Ухвала суду № 119203988, 21.05.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 травня 2024 року Справа № 215/1572/24 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2024 року позивач звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про:

- встановлення наявності компетенції (повноважень) при отриманні заяви від 17.01.2024р. вх. С-6, створювати штучні перешкоди для вирішення питання обмеження допуску до приміщень суду при відсутності повноважень на день, час і місце де діють ці повноваження і вимагати посвідчення особи та визнати такі перешкоди протиправною діяльністю, а таку процедуру протиправною бездіяльність та зобов`язати повторно її розглянути і прийняти ненормативний правовий акт.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.03.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2024, справу передано на розгляду головуючому судді - Калугіній Н.Є.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 позовну заяву - залишено без руху.

Надано позивачеві термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- доказів про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 1211,20 грн або клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору з відповідними доказами на підтвердження скрутного матеріального становища, з яких можливо встановити сукупний дохід позивача за попередній рік.

Так, 13.05.2024 до суду надійшла заява позивача про відвід судді та заява про відкриття провадження після усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 заяву про відвід судді Калугіній Н.Є. в адміністративній справі № 215/1572/24 - визнано необґрунтованою. Передано матеріали адміністративної справи № 215/1572/24 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді Калугіної Н.Є., відповідно до ст. 31 КАС України.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2024 року для розгляду заяви про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіної Н.Є. призначено суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Озерянську С.І.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіної Н.Є. у справі №215/1572/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про встановлення наявності компетенції (повноважень), визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. Адміністративну справу №215/1572/24 передано для продовження розгляду.

Після надходження матеріалів справи для продовження розгляду, суд, дослідивши заяву подану на усунення недоліків позовної заяви, дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 позивач не відноситься до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору. Крім того, у долученій до позову позивачем заяві про звільнення від сплати судового збору останнім зазначено, що встановлений на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн, що перевищує 5 % розміру його річного доходу за попередній календарний рік - 1553,40 грн.

У додатках до вказаної заяви на доказ підтвердження скрутного майнового стану, який перешкоджає сплатити судовий збір у розмірі визначеному законом позивач вказує довідку Управління праці про доходи за 2022 та 2023 роки, проте, остання до позову позивачем не долучена.

Разом з тим, суд зазначає, що вказана довідка стосується лише отриманого позивачем доходу за надання соціальних послуг особам з інвалідністю та не виключає отримання позивачем протягом 2023 року інших доходів.

Наявність інших доходів може також підтверджуватись шляхом отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

У вказаній суд дійшов висновку, що позивачем наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору не наведено та відповідних доказів на їх підтвердження не надано.

У поданій на усунення недоліків позову заяві позивач зазначив, що ним виконано всі вимоги ст. ст. 160, 161 КАС України. Крім того, Законом України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму, встановленого на 1 березня календарного року, а 3028 грн перевищує 5% розміру його річного доходу за попередній календарний рік (1553,40 грн). Суд помилково вважає , що позивач не є членом малозабезпеченої сім`ї з доходом у 2589 грн, який менше рівня прожиткового мінімуму та не вважає, що предметом позову є захист соціальних прав. З урахуванням викладеного просив звільнити від сплати судового збору.

Суд наголошує, що за приписами ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Також відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Тобто, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору така особа повинна надати докази в підтвердження неможливості сплати судового збору чи в підтвердження того, що така сплата судового збору може позбавити цю особу фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб.

При цьому, обов`язок підтвердження наявності обставин тяжкого майнового стану особи, яка звертається до суду з позовом або апеляційною скаргою, та наявності в неї підстав для звільнення від сплати судового збору покладається виключно на таку особу.

Щодо доводів позивача про те, що його дохід у розмірі 2589 грн є меншим за рівень прожиткового мінімуму - 3028 грн.

Так, відповідно до долучених до заяви відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, сума доходу позивача за 2023 рік складає 28 921,54 грн.

Як визначено ухвалою від 15.04.2024 належним до сплати за подачу даного позову є судовий збір у розмірі 1211,20 грн, який не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній рік, який від суми загальної доходів 28 921,54 грн становить 1446,08 грн.

Суд зауважує, що доводи позивача про те, що його дохід є меншим за рівень прожиткового мінімуму з огляду на наведені положення законодавства не враховуються при розгляді судом питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору.

Щодо доводів про те, що предметом спору є захист соціальних прав.

Предметом спору є неналежний розгляд заяви позивача від 17.01.2024 вх. С-6 щодо обмеження допуску до приміщень суду та вимагання посвідчення особи з метою встановлення такої особи.

Суд наголошує, що соціальні права це можливості людини і громадянина із забезпеченням належних соціальних умов життя, до яких, зокрема, відносяться України право на соціальний захист, право на житло, право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування тощо.

Разом з тим предмет даної справи не є захист соціальних прав, оскільки стосується порядку розгляду звернення позивача щодо непогодження з діями службових осіб служби судової охорони.

Щодо доводів позивача про його статус члена малозабезпеченої сім`ї.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», малозабезпечена сім`я - сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім`ї.

Прожитковий мінімум для сім`ї - визначена для кожної сім`ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення.

Разом з тим, позивачем, жодним чином не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження наявності у позивача статусу члена малозабезпеченої сім`ї. Позивачем також не надано до суду докази щодо складу його сім`ї, а також доказів та відомостей щодо розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Суд наголошує, що особа, яка заявляє відповідну заяву/клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі, а також наявність й нього відповідних статусу або пільг які можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

З огляду на зазначене, заява позивача про звільнення від сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано належних доказів, які б свідчили про його скрутний матеріальний стан або наявність інших безперечних підстав для звільнення від сплати судового збору за подання даного позову.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № №280/2815/20, від 04 березня 2021 року у справі № 160/7943/19, від 05 квітня 2021 року у справі №640/20743/18.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Положеннями наведеної норми КАС чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання процесуальних обов`язків, встановлених законом або судом. Для цього позивач як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Вказана правова позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 17 травня 2022 року у справі № 826/13250/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст. 6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За висновком, викладеним в рішенні від 18.10.2005 у справі МПП Голуб проти України, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами.

"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги сплати судового збору обов`язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною п`ятою статті 169 КАС України, встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Таким чином, керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву - повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Калугіна