Рішення № 119223628, 10.05.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/19703/23

Провадження № 2/202/1399/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 травня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мариніна О.В.

при секретарі Жупій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 202/19703/23запозовною заявою позовноюзаявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровської міської ради, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову - Шоста дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 черезсвого представника(за ордером) адвокатаБардаченко Д.В.звернувся досуду зпозовом до ОСОБА_2 ,Дніпровської міськоїради,Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета позову-Шоста дніпровськадержавна нотаріальнаконтора провизнання прававласності впорядку спадкуванняза законом,обґрунтувавши своївимоги тим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала їй на підставі договору купівлі-продажу від 06.10.2001 року. Протягом строку передбаченого ст. 1270 ЦК України позивач подав заяву про прийняття спадщини, а його сестра відповідачка у справі ОСОБА_2 , в силу положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину, оскільки була зареєстрована разом з матір`ю. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 не залишилося, заповіт відсутній. Однак у позивача відсутні оригінали правовстановлюючих документів, через що йому було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину, у зв`язку з чим він звернувся до суду для захисту своїх прав та визнання права власності в порядку спадкування.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи двічі повідомлена, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Причини неявки суду не повідомила, відзиву та заперечень проти позову не надала.

Представник відповідача Дніпровської міської ради Н.Дика надала заяву в якій просила провести розгляд справи без представника ради, заперечень проти позову не висловила.

Згідно ст. ст.223,280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження за відсутності відповідачів з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 04.10.2023 року.

Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 , яка належала їй на підставі договору купівлі-продажу від 06.10.2001 року.

Відповідно копії спадкової справи № 733-2010 за своє життя ОСОБА_3 заповіту не складала, спадкові договори відсутні.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 04.10.2023 померла ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 .

Відповідно відповіді на запит на день смерті ОСОБА_3 склад зареєстрованих осіб становив дві особи, серед яких відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її син ( онук померлої) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, судом встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом є діти померлої - позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 .

23.09.2010 ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті матері та отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки правовстановлюючі документи на квартиру у спадкоємця відсутні.

Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 02.03.2011 року (яке набрало законної сили відповідно ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.05.2011) ОСОБА_2 відмовлено у позові до ОСОБА_1 про усунення від права спадкування за законом.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, прийняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкування за законом).

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

У відповідності до ст.ст.1268, 1269 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, у разі якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або він подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, згідно ч.1ст. 1270 ЦК України, якщо він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Як вбачається з наданої суду копії договору купівлі-продажу від 06.10.2001 року квартира АДРЕСА_1 на праві власності належала померлій ОСОБА_3 .

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які були посилання як на підставу вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що спірна квартира входить до складу спадщини, а позивач є одним із спадкоємців, які прийняли спадщину, відтак суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 77, 81, 89, 235, 263, 264, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст.316, 321, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1296 - 1298 ЦК України, суд, -

У х в а л и в :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення судуякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 20 травня 2024 року.

Суддя О. В. Маринін