Рішення № 119218382, 23.05.2024, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/376/24

Провадження № 2/169/182/24

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2024 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинськоїобласті в складі:

головуючого судді Ковальчук О. В.,

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк Н. В.,

справа № 169/376/24

сторони справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Луківська селищна рада,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в селищі Турійськ Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луківської селищної ради Ковельського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Мотивуючи свої позовні вимоги позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка до дня смерті постійно проживала і була зареєстрована в селищі Луків Ковельського району Волинської області. Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку А-1, прибудови а, загальною площею 70,8 кв.м., житловою площею 29,2 кв.м., з відповідною часткою належних до нього господарських будівель та споруд: сарая Б-1, літньої кухні Г-1, гаража Д-1, сарая Е-1, огорожі 1, воріт 2, колодязя 3, який розташований за АДРЕСА_1 . На випадок смерті спадкодавець заповіту не складала. Інших спадкоємців за законом першої черги немає, оскільки син спадкодавця ОСОБА_3 , який спадщину після смерті матері прийняв шляхом спільного проживання з нею, але помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а чоловік покійної ОСОБА_2 : ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до часу відкриття спадщини після смерті дружини. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на частку вищевказаного спадкового майна позивач звернулася до приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Козоріз Н. С. Однак, 06 лютого 2024 року отримала лист про відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність документів, які засвідчують право власності спадкодавця на зазначене майно та рекомендовано звернутися до суду. Так як єдиним засобом захисту порушеного права є судовий захист, тому змушена звернутися до суду.

Ухвалою суду від 08 квітня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав викладених у позові. Просила розгляд справи здійснювати за її відсутності (а. с. 31).

Представник відповідача Луківської селищної ради Ковельського району Волинської області в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій зазначив, що не заперечує проти задоволення позову, просив розгляд справи здійснювати за його відсутності (а. с. 30).

Відповідно до частини третьої статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною третьою статті 200Цивільного процесуальногокодексу України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

У відповідності до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень статті 16Цивільного кодексуУкраїни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з можливих способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

За змістом статті 1217Цивільного кодексуУкраїни спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1220, частини третьої статті 1223 Цивільного кодексуУкраїни спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Луківською селищною радою Ковельського району Волинській області, актовий запис № 19 від 03 квітня 2006 року (а. с. 10).

Відповідно до довідки № 133 від 03 квітня 2024 року, виданої Луківською селищною радою Ковельського району Волинської області, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня своєї смерті постійно проживала та була зареєстрована в належному її покійному батькові житловому будинку по АДРЕСА_1 . За тією ж адресою були зареєстровані: дочка ОСОБА_1 , син ОСОБА_3 та онука ОСОБА_5 (а. с. 11).

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 17 жовтня 2017 року Виконавчим комітетом Луківської селищної ради Турійського району Волинської області ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 син спадкодавця ОСОБА_2 (а. с. 12).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 16 березня 1976 року Луківською селищною Радою Турійського району ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 чоловік спадкодавця ОСОБА_2 (а. с. 13).

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого 05 серпня 1959 року Луківським районним бюро ЗАГС міста Луків Волинської області батьками ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а. с. 14).

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 , виданого Новосілківською сільською радою Турійського району Волинської області 25 листопада 1999 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 25 листопада 1999 року зареєстровано шлюб, актовий запис № 15. Після державної реєстрації шлюбу подружжю присвоєно прізвище « ОСОБА_8 » (а. с. 15).

24 серпня 2023 року на замовлення ОСОБА_1 . ФОП ОСОБА_9 було виготовлено технічний паспорт з реєстраційним номером ТІ01: НОМЕР_6 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 17-20).

ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповіту не залишала, а отже, у даному випадку, спадкування здійснюється за законом.

Згідно статті 1261Цивільного кодексуУкраїни у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач у справі є спадкоємцем першої черги, як донька померлої.

Відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою або із застереженням. Спадщина належить спадкоємцю з моменту її відкриття незалежно від часу прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, за життя покійній належав житловий будинок за АДРЕСА_1 , побудований у 1980 році, що підтверджується довідкою Луківської селищної ради Ковельського району Волинської області № 1014 від 05 вересня 2023 року (а. с. 21).

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 078983 ОСОБА_2 на підставі рішення Луківської селищної ради від 23 травня 1995 року № 4/2 є власником земельної ділянки площею 0,15 га, розташованої по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (а. с. 22).

Щодо спірного житлового будинку, приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Козоріз Н. С. 06 лютого 2024 року на адресу ОСОБА_1 надіслано повідомлення про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме: видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не подано документів, які підтверджують державну реєстрацію та право власності на зазначений будинок спадкодавця ОСОБА_2 (а. с. 16).

Зазначені обставини справи також підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 58/2023 щодо майна померлої ОСОБА_2 (а. с. 39-56).

ОСОБА_1 , як дочка покійної, та, відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, є спадкоємцем першої черги, належним чином не може оформити право власності на вказане спадкове майно. Зазначене підтверджує ту обставину, що позивач не має змоги оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 1 передбачено, що за наявності умов одержання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі, вимога про визнання права на спадщину в судовому поряду не розглядається, однак, коли нотаріус відмовляє в оформленні відповідного свідоцтва на певний об`єкт спадкування, то особа може звернутися до суду для вирішення даного питання за правилами позовного провадження.

Оскільки у даному випадку питання про право позивача на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування за законом.

Згідно пунктів 4.12 та 4.16 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбаченихпунктом 3глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують позов, а визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 259, 263 - 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 16, 1217, 1220, 1223, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Луківської селищної ради Ковельського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку житлового будинку А-1, прибудову а, загальною площею 70,8 кв.м., житловою площею 29,2 кв.м., з відповідною часткою належних до нього господарських будівель та споруд: сарай Б-1, літню кухню Г-1, гараж Д-1, сарай Е-1, огорожу 1, ворота 2, колодязь 3, який розташований за АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358Цивільного процесуальногокодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Луківська селищна рада Ковельського району Волинської області, код ЄДРПОУ 04333046, адреса місцезнаходження: вулиця Незалежності, будинок 7, селище Луків, Ковельський район, Волинська область.

Суддя О. В. Ковальчук