Рішення № 119221962, 23.05.2024, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1685/24

Номер провадження2/711/959/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15травня 2024року Придніпровськийрайонний судм.Черкаси вскладі головуючого-судді ДемчикаР.В.,секретаря судовогозасідання КофановоїА.О.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Черкаси упорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом Черкаської окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради про відшкодування витрат,-

встановив:

Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування осіб, які потерпіли від злочину.

Позов обгрунтовує тим, що вироком Придніпровського районного суду міста Черкаси від 11.07.2023 у справі № 711/4274/23 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком 1 рік.

У ході судового розгляду встановлено, що 22 травня 2023 року близько 19 години 40 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки ЗАЗ 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись в місті Черкаси по проїзній частині вулиці Чехова, зі сторони вулиці Надпільна в напрямку до вулиці Гоголя на нерегульованому перехресті з вулицею Благовісна, поблизу будинку № 89, що по вулиці Чехова, проявив неуважність та порушив вимоги:

-п. 2.3.б) Правил дорожнього руху України, згідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-п. 16.11 Правил дорожнього руху України, згідно до якого на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;

-вимоги дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу», згідно до якого водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухався по головній дорозі.

Під час руху він, керуючи автомобілем ЗАЗ 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись в місті Черкаси по проїзній частині вулиці Чехова, зі сторони вулиці Надпільна в напрямку до вулиці Гоголя, будучи заздалегідь проінформованим про наближення до нерегульованого перехрестя, що позначене дорожнім знаком 2.1 «Дати дорогу» ПДР України з вулицею Благовісна, поблизу будинку № 89, що по вулиці Чехова, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, не зупинив керований ним автомобіль ЗАЗ 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а продовжив рух на перехрестя та допустив зіткнення з автомобілем «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався по головній дорозі вулиці Благовісна, зі сторони вулиці Кобзарська в напрямку до вулиці Юрія Іллєнка.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ЗАЗ 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , потерпілий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/510 від 20.06.2023, отримав тілесні ушкодження: травма грудної клітки з численними переломами ребер зліва, переломом лівої лопатки, попаданням повітря в ліву плевральну порожнину зі стисненням легені, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог пунктів 2.3.6); 16.11 Правил дорожнього руху, вимоги дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу», особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради 15 ліжко-днів з 22.05.2023 по 06.06.2023. Згідно довідки, наданої КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради, на його лікування витрачено 21 565 гривень 56 копійок.

Отже своїми протиправними діями ОСОБА_1 завдав державі майнову шкоду на загальну суму 21 565 гривень 56 копійок.

На підставі наведеного, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь органу місцевого самоврядування, в управління якого перебуває заклад охорони здоров`я Черкаської міської ради ( рахунок UA468999980314070544000023759, одержувач платежу: ГУК у Черкаській області/тг м. Черкаси/24060300, код ЄДРПОУ 37930566) 21565,56 коп., витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілого.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.03.2024 року відкрите спрощене позовне провадження у справі.

Прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури надіслала до суду заяву, в якій позов підтримала, справу просила розглянути у її відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

За згодою позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).

Відповідно доч.ч.1,3ст.13ЦПК Українисуд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Порядок відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, встановлений параграфом 2 Глави 82 ЦК України.

За змістом ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

За змістом наведеної норми матеріального права обов`язок відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, покладається саме на винну особу, яка вчинила цей злочин, і заподіяла шкоду здоров`ю потерпілої, як умисними, так і необережними діями.

Пунктом 3 постанови Пленуму ВСУ «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» від 07 липня 1995 року № 11 роз`яснено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою КМУ № 545 від 16 липня 1993 року (далі Порядок).

Цим Порядком передбачено, що сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених в стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Як вбачається з п.2 Порядку визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно з п. 3 Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

У разі, коли при ухвалені вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства.

Згідно зі ст. 327 ЦК України та ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частинами 3, 4 ст. 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду із позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, у тому числі, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Вироком вироком Придніпровського районного суду міста Черкаси від 11.07.2023 у справі № 711/4274/23 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком 1 рік.

