Рішення № 119204574, 27.12.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2023 року № 320/21644/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Представництва «ЯНССЕН ФАРМАЦЕВТИКА НВ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з позовом до Представництва «ЯНССЕН ФАРМАЦЕВТИКА НВ», у якому просить суд:

стягнути з Представництва «ЯНССЕН ФАРМАЦЕВТИКА НВ» за невиконання нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю грошову суму в рахунок адміністративно - господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 2 104 283, 34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, в порушення ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", у 2022 році не виконано норматив по створенню робочих місць та не забезпечено працевлаштування осіб, яким встановлена інвалідність. У зв`язку з чим позивач, враховуючи приписи ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", визначив відповідачеві суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 2 104 283, 34 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 відкрито позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання.

Від Представництва «ЯНССЕН ФАРМАЦЕВТИКА НВ» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В відзиві зазначив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки обов?язок встановлений ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено для юридичних та фізичних осіб, що здійснюють свою діяльність в Україні, до яких Представництво не відноситься.

Позивачем надано суду письмові пояснення, в якому зазначено, що відповідно до Положення про Представництво «ЯНССЕН ФАРМАЦЕВТИКА НВ в Україні, вбачається що на Представництво, відповідача, покладено обов`язок забезпечувати гарантій дотримання трудової та соціального захисту найманих працівників, громадян України, як законодавством України так і Компанією.

До пояснення долучено заяву про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті та проти письмового розгляду справи не заперечував.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 закрито підготовче засідання, вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯНССЕН ФАРМАСЕУТИКА» (ЯНССЕН ФАРМАСЕЙТИКА НВ) DANSSEN PHARMACEUTICA (JANSSEN PHARMACEUTICA NV)] з юридичною адресою: 2340 Берсе, Тюрнхаутсевег № 30 вписане під номером 0403 834 160 у реєстрі юридичних осіб м. Антверпена, відділення Тюрнхаут, і було засновано в офісі нотаріуса Фернанда Діркса в Тюрнхауті 23 жовтня 1934 року.

На підставі Довіреності №3285535 компанія «ЯНССЕН ФАРМАСЕЙТИКА НВ» призначає та уповноважує пані Ларису Шолохову, громадянку України, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 14 серпня 1997 р. Дарницьким РУ ГУ МВС України, бути Главою Представництва Компанії в м. Києві, Україна, і в цій якості виконувати, вчиняти, готувати і здійснювати всі перераховані нижче дії або будь-які з них:

????- керувати поточною діяльністю Представництва і вживати всіх необхідних заходів у зв?язку з такою діяльністю;

????- діяти від імені Компанії в межах території України в усіх державних адміністраціях і установах України, органах влади (в тому числі, але не обмежуючись цим, податкових і митних органах) і установах державного сектору, в товариствах, корпораціях, організаціях, а також у відносинах з іншими фізичними і юридичними особами стосовно діяльності та справ Компанії та/або Представництва;

- вчиняти будь-які дії, в тому числі, але не обмежуючись такими: підписувати, подавати в державні органи та отримувати згідно з чинним законодавством України будь-які документи, листи, форми, заяви, клопотання і запити, які є необхідними або вимагаються для діяльності Представництва або внесення Представництва до будь-яких реєстрів,

- вчиняти будь-які дії, в тому числі, але не обмежуючись такими: підписувати, подавати в державні органи та отримувати згідно з чинним законодавством України будь-які документи, листи, форми, заяви, клопотання і запити, які є необхідними або вимагаються для виготовлення/знищення печатки (печаток) і штампу (штампів) Представництва, в тому числі для отримання печатки (печаток) і штампу (штампів) Представництва;

????- відкривати/закривати рахунки Представництва в будь-якому уповноваженому банку України, розпоряджатися такими рахунками та вести такі рахунки і з цією метою виписувати і підписувати чеки, розписки, платіжні доручення та інші документи та кореспонденцію від імені Представництва;

????- приймати на роботу, звільняти з роботи і виплачувати премії працівникам, бухгалтерам, юристам та іншим особам, які забезпечують діяльність Представництва; видавати накази та розпорядження, зобов`язальні для всього персоналу представництва;

- купувати, отримувати, продавати, наймати, брати або здавати в оренду будь-які рухомі або нерухомі активі необхідні для забезпечення діяльності Представництва, а також підписувати договори, акти, квитанції і документи у зв?язку із зазначеним, за винятком випадків, коли такі дії можуть бути кваліфіковані комерційна (прибуткова) діяльність Компанії та/або Представництва;

- представляти Компанію у відносинах з будь-якими третіми сторонами стосовно клінічних досліджень (як до початку клінічного дослідження, так і під час клінічних випробувань) та іншої допоміжної та або підготовчої діяльності, яка стосується основних видів діяльності Компанії.

