Рішення № 119222865, 23.05.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 753/19440/23

Провадження № 2-а/761/371/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Притула Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

25.10.2023 року вказана позовна заява надійшла до Дарницького районного суду м.Києва.

16.01.2024 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшла зазначена позовна заява за підсудністю.

В позовних вимогах позивач просить:

скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАД/423104 від 23.09.2023 року; закрити справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Вимоги позову обгрунтовані тим, що 23.09.2023 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Однак позивач не погоджується із оскаржуваною постановою обгрунтовуючи тим, що вона не порушувала Правила дорожнього руху України та порушено порядок розгляду справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 07.02.2024 року відкрито провадження у справі без виклику сторін.

Так як справа розглядалась в порядку спрощеного провадження сторони в судове засідання не викликались.

Сторони не звертались до суду з клопотанням про слухання справи з викликом сторін.

Позивач звернулась до суду з клопотанням про заміну відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області на Департамент патрульної поліції, однак ухвалою суду від 22.02.2024 року в задоволенні заявленого клопотання було відмовлено.

08.04.2024 року до суду надійшов відзив відповідача на заявлені вимоги в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Як зазначає представник, Головне управління Національної поліції в Київській області не є належним відповідачем, так як позивача притягнуто до адміністративної відповідальності постановою інспектора Департаменту патрульної поліції.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог за наступних підстав.

Як встановлено судом, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №423104 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Як зазначено в постанові, 23.09.2023 року о 14 г од. 38 хв. в м.Києві по вул.Здолбунівська,3Д, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Хундай», державний номер НОМЕР_1 не виконала вимогу дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено», чим порушила п.8.4 (в) ПДР України.

Позивач в позовній заяві заперечувала факт порушення ПДР України, та зазначала про процесуальні порушення при притягненні її до адміністративної відповідальності внаслідок яких має бути скасовано постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч.1 ст. 23 зазначеного Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Як вбачається, позивач звернулась з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, однак оскаржувана постанова прийнята інспектором Департаменту патрульної поліції.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.

У зв`язку із наведеним слід зазначити, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Статтею 46 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

У відповідності до частин першої, третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Зі змісту наведених положень процесуального законодавства випливає, що належним є відповідач, який є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи не визнаного матеріального правовідношення.

Згідно матеріалів справи оскаржувану постанову винесено працівником іншого територіального органу поліції, який не проходить службу в Головному управлінні Національної поліції в Київській області у тому числі його підрозділах. А саме, складено постанову інспектором управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції.

Посадова особа, яка винесла оскаржувану постанову перебуває у трудових відносинах саме з Департаментом патрульної поліції.

Відповідно до «Переліку територіальних органів Національної поліції, що утворюються» затвердженого постановою КМУ від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» створено юридичну особу публічного права - Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.

Відповідно, Головне управління Національної поліції у Київській області не може та не повинно відповідати за позовом при оскаржені постанови про адміністративне правопорушення винесеної працівником іншого територіального органу поліції - інспектором управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції.

Тому належним відповідачем по даній справі має бути саме Департамент патрульної поліції (ЄДРПОУ - 40108646).

Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інший орган а не той, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.

Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Позивач після відкриття провадження у справі звернулась до суду з клопотанням про заміну відповідача, однак в його задоволенні було відмовлено, так як заміна відповідача призвела б до зміни підсудності справи. Позивач не зверталась до суду з клопотанням про залучення Департаменту патрульної поліції як співвідповідача.

Таким чином, оскільки позивач звернулася з позовом до неналежного відповідача, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 241, 242, 296 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.Г.Притула