Рішення № 119221601, 23.05.2024, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/3762/23

Провадження № 2-а/626/4/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

23.05.2024 м.Красноград

Красноградський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Рибальченко І.Г.,

за участю секретаря Матюхової О.С.,

представника відповідача Руденка В.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, головного інспектора ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Гуртового Артема Олександровича про оскарження дій суб`єкта владних повноважень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області та головного інспектора ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Гуртового А.О. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення в якому просив скасувати постанову серія ХА №045891 від 06.10.2023 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6120,00 грн, винесену головним інспектором ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Гуртовим А.О. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, а провадження по даній справі закрити.

В обґрунтування позову зазначено, що 24.10.2023 року позивач отримав лист від Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області в якому містилася постанова за ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, щодо ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності з приводу подій 25.09.2023 , а саме здійснення випалювання рослинності без дотримання порядку встановленого центральним органом влади за адресою АДРЕСА_1 . З постановою не погоджується та вважає її незаконною, а також звертає увагу, що розмір накладеного стягнення є максимальним - 6120 грн., незважаючи на те, що пенсія ОСОБА_2 складає 2400 грн, таким чином не враховано його матеріальний стан.

Відповідач по справі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області направив відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 , який в судовому засіданні підтримав представник відповідача Руденко В.О. та відповідача ОСОБА_1

Від представника позивача адвоката Лобач Н.І. надійшла заява в якій вказує, що позовні вимоги пітримує , розгляд клопотала проводити за її відсутності та ОСОБА_2 .

Суд, заслухавши доводи представників відповідача , дослідивши докази надані сторонами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1-2 ст.242-1 КУпАП передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.47 - 50, ч.1 ст.52 , ст.ст.53, 53-1, 54, 59 - 77-1, ст.78 (крім порушень санітарних норм), ст.ст.78-1, 79, 79-2, ст.ст.80-83 (крім порушень санітарних норм), ч.ч.1 і 3 ст.85, ст.ст.86-1, 87, ст.89 (щодо диких тварин), ст.90-1 (крім порушень санітарних норм), ст.ст.91-1 - 91-4, ст.95 (крім порушень санітарних норм та норм ядерної безпеки), ст.153, ст.167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і ст.188-5 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.

У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Справа про адміністративне правопорушення відповідно до частини першої статті 268 КУпАП розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, а також якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Уповноважені посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку та здійснює державний ринковий нагляд у сфері своєї відповідальності, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до статті 278 КУпАП вирішують такі питання: чи належить до їх компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

За положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Слід вказати про те, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Отже, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен довести фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справа № 463/1352/16-а.

Згідно статті 77-1 КУпАП, яка складається з двох частин, передбачено відповідальність за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (частина 1), а також за ті самі дії, вчинені в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду (частина 2).

Об`єктивна сторона полягає, зокрема, у вчиненні дій, спрямованих на випалювання сухої природної рослинності або її залишків без відповідного дозволу або з порушенням умов такого дозволу.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення може характеризуватися у формі умислу або необережності.

Згідно ч.3 ст.27 Закону України "Про рослинний світ" та ч.6 ст.39 Закону України "Про тваринний світ" випалювання сухої рослинності або її залишків без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, забороняється.

Порядок випалювання сухої рослинності або її залишків, затверджено наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 12.08.2021 № 541 (далі також Порядок №541). У даному Порядку вжито терміни "випалювання сухої рослинності", за яким це контрольоване спалювання рослинного покриву на земельних ділянках, що призводить до його знищення; "суха рослинність" - сукупність рослинних організмів з відмерлою надземною частиною на певній площі їх природного зростання, у тому числі після покосів.

Відповідно до ч. 1ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як встановлюється зі змісту постанови головного інспектора ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Гуртового А.О. ХА №045891 від 06.10.2023 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 77-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6120 грн.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності, згідно з наведеною постановою був протокол про адміністративне правопорушення серії ХА № 045891 за ч.1 ст.77-1 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_2 25 вересня 2023 року о 18-й годині на відкритій території домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 здійснював випалювання сухої рослинності та її залишків (суха трава, залишки опалого листя, гілля дерев, тощо) без дотримання порядку випалювання сухої рослинності та її залишків у населених пунктах, чим порушив вимоги Порядку випалювання сухої рослинності та її залишків, який затверджений наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 12.08.2021 № 541.