Згідно наданого Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача впродовж 2022 року становила 22 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб, а кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України від 21.03.1991 №875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", становить 1 осіб;

Суб?єкт господарювання в якого від 8 до 25 працюючих осіб, суму адміністративно-господарських санкцій вираховує самостійно, від половини середньорічної заробітної плати. Позивачем в автоматичному режимі нараховано та направлено Відповідачу Розрахунок сум АГС в розмірі 2 001 791,82 грн. (два мільйони одна тисяча сімсот дев?яносто одна гривна 82 копійки).

Нарахування пені та її оплата проводиться відповідно до Порядку про нарахування пені та її сплати, що затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 223 (далі Порядок).

Керуючись вищевказаними нормами Порядку Відповідачу нарахована пеня в період з 18.04.2023 по 20.06.2023 за 64 календарних дні в розмірі 102 491,82 грн.

Отже, загальний розмір що підлягає стягненню з урахуванням адміністративно-господарських санкцій та пені складає 2 104 283,34 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають з приводу соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантій їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами регулюються Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21 березня 1991 р. № 875-ХІІ (далі Закон № 875-ХІІ).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону № 875-ХІІ з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю (ч. 2 ст. 17 Закону № 875-ХІІ).

Згідно з вимогами частини 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 1 ст. 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 20 Закону № 875-ХІІ сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (ч. 4 ст. 20 Закону № 875-ХІІ).

Як вбачається з ч. 5 ст. 20 Закону № 875-ХІІ, у разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

З огляду на норми ст. 238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин відповідно до ст. 218 ГК України є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Частиною 1 ст. 18 Закону № 875-ХІІ передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати для них умови оплати праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально - економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 18 Закону № 875-ХІІ).

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

При цьому працевлаштування осіб з інвалідністю, згідно з вимогами ч. 3 ст. 19 Закону № 875-ХІІ здійснюється підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, самостійно у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

Таким чином, аналіз наведених норм чинного законодавства України свідчить про те, що на підприємства покладено обов`язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а не обов`язок здійснювати пошук таких осіб для працевлаштування.

Суд звертає увагу, що при розгляді зазначеної категорії справ адміністративному суду потрібно встановлювати такі обставини: створення робочих місць відповідно до встановленого нормативу; інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад); спрямування центрами зайнятості інвалідів до роботодавців та випадки безпосереднього звернення інвалідів до роботодавців з питань працевлаштування; причини не працевлаштування роботодавцями інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач у своєму відзиві посилається на норми цивільного кодексу, в якому зазначено, що відповідно до ч. 2, 3 ст. 95 Цивільного кодексу України визначено, що представництвом с відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Отже, представництво не є юридичною особою і, відповідно, не наділене адміністративною процесуальною правоздатністю. Відсутність статусу юридичної особи підтверджується, зокрема, копією відомостей з ЄДРПОУ стосовно Представництва.

Відповідач також зазначив, що на нього не розповсюджуються норми Закону №875-ХІІ, з огляду на те, що Представництво не являється суб`єктом господарювання.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 95 Цивільного кодексу України надано визначення щодо поняття ««представництва» - це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

В розумінні частини 4 ст. 2 Закону України «Про громадські об?єднання», (Закон № 4572-VІ), неурядові організації інших держав, міжнародні неурядові організації (далі - іноземні неурядові організації) діють на території України відповідно до цього та інших законів України, міжнародних договорів У країни, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, Представництво «ЯНССЕН ФАРМАЦЕВТИКА НВ». зареєстровано та веде свою діяльність, згідно приписів Закон №4572-VI, інших законів та підзаконних актів, що діють на території України.

