Рішення № 119203938, 22.05.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 рокуСправа №160/6977/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" в особі представника Чікіньова Дмитра Михайловича до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

ВСТАНОВИВ:

18.03.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 16.03.2024 року через систему Електронний суд позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" в особі представника Чікіньова Дмитра Михайловича до Тернопільської митниці, в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000057/2 від 14.02.2024 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2024/000090 від 14.02.2024 року;

- стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" (49000, м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, ідентифікаційний код 36441934) з Тернопільської митниці (46004, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38, ідентифікаційний код 43985576) сплачений судовий збір в розмірі 6420,13 грн. (шість тисяч чотириста двадцять гривень 13 копійок);

- стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" (49000, м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, ідентифікаційний код 36441934) з Тернопільської митниці (46004, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38, ідентифікаційний код 43985576) понесені витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень).

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів та спірна картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, в яких митна вартість визначена не за ціною договору, а за резервним методом, є неправомірним, оскільки митному органу було надано всі необхідні документи, які в повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів (числові значення складових митної вартості товарів) і жодних розбіжностей такі документи не містили. Посилання ж митного органу, як на підставу виникнення у нього сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, на нижчий ціновий рівень імпортованого позивачем товару порівняно з митним оформленням інших ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, є нормативно необґрунтованими, оскільки лише сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта та не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.