У ході судового розгляду встановлено, що 22 травня 2023 року близько 19 години 40 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки ЗАЗ 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись в місті Черкаси по проїзній частині вулиці Чехова, зі сторони вулиці Надпільна в напрямку до вулиці Гоголя на нерегульованому перехресті з вулицею Благовісна, поблизу будинку № 89, що по вулиці Чехова, проявив неуважність та порушив вимоги:

-п. 2.3.б) Правил дорожнього руху України, згідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-п. 16.11 Правил дорожнього руху України, згідно до якого на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;

-вимоги дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу», згідно до якого водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухався по головній дорозі.

Під час руху він, керуючи автомобілем ЗАЗ 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись в місті Черкаси по проїзній частині вулиці Чехова, зі сторони вулиці Надпільна в напрямку до вулиці Гоголя, будучи заздалегідь проінформованим про наближення до нерегульованого перехрестя, що позначене дорожнім знаком 2.1 «Дати дорогу» ПДР України з вулицею Благовісна, поблизу будинку № 89, що по вулиці Чехова, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, не зупинив керований ним автомобіль ЗАЗ 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а продовжив рух на перехрестя та допустив зіткнення з автомобілем «Honda Accord», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався по головній дорозі вулиці Благовісна, зі сторони вулиці Кобзарська в напрямку до вулиці Юрія Іллєнка.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ЗАЗ 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , потерпілий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/510 від 20.06.2023, отримав тілесні ушкодження: травма грудної клітки з численними переломами ребер зліва, переломом лівої лопатки, попаданням повітря в ліву плевральну порожнину зі стисненням легені, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог пунктів 2.3.6); 16.11 Правил дорожнього руху, вимоги дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу», особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили тяжке тілесне ушкодження потерпілому.

Під час розгляду кримінального провадження судом питання про відшкодування витрат на лікування потерпілого не вирішувалося.

ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради 15 ліжко-днів з 22.05.2023 по 06.06.2023. Згідно довідки, наданої КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради, на його лікування витрачено 21 565 гривень 56 копійок.

Згідно Статуту КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 25.02.2021 №4-10 є лікарняним закладом охорони здоров`я комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги будь-яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та Статутом. Засновником Підприємства є територіальна громада міста Черкаси в особі Черкаської міської ради. Заклад фінансується з місцевого бюджету, заснований на майні спільної власності територіальних громад, створений з метою забезпечення медичного обслуговування населення шляхом надання йому медичних послуг.

Згідно листа Черкаської міської ради від 24.01.2024 міська рада не зверталася та не планує звертатися до суду з позовом щодо стягнення з винної особи коштів, що витрачені комунальним некомерційним підприємством «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» на лікування потерпілого ОСОБА_3 .

Незалежно від причин не звернення з відповідним позовом позивача прокурор мав право на звернення з цим позовом на підставі закону.

Матеріали справи свідчать, що підставою звернення прокурора до суду була бездіяльність Черкаської міської ради з виконання своїх повноважень щодо вжиття заходів з відшкодування у встановленому законом порядку витрат комунального закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Отже у даному випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства (у цьому випадку місцевої громади) й особи, винними діями якої завдано шкоду здоров`ю потерпілої, на лікування якої витрачені кошти комунального закладу охорони здоров`я, та відновлення порушеного порядку відшкодування таких витрат.

Ураховуючи вищевикладене, суд уважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 3028 грн.

На підставінаведеного,ст.1206ЦК України,керуючись ст.ст. керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Черкаської окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради про відшкодування витрат задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП невідоме, місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь органу місцевого самоврядування, в управління якого перебуває заклад охорони здоров`я Черкаської міської ради ( рахунок UA468999980314070544000023759, одержувач платежу: ГУК у Черкаській області/тг м. Черкаси/24060300, код ЄДРПОУ 37930566) 21565,56 коп., витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 3028 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складене 23.05.2024 року.

Головуючий: Р. В. Демчик