Частиною 5 ст. 3 Закону № 4572-VI, встановлено рівність перед законом, яка передбачає, що громадські об`єднання є рівними у своїх правах та обов`язках відповідно до закону з урахуванням організаційно-правової форми, виду та/або статусу такого об`єднання.

Пунктом 2 частини 7 ст. 23 Закону № 4572-VI передбачено обов`язок громадських об`єднань готувати річні фінансові звіти із зазначенням детального аналізу доходів і витрат.

Частиною 2 ст. 31 Закону№ 4572-VI передбачено відповідальність за порушення законодавства України, а саме: громадські об`єднання, відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій за порушення законодавства несуть відповідальність. передбачену цим та іншими законами України.

Більше того ознайомившись зі змістом Положення про Представництво «ЯНССЕН ФАРМАЦЕВТИКА НВ» в Україні, вбачається, що:

В пунктом 1.4 Положення зазначено, що Представництво діє відповідно до чинного законодавства України, міжнародного законодавства, цього положення, установчих та нормативних документів Компанії.

В пункті 5.3 положення Представництву надано право наймати працівників на роботу: які користуються усіма соціальними та трудовими правами законодавства України у відповідності до чинного законодавства України.

В пункті 5.5 Положення покладено обов?язок на Голову Представництва розробляти та затверджувати штатний розклад, посадові інструкції, визначати оклад, форми та системи оплати праці, які підпадають обов`язковому затвердженню уповноваженим органом Компанії. Отже на Представництво, відповідача по справі, покладено обов?язок забезпечувати гаранти дотримання трудового та соціального захисту найманих працівників, громадян України, як законодавством України так і Компанією.

Частина 2 ст. 1 Закону № 875-XII, визначає коло суб`єктів-роботодавців, це: центральні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації (незалежно від форми власності і господарювання, виду діяльності і галузевої належності), їх філії, відділення, представництва, що ведуть окремий облік результатів фінансової та господарської діяльності, банки та інші фінансові установи, а також представництва іноземних юридичних осіб (у тому числі міжнародних організацій), які використовують працю найманих працівників - громадян України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - підприємства, установи та організації), фізичні особи, які використовують найману працю, залучають представників громадських об`єднань осіб з інвалідністю до підготовки рішень, що стосуються прав та інтересів осіб з інвалідністю.

Отже, з урахуванням наведеного вбачається, що відповідач Представництво «ЯНССЕН ФАРМАЦЕВТИКА НВ» це:

???- неурядова організації інших держав;

- готує річні фінансові звіти із зазначенням детального аналізу доходів і витрат,

- суб?єкт - роботодавець, згідно норм Закону № 875-XII; на підставі свого Положення та у відповідності до законодавства України використовує найману працю громадян України;

- тому наділений правами та обов?язками відповідно до, норм ст. 19 та ст. 20 Закону України «Про основи соціального захисту осіб з інвалідністю в Україні», але у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, зобов?язаний сплатити на користь держави адміністративно-господарські санкції та пеню за їх прострочення.

Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що вимоги чинного законодавства, передбачені статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не були виконані відповідачем, оскільки, відповідачем не створено спеціальні робочі місця для працевлаштуванні інвалідів, не подана звітність за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу(вакансії) з відміткою про можливість працевлаштування інвалідів у 2022 році, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2 001 791, 82 грн. та пені за несвоєчасну сплату санкцій у розмірі 102 491,52 грн.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, то підстави для вирішення питання про повернення судового збору у цій справі присутні та даний судовий збір підлягає відшкодуванню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

В той же час Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає підстав для відшкодування судових витрат, понесених суб`єктом владних повноважень, що виступав позивачем у справі, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність у даній справі витрат позивача, як суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору відсутні.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з ПРЕДСТАВНИЦТВА «ЯНССЕН ФАРМАЦЕВТИКА НВ» (ЄДРПОУ 26610291) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб адміністративно-господарських санкцій в розмір 2 001791,82 грн та пені в розмірі 102491,52 грн, що разом становить - 2 104 283 (два мільйони сто чотири тисячі двісті вісімдесят три) грн 34 коп на наступні реквізити: IBAN UA968999980313111230000026001 Банк Казначейство України (ЕАП) у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.