08.04.2024 року Тернопільською митницею подано відзив на позовну заяву, у якому митний орган заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. На виконання зовнішньоекономічного контракту № UKR11 від 08.09.2023, укладеного між компанією «Tata International West Asia DMCC» (ОАЕ) та товариством з обмеженою відповідальністю «АВ Метал Груп» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) № 3000007719 від 18.11.2023, позивачем на митну територію України ввезено товар. 05 лютого 2024 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі МД) типу ІМ40ДЕ № 24UA403070001083U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Прокат плоский з вуглецевої сталі завширшки 600мм або більше, марки S250GD+Z100, плакований, гарячої оцинковки (засобом занурення), з щільністю покриття Zn - 100г/м2, з полімерним покриттям, стандарт EN10169-2, у рулонах, розміром: 0.42х1250мм S250GD+Z100(колір RAL7024 MAT WRINKLE)-86,645т; 0.47х1250мм S250GD+Z100(колір RAL7024 MAT WRINKLE))-42,58т; 0.47х1250мм S250GD+Z100(колір RAL7016 MAT WRINKLE)-43,355т; Виробник: ArcelorMittal Nippon Steel India Limited; Торговельна марка: ArcelorMittal; Країна виробництва: IN». До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: сертифікат якості № AMNS/TCC/202311122324428250680 від 15.11.2023; сертифікат якості № AMNS/TCC/202311122328211454360 від 12.11.2023; сертифікат якості № AMNS/TCC/202311122329531170020 від 12.11.2023; пакувальний лист № б/н від 18.11.2023; - рахунок-проформа № SINDK05449 від 08.09.2023; рахунок-проформа № SINDK05528 від 02.11.2023; рахунок-проформа № SINDK05656 від 28.11.2023; рахунок-фактура (інвойс) № 3000007719 від 18.11.2023; домашній коносамент № 233126440 від 18.11.2023; супровідний документ T1 № 24PL322080NS6E4QR3 від 11.01.2024; супровідний документ T1 № 24PL322080NS6E4QT0 від 11.01.2024; супровідний документ T1 № 24PL322080NS6E4R48 від 11.01.2024; супровідний документ T1 № 24PL322080NS6E4RP6 від 11.01.2024; супровідний документ T1 № 24PL322080NS6E4ST8 від 11.01.2024; супровідний документ T1 № 24PL322080NS6E4T46 від 11.01.2024; супровідний документ T1 № 24PL322080NS6E4U02 від 11.01.2024; сертифікат про походження товару № IMC15326 від 20.11.2023; накладна ЦІМ/УМВС № 2191048801 від 12.01.2024; накладна ЦІМ/УМВС № 2191048942 від 12.01.2024; накладна ЦІМ/УМВС № 2191048959 від 12.01.2024; накладна ЦІМ/УМВС № 2191048975 від 12.01.2024; накладна ЦІМ/УМВС № 2191048983 від 12.01.2024; накладна ЦІМ/УМВС № 2191048991 від 12.01.2024; накладна ЦІМ/УМВС № 2191049007 від 12.01.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжна інструкція №2177 від 29.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжна інструкція №2224 від 06.11.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжна інструкція №2258 від 30.11.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653303943 від 27.12.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653303945 від 27.12.2023; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг - Swift (рах.5653303943+5653303945) від 28.12.2023; страховий поліс № 865096587/DEL/MARCERT/202311/94 від 18.11.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № UKR11 від 08.09.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаток №1 від 08.09.2023; договір про надання послуг митного брокера № 01/04 від 01.04.2021; договір (контракт) про перевезення № UA00060664 від 06.04.2018; інші некласифіковані документи - лист постачальника № б/н від 03.01.2024; копія митної декларації країни відправлення № 5322864 від 11.11.2023; копія митної декларації країни відправлення № 5325661 від 12.11.2023. Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (надалі Порядок № 631), передбачено, що однією з митних формальностей, що виконуються митним органом при здійсненні митного оформлення МД, є контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (надалі АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю: «101-1 Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів»; «103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»; «105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; «106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; «107-3 Контроль правильностi класифiкацiї товарiв згідно з УКТ ЗЕД»; «203-1 Проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»; «911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей». Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «Товар(и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів. Індикатор ризику: 3.3.4 - митна вартість товару. Індикатор ризику: 3.1.1, 3.3.4 - опис, маркування, найменування, виробник(ТМ); характеристики товару, що можуть впливати на митну вартість товару.». Частиною 4 статті 54 МК України визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Разом із цим, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно із частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Положеннями ч. 3 ст. 363 МК України визначено, що автоматизована система управління ризиками, що застосовується митними органами, є складовою частиною єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів. Автоматизована система управління ризиками функціонує на центральному рівні та передбачає застосування випадкового відбору. Автоматизована система управління ризиками забезпечує визначення однакового обсягу та форм митного контролю товарів, транспортних засобів комерційного призначення незалежно від того, якому митному органу подано митну декларацію (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до цього Кодексу), для здійснення митних формальностей. У разі якщо посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками прийнято рішення про необхідність проведення певної митної формальності щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, інформація про прийняття такого рішення невідкладно вноситься такою посадовою особою до автоматизованої системи управління ризиками. Згідно із п. 4 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 31.07.2015 № 684, розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків митними органами використовуються такі джерела інформації, зокрема: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана Держмитслужбою, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або Держмитслужби; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між Держмитслужбою та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет. Під час здійснення митного контролю за МД № 24UA403070001083U0 від 05.02.2024 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено. До митного оформлення надано рахунок на перевезення від 27.12.2023 №5653303943 та від 27.12.2023 № 5653303945, Swift (рах.5653303943+5653303945) від 28.12.2023, що підтверджує оплату за надані транспортно-експедиційні послуги до порту Гданська Польща на умовах поставки CIF GDANSK, відповідно до зовнішньо-економічного контракту від 08.09.2023 № UKR11, Договір транспортного експедирування від 06.04.2018 № UA00060664 де експедитором/виконавцем зазначено «MEE A/S», як агент MAERSK LINE A/S, хоча у накладних УМВС від 12.01.2024 №№ 2191048801, 2191048942, 2191048959, 2191048975, 2191048983, 2191048991, 2191049007 наявна інформація, щодо перевізників «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.» до перевезення залізничним транспортом окрім накладної УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «MEE A/S» та «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.». В коносаменті від 18.11.2023 № 233126440 зазначено, що дана партія товару відправлялася із порту NHAVA SHEVA PORT INDIA до порту GDANSK Польща, кораблем CAP SAN JUAN/345W, а в рахунку-інвойсі від 27.12.2023 № 5653303945 та від 27.12.2023 №5653303943 MAYVIEW MAERSK/344W, що не відповідає коносаменту. Прайс-лист від 06.09.2023 № б/н не містить інформацію щодо умов поставки цін на товари, що обмежує конкурентність. Таким чином, перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах. Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган має право у випадках, встановлених Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. З огляду на неведені означені розбіжності в поданих до митного оформлення документах та враховуючи те, що позивачем документально не підтверджено складові митної вартості, митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Відповідно до п. 2 ст. 264 МКУ від 13 березня 2012 року № 4495-VI прошу Вас представити до митного контролю та митного оформлення оригінали документів. Початок консультації з митним органом: У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості та наявними розбіжностями, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість. Прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.». Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім вже наданих до ЕМД документів, додатково було надано: Інф. бірж.орг. щодо вартості сировини № б/н від 06.02.2024; Лист підприємства № б/н від 06.02.2024; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № ГО-151 від 06.02.2024; Прайс-лист № б/н від 06.09.2023; Виписку з бухгалтерської документації № 06/02/01 від 06.02.2024; Висновок ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" № 123/57 від 07.02.2024; Лист підприємства № б/н від 08.02.2024. Листом № б/н від 13.02.2024 позивач повідомив Тернопільську митницю про те, що на даний час будь-яких інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості немає та просив прийняти рішення без впровадження термінів, визначених ч. 3 статті 53 Митного кодексу України. Згідно із положеннями ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу. Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу. У зв`язку з викладеним та відповідно до вимог Митного кодексу України вартість товару була визначена митницею самостійно. Відповідно до пунктів 1 та 2 Тлумачних приміток до статті 7 (резервний метод) Угоди про застосування статті VII ГАТТ, митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях; методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7. Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі ГАТТ) визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити. Відповідно до примітки 4 до пункту 2 статті VII ГАТТ, формулювання підпунктів "a" і "b" дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар. Положеннями статті 55 МК України визначено, що митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування. Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000057/2 від 14.02.2024, у гр. 33 якого зазначено «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «MEE A/S» та «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.; виписку з бухгалтерської документації. АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, та СУР МФ 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи. За результатами опрацювання документів встановлені наступні невідповідності, а саме: прайс-лист від 06.09.2023 № б/н не містить інформацію щодо умов поставки цін на товари, що обмежує конкурентність; до митного оформлення надано рахунок на перевезення від 27.12.2023 №5653303943 та від 27.12.2023 № 5653303945, Swift (рах.5653303943+5653303945) від 28.12.2023, що підтверджує оплату за надані транспортно-експедиційні послуги до порту Гданська Польща на умовах поставки CIF GDANSK, відповідно до зовнішньо-економічного контракту від 08.09.2023 № UKR11, Договір транспортного експедирування від 06.04.2018 № UA00060664 де експедитором/виконавцем зазначено «MEE A/S», як агент MAERSK LINE A/S, хоча у накладних УМВС від 12.01.2024 №№ 2191048801, 2191048942, 2191048959, 2191048975, 2191048983, 2191048991, 2191049007 наявна інформація, щодо перевізників «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.» до перевезення залізничним транспортом окрім накладної УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «MEE A/S» та «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.». в коносаменті від 18.11.2023 № 233126440 зазначено, що дана партія товару відправлялася із порту NHAVA SHEVA PORT INDIA до порту GDANSK Польща, кораблем CAP SAN JUAN/345W, а в рахунку-інвойсі від 27.12.2023 № 5653303945 та від 27.12.2023 №5653303943 MAYVIEW MAERSK/344W, що не відповідає коносаменту. Декларантом 13.02.2024 надано лист №Б/н та повідомлено митний орган про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть. Отже, в митного органу виникли сумніви щодо достовірності відомостей зазначених у товаро-супровідних документах та піддається сумніву їх справжність. Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визначеної митним органом митної вартості Товар №1 - за ЕМД від 30.12.2023 №UA209190/2023/058538 на рівні 1,3487 дол. США/кг., умови поставки FCA, GDYNIA, ТОВАР - Прокат плоский з вуглецевої сталі шириною 1250мм. З однієї сторони покритий поліестровим покриттям в рулонах, товщиною 0,43мм. Марка сталі: S250GD. Виробник: ARCELOR MITTAL NIPPON STEEL INDIA LIMITED., IN. Торговельна марка: AM/NS. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.». Отже, джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості №UA403070/2024/000057/2 від 14.02.2024 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема: товару № 1 згідно ЕМД від 30.12.2023 № UA209190/2023/058538 на рівні 1,3487 дол. США/кг., умови поставки FCA, GDYNIA, ТОВАР - Прокат плоский з вуглецевої сталі шириною 1250мм. з однієї сторони покритий поліестровим покриттям в рулонах, товщиною 0,43мм. Марка сталі: S250GD. Виробник: ARCELOR MITTAL NIPPON STEEL INDIA LIMITED., IN. Торговельна марка: AM/NS. Таким чином, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000057/2 від 14.02.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2024/00090 від 14.02.2024 прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, є законними та обґрунтованими та не підлягають скасуванню.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 зазначена вище справа розподілена та 19.03.2024 року передана судді Пруднику С.В.