В протоколі вказано, що від надання пояснень ОСОБА_2 відмовився. Разом з тим, в позовній заяві підтверджено позивачем, що працівники ДСНС зафіксували багаття на території домоволодіння, де здійснювалось спалювання, що на думку ОСОБА_2 не є випалюванням рослинності на території, де ця дія є забороненою, згідно диспозиції ст.77 КУпАП.

При цьому, у матеріалах справи наявні відеоматеріали, якими встановлюється, що на земельній ділянці спалювалась рослинність та її залишки.

Слід звернути увагу на те, що розділом ІІ Поряку №541 визначено, що випалювання сухої рослинності допускається виключно у випадку гасіння пожеж в екосистемах пожежно-рятувальними підрозділами (частинами) визначеними статтями 60-63 Кодексу цивільного захисту України за рішенням керівника гасіння пожежі у відповідності до Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 квітня 2018 року № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2018 року за № 802/32254.

Випалювання залишків сухої рослинності допускається у наступних випадках: для приготування їжі (у печі, на мангалі чи за допомогою іншого обладнання), обігріву оселі (дрова, хмиз, брикети); у традиційно-культурних цілях (багаття на Івана Купала, тощо). Таке випалювання здійснюється за попереднім узгодженням місця та часу з органами місцевого самоврядування.

Забороняється проводити будь-які випалювання у вітряну погоду, окрім випалювання залишків сухої рослинності у закритих приміщеннях. Розпалювання багать для випалювання залишків сухої рослинності має проводитись у відповідності до Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 та інших норм законодавства.

Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що спалювання залишків сухої рослинності на відкритій території (зеленому насадженні у населеному пункті), не у печі, мангалі чи не за допомогою іншого обладнання, є прямим порушенням Порядку №541.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач в порушення вимог закону притягнув його до відповідальності на підставі ст. 77-1 КУпАП, оскільки випалювання сухої рослинності він здійснив на подвір`ї, що є приватною власністю, а відтак така земельна ділянка не відноситься до земель сільськогосподарського призначення, до смуг відводу автомобільних доріг і залізниць, до парків чи інших зелених населеннь та газонів у населених пунктах. Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що земельна ділянка, на якій відбулось випалювання сухої рослини розташована в населеному пункті та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до "Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України", які затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, зелені насадження - деревна, чагарникова, квіткова та трав`яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.

Зелені насадження обмеженого користування - насадження на територіях громадських і житлових будинків, шкіл, дитячих установ, вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, профтехучилищ, закладів охорони здоров`я, промислових підприємств і складських зон, санаторіїв, культурно-освітніх і спортивно-оздоровчих установ та інші.

Отже, відповідно до вищенаведеного, трав`яна, квіткова, чагарникова, деревна рослинність природного та штучного походження, що зростає на території житлового будинку (присадибній ділянці, ділянці для обслуговування житлового будинку) є зеленим насадженням у населеному пункті, на якому заборонено випалювання рослинності або її залишків та опалого листя.

Окрім цього, згідно цих Правил, на об`єктах благоустрою зеленого господарства, зокрема забороняється: вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, сміття, траву, гілки, деревину, сніг, листя тощо; спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.

Згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, прибудинкова територія повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя. Спалювання всіх видів відходів на даній території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.

Відтак, із врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що вина позивача у вчиненні даного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, доведена повністю, факт порушення позивачем правил пожежної безпеки, що давало підстави для притягнення його до встановленої законом відповідальності підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи. Такі докази, представлені відповідачем, в силу ст. ст. 251, 252 КУпАП суд вважає належними та допустимими.

Посилання позивача на процесуальні порушення при складенні такої постанови суд вважає, як намагання уникнути від відповідальності за скоєне.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищевказане, суд дослідивши матеріали справи, приходить до переконливого висновку про те, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення посадова особа структурного підрозділу Головного управління діяла на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України. Відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваної постанови.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, то питання про стягнення судового збору не вирішується.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 9 КУпАП, ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 20, ст. ст. 44, 77, 90, 242, 246, 257-262, 286 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, головного інспектора ВЗНС Красноградського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області Гуртового Артема Олександровича про оскарження дій суб`єкта владних повноважень , залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя