Ухвала суду № 119204681, 20.05.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 травня 2024 року справа № 320/16778/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання та скасування постанови, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Д Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:

- визнати поважними причини пропуску та поновити ОСОБА_1 строк на подання позовної заяви про визнання протиправною дій та бездіяльності та зобов`язання вчинити дії до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича від 14 грудня 2023 року в частині накладення арешту на рахунок НОМЕР_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича щодо незупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №43906473;

- зобов`язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича зупинити вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження №43906473.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий позов не відповідає вимогам ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративно судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України встановлений шестимісячний строк, який є загальним строком, для звернення особи до суду для захисту порушених прав, свобод та інтересів.

При цьому, частиною 1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.2 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є, зокрема, вимога про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича від 14 грудня 2023 року в частині накладення арешту на рахунок НОМЕР_1 .

При цьому, дану позовну заяву подано представником позивача адвокатом Карапетян А.Р. до канцелярії суду 16.04.2024 згідно із штампом відділу канцелярії суду на позовній заяві.

У прохальній частині позову позивач просить суд визнати поважними причини пропуску та поновити ОСОБА_1 строк на подання позовної заяви про визнання протиправною дій та бездіяльності та зобов`язання вчинити дії до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача зазначає, що позивачем вже подавалася позовна заява з аналогічними вимогами до суду з того самого предмету та з тих самих підстав, втім дана позовна заява ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі №320/4573/24 була залишена без руху, а згодом ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 була повернута. Копію ухвали суду від 27.02.2024 позивачем отримано лише 14.05.2024. Одразу після цього позивач почав готувати позовну заяву до повторного подання. Оскільки позивачем було вчинено активні дії щодо якнайшвидшого повторного подання позовної заяви до суду, що свідчить про добросовісну поведінку позивача, останній просить суд не застосовувати формально приписи статті 287 КАСУ України, надавши позивачу можливість реалізувати своє право на суд.

При цьому, відомостей про отримання оскаржуваної постанови від 14.12.2023 в частині накладення арешту на рахунок НОМЕР_1 та докази звернення до суду раніше по справі №320/4573/24 з аналогічними вимогами до суду з того самого предмету та з тих самих підстав, отримання копії ухвали суду від 27.02.2024 у справі №320/4573/24 про повернення позовної заяви, дана позовна заява не містить.

Вказана представником позивача дата отримання копії ухвали суду від 27.02.2024 у справі №320/4573/24 про повернення позовної заяви (14 травня 2024 року) містить технічну помилку, адже вказана дата станом на день звернення з цим позовом (16.04.2024) ще не настала.

Отже строк на звернення до суду в даному випадку є пропущеним, відповідної обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку із належними доказами позивачем не додано.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати належні докази отримання оскаржуваної постанови, докази звернення до суду раніше по справі №320/4573/24 з аналогічними вимогами до суду з того самого предмету та з тих самих підстав, докази отримання копії ухвали суду від 27.02.2024 у справі №320/4573/24 про повернення позовної заяви, а в разі необхідності - обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Також, частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не зазначено позовних вимог та не сплачено судовий збір у розмірах, визначених Законом України «Про судовий збір», відтак позивачу слід надати до суду докази сплати судового збору відповідно до кількості заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року - 3028 гривень.

Позовні вимоги щодо оскарження постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича від 14 грудня 2023 року в частині накладення арешту на рахунок НОМЕР_1 , - є однією самостійною позовною вимогою немайнового характеру; позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваленка Євгенія Івановича щодо незупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №43906473 та зобов`язання ОСОБА_2 зупинити вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження №43906473, - є другою самостійною вимогою немайнового характеру.

Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, в якому заявлено дві самостійні вимоги немайнового характеру, позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн. ((3028,00 грн.х0,4)х2).

Судом встановлено, що до позову доказів сплати судового збору не додано.

Разом з цим, у позовній заяві представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , виконує обов`язки військовослужбовця та, на підставі п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору.

На підтвердження вказаних обставин адвокатом надано довідку форми 5 від 05.12.2023, видану ТВО начальника штабу - заступником командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 , з приводу чого суд зазначає таке.

Пунктом 12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Отже, згідно із вказаними правовими приписами судовий збір не справляється військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і які саме у цьому становищі подають позов до суду у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) встановлено такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Поняття військового обов`язку розкривається в статті 1 Закону № 2232-ХІІ, який включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ).

Як зазначено у позовній заяві та підтверджується відповідною довідкою, позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 . у той же час за змістом позовних вимог позивач оскаржує бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо прийняття постанови від 14.12.2023 в частині накладення арешту на рахунок НОМЕР_1 та бездіяльність щодо незупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №43906473.

Таким чином судом встановлено, що даний спір стосується обставин накладення арешту на рахунок позивача при вчиненні виконавчих дій у виконавчому провадженні №43906473, а не виконання ним військового обов`язку чи службових обов`язків.

Зважаючи на викладене, на позивача не поширюється дія пункту 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору.

Інших підстав для звільнення позивача від сплати судового збору ним не зазначено та судом не встановлено.

Таким чином, у порядку усунення недоліків необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. (оригінал платіжного доручення (квитанції) на рахунок Київського окружного адміністративного суду, який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорту позивача як документа, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб`єктності.

Так, згідно з ч.1 ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Відповідно до ч.2 ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов`язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Пунктом 6 ч.7 ст.21 Закону №5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб`єктності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У позовній заяві не наведені всі необхідні відомості про відповідача, а саме номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Отже, наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати належні докази отримання оскаржуваної постанови, докази звернення до суду раніше по справі №320/4573/24 з аналогічними вимогами до суду з того самого предмету та з тих самих підстав, докази отримання копії ухвали суду від 27.02.2024 у справі №320/4573/24 про повернення позовної заяви, а в разі необхідності - обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску;

- надати докази сплати судового збору у сумі 2422,40 грн. (оригінал платіжного документу);

- надати копію усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України ОСОБА_1 ;

- надати уточнену позовну заяву, в якій зазначити всі необхідні відомості про відповідача, а саме номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяКушнова А.О.