25.03.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду.

10.04.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці Кучерка Дмитра Анатолійовича про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленогостаттею 258 Кодексу адміністративного судочинства України- в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 05 лютого 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" (надалі - ТОВ "АВ метал груп", Позивач) до Відділу митного оформлення Тернопільської митниці (надалі - Відповідач) було подано декларацію №24UA403070001083U0, якою до митного оформлення було заявлено одна позиція товару:

ТОВАР 1: Прокат плоский з вуглецевої сталі завширшки 600мм або більше, марки S250GD+Z100, плакований, гарячої оцинковки (засобом занурення), з полімерним покриттям, стандарт щільністю покриття Zn - 100г/м2, з EN10169-2, у рулонах, розміром: 0.42х1250мм S250GD+Z100(колір RAL7024 MAT WRINKLE)-86,645т; 0.47х1250мм S250GD+Z100(колір RAL7024 MAT WRINKLE))-42,58т; 0.47х1250мм S250GD+Z100(колір RAL7016 MAT WRINKLE)-43,355т; Виробник: ArcelorMittal Nippon Steel India Limited; Торговельна марка: ArcelorMittal; Країна виробництва: IN.

Вказаний товар позивачем було отримано від компанії ТАТA INTERNATIONAL WEST ASIA DMCC (ОАЕ) за Контрактом № UKR11 від 08 вересня 2023 року, надалі - Контракт.

Митна вартість товару була визначена позивачем за першим методом - за ціною контракту.

Для підтвердження заявленої митної вартості позивач, подав разом з декларацією № 24UA403070001083U0 наступні документи:

- Сертифікат якості (Certificate of quality) AMNS/TCC/202311122324428250680 15.11.2023

- Сертифікат якості (Certificate of quality) AMNS/TCC/202311122328211454360 12.11.2023

- Сертифікат якості (Certificate of quality) AMNS/TCC/202311122329531170020 12.11.2023

- Пакувальний лист (Packing list) до інв. № 3000007719 18.11.2023

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) SINDK05449 08.09.2023

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) SINDK05528 02.11.2023

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) SINDK05656 28.11.2023

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 3000007719 18.11.2023

- Домашній коносамент (House bill of lading) 233126440 18.11.2023

- Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6E4QR3 11.01.2024

- Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6E4QT0 11.01.2024

- Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6E4R48 11.01.2024

- Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6E4RP6 11.01.2024

- Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6E4ST8 11.01.2024

- Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6E4T46 11.01.2024

- Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NS6E4U02 11.01.2024

- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) IMC15326 20.11.2023

- Накладна ЦІМ/УМВС 2191048801 12.01.2024

- Накладна ЦІМ/УМВС 2191048942 12.01.2024

- Накладна ЦІМ/УМВС 2191048959 12.01.2024

- Накладна ЦІМ/УМВС 2191048975 12.01.2024

- Накладна ЦІМ/УМВС 2191048983 12.01.2024

- Накладна ЦІМ/УМВС 2191048991 12.01.2024

- Накладна ЦІМ/УМВС 2191049007 12.01.2024

- Банківський платіжний документ, що стосується товару Плат.інструкц. №2177 29.09.2023

- Банківський платіжний документ, що стосується товару Плат.інструкц. №2224 06.11.2023

- Банківський платіжний документ, що стосується товару Плат.інструкц. №2258 30.11.2023

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно- експедиційні послуги 5653303943 27.12.2023

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно- експедиційні послуги 5653303945 27.12.2023

- Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг Swift (рах.5653303943+56533039 28.12.2023

- Страховий поліс 865096587/DEL/MARCERT/202311/9 18.11.2023

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів UKR11 08.09.2023

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаток №1 08.09.2023

- Договір про надання послуг митного брокера 01/04 01.04.2021

- Договір (контракт) про перевезення UA00060664 06.04.2018

- Лист постачальника 03.01.2024

- Копія митної декларації країни відправлення 5322864 11.11.2023

- Копія митної декларації країни відправлення 5325661 12.11.2023

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, відповідач зазначив про те, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. За результатами опрацювання документів встановлені наступні невідповідності, а саме:

1) прайс-лист від 06.09.2023 № б/н не містить інформацію щодо умов поставки цін на товари, що обмежує конкурентність;

2) до митного оформлення надано рахунок на перевезення від 27.12.2023 №5653303943 та від 27.12.2023 № 5653303945, Swift (рах.5653303943+5653303945) від 28.12.2023, що підтверджує оплату за надані транспортно-експедиційні послуги до порту Гданська Польща на умовах поставки CIF GDANSK, відповідно до зовнішньо-економічного контракту від 08.09.2023 № UKR11, Договір транспортного експедирування від 06.04.2018 № UA00060664 де експедитором/виконавцем зазначено «MEE A/S», як агент MAERSK LINE A/S, хоча у накладних УМВС від 12.01.2024 №№ 2191048801, 2191048942, 2191048959, 2191048975, 2191048983, 2191048991, 2191049007 наявна інформація, щодо перевізників «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.» до перевезення залізничним транспортом окрім накладної УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «MEE A/S» та «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.».

3) в коносаменті від 18.11.2023 № 233126440 зазначено, що дана партія товару відправлялася із порту NHAVA SHEVA PORT INDIA до порту GDANSK Польща, кораблем CAP SAN JUAN/345W, а в рахунку-інвойсі від 27.12.2023 № 5653303945 та від 27.12.2023 №5653303943 MAYVIEW MAERSK/344W, що не відповідає коносаменту.

Позивач у відповідь на зауваження та на запит митного органу надав наступні додаткові документи:

- висновок ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №123/57 від 07.02.2024 року;

- висновок Торгово-промислової палати України Дніпропетровської ТПП №ГО-151 від 06.02.2024 року;

- виписка з бухгалтерської документації Позивача №06/02/01 від 06.02.2024 року;

- біржова вартість сировини LME станом на 09.02.2024 року;

- листа позивача щодо використання поставленого товару;

- лист-пояснення позивача від 06.02.2024 щодо зауважень митниці;

- прайс лист Постачальника станом на 06.09.2023 року;

Після розгляду додатково наданих позивачем документів, митний орган зазначив про наступне (рішення про коригування митної вартості товарів): Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 Митного кодексу України.

За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визначеної митним органом митної вартості Товар №1 - за ЕМД від 30.12.2023 №UA209190/2023/058538 на рівні 1,3487 дол. США/кг.

Однак, відповідач не визнав заявлену позивачем (декларантом) у поданій декларації митну вартість товару, пояснюючи це тим, що Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «MEE A/S» та «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.;

- виписку з бухгалтерської документації.

14.02.2024 року митницею було відмовлено у митному оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000057/2 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2024/000090.

Через коригування митної вартості товару зросла сума податку на додану вартість, що повинна бути сплачена позивачем. Сума таких донарахувань ПДВ склала 333143,88 грн.

Скориставшись правом, передбаченим ч. 7 ст. 55 МК України, позивач задекларував зазначену партію товару, а митний орган випустив товар у вільний обіг за електронною МД № 24UA403070001469U4.

Вважаючи спірні рішення митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та безпідставними, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

В частині 2статті 19 Конституції Українизакріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно ж достатті 67 Конституції Україникожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1статті 4 МК Українимитне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей49,50 МК Українимитною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно доглави 9 цього Кодексу(частини 1 та 2статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава9розділуІІІ) МК Українипередбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

Згідно із частинами 1 - 2статті 58 МК Україниметод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених устаттях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1статті 64 «Резервний метод» МК України).

Відповідно до частини 2статті 52 МК Українидекларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3статті 53 МК Україниу випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6статті 53 МК України).

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 року у справі №826/10733/15 та від 19.02.2019 року у справі №826/2312/16 від 05 грудня 2019 року у справі №826/3102/16 і в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15,від 30.06.2015 року у справі № 21-591а15) та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Так, щодо зауваження, «прайс-лист від 06.09.2023 № б/н не містить інформацію щодо умов поставки цін на товари, що обмежує конкурентність».

Прайс-лист за своєю природою є відображенням ціни на товари, які Постачальник готовий передати за оплату Покупцю. Умови придбання, оплати, поставки є додатковими відомостями, які обговорюються сторонами та мають своє відображення зокрема у укладених договорах/контрактах та інвойсах на поставлений товар.

Відповідачем не наведено конкретизацію (обґрунтування), яким саме чином прайс-лист повинен містити умови поставки та яким чином зазначення такої ціни може обмежувати конкурентність поставки.

Вартість товару була визначена за першим методом ціною контракту та кореспондується з інформацією у наданих до митного оформлення інвойсах.

Щодо зауваження «Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.» до перевезення залізничним транспортом окрім накладної УМВС відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «MEE A/S» та «PKP Cargo Connect Sp.z.o.o.».

