жовтня 2023 року не проживає та не підтримує шлюбні відносини з ОСОБА_1 , не займається вихованням своєї малолітньої дочки, не надає їй матеріальної допомоги, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини. Малолітня дитина ОСОБА_3 зареєстрована та проживає разом ОСОБА_1 , перебуває на його утриманні, він купує для дитини їжу, одяг та слідкує за її розвитком. ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, працює віддалено. Свідок також зазначив, що мати позивача - ОСОБА_6 допомагає ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини. Крім того, наголосив, що ніяких перешкод відповідачці у спілкуванні з малолітньою дочкою з боку ОСОБА_1 та його родичів ніхто не чинить.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається із Закону України «Про охорону дитинства» від 21.06.2001 року, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом із батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані приймати участь у вихованні дитини, зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

У даному випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що батьки (один з батьків) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. В свою чергу батьки (один з батьків) повинні довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов`язки.

Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в пп. 15, 16 в постанові від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх обов`язків з незалежних від неї причин.

Проте жодного з покладених законом на батьків обов`язків, ОСОБА_2 не виконує. Як вже було зазначено, відповідачка не проявляє до дочки батьківської турботи, не цікавиться та не відвідує її, не турбується про її фізичний і духовний розвиток.

Окрім того, в матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена заява відповідачки ОСОБА_2 про визнання позовних вимог, в якій остання не заперечує проти позбавлення батьківських прав щодо її малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у зв`язку з такою поведінкою відповідачки, свідомим нехтуванням нею своїми обов`язками, байдужого ставлення до своєї дитини, з метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини, суд вважає необхідним позов задовольнити, оскільки позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є доцільним та таким, що не суперечить вимогам сімейного законодавства України.

Одночасно відповідачу роз`яснюється, що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Питання щодо судового збору суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112, 114, 150, 164, 165, 169 СК України, ст. ст. 1, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 81, 82, 141, 258-259, 263-265, 268, 280, 284, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 30 вересня 2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №4224.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати залишити за позивачем - ОСОБА_1 .

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м.Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

Третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, ЄДРПОУ 26489104, м.Харків, вул. Чернешевська, буд. 55.

Суддя О.М. Мартинова