До митного оформлення надано рахунок на перевезення від 27.12.2023 № 5653303943 та від 27.12.2023 № 5653303945, Swift (рах. НОМЕР_1 ) від 28.12.2023, що підтверджує оплату за надані транспортно-експедиційні послуги до порту Гданська Польща на умовах поставки CIF GDANSK, відповідно до зовнішньо-економічного контракту від 08.09.2023 № UKR11, Договір транспортного експедирування від 06.04.2018 № UA00060664 де експедитором/виконавцемзазначено «MEE A/S», як агент MAERSK LINE A/S.

Тобто позивачем було надано достатні та повні документи, які підтверджують транспортні витрати при доставці Товару до позивача, при цьому, у наданих документах не містяться розбіжностей щодо вартості транспортування та сплачених платежів від позивача до надавача послуг транспортування.

Зважаючи, що умови транспортно-експедиційних послуг включають в себе поставку товару від Постачальника до Покупця, укладання експедитора MEE A/S угод із перевізниками не суперечить діючим умовах договору послуг транспортування. Більш того, МЕЕ A/S не зобов`язаний надавати укладені із третіми особами договори на транспортні послуги, оскільки позивач не виступає стороною такого договору. Вартість транспортування за договором із експедитором/виконавцем включає всі понесені витрати експедитора, які він поніс із наданих транспортно-експедиційні послуг.

Щодо зауваження «в коносаменті від 18.11.2023 № 233126440 зазначено, що дана партія товару відправлялася із порту NHAVA SHEVA PORT INDIA до порту GDANSK Польща, кораблем CAP SAN JUAN/345W, а в рахунку-інвойсі від 27.12.2023 №5653303945 та від 27.12.2023 №5653303943 MAYVIEW MAERSK/344W, що не відповідає коносаменту».

Відповідач зазначає як підставу для коригування вартості ввезеного товару допущення описки при оформлені документу на транспортування товару з Індійського порту до Польщі.

Маркування корабля, яким здійснювалось поставку вантажу до Польщі помилково зазначено «344W» замість «345W», що призвело до зміни корневої інформації відносно назви корабля.

Суд зазначає, що така описка жодним чином не впливає та не може вплинути на правильність визначення митної вартості поставленого товару, адже вартість поставки, сплачені рахунки (підтвердження було надано до митного оформлення) та укладені договори на постачання є беззаперечним підтвердженням правильного визначення митної вартості товару позивачем за основним методом.

Відповідач у своєму рішенні-відмові не наводить яким чином зазначена описка могла вплинути на правильність визначення митної вартості та має формальний характер.

Позивачем було надано в повному обсязі усі документи та відомості, достатні для підтвердження заявленої митної вартості товару та позбавлення митного органу сумнівів щодо її правильності. Наведені відповідачем зауваження є необґрунтованими та не обумовленими законодавством, оскільки повний перелік документів був наданий при подані декларації та містить всю необхідну інформацію для визначення ціни товару.

Таким чином, подані позивачем документи є належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товарів за ціною договору, а також достатні для здійснення перевірки правильності заявленої митної вартості товару за ЕМД № 24UA403070001083U0 та спростування сумнівів, що виникли у митного органу під час перевірки наданих до митного оформлення документів та інформації.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності місять усі необхідні та належні відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Однак, відповідач не врахував та не прийняв як належні додатково надані позивачем документи. При цьому, зауваження відповідача про наявність розбіжностей в наданих позивачем до митного оформлення документах є формальними, несуттєвими та такими, що стосуються фактів або обставин, які не впливають на рівень заявленої позивачем митної вартості товарів.

Додатково позивачем було надано висновок ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №123/57 від 07.02.2024 року, який визначає відповідність цін на постачання до ринку України. Висновок був здійснений на підставі тих самих документів, що були додані до митної декларації.

Також додатково було надано висновок експерта ТПП №ГО-151 від 06.02.2024 року, за яким у ході аналізу наданих документів та цін на метали за аналогічними умовами поставки, експерт дійшов висновку про відповідність заявленої ціни поточній кон`юнктурі ринку України.

Отже, висновки відповідача про те, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів є безпідставними.

В рішенні про коригування митної вартості товарів № № UA403070/2024/000057/2 від 14.02.2024 р. та картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2024/000090 відповідач зазначив про те, що митним органом проведеного порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості. За результатами проведеного порівняння встановлено, що у митного органу наявна інформація щодо рівня митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів за вищими рівнями митної вартості. На підставі вказаної інформації відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів позивача.

Посилання відповідача на наявність у митного органу інформації щодо вищих рівнів митної вартості ідентичних товарів не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 55 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до п. 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен зробити пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Окрім того, в такому випадку митним органом в рішенні повинна бути зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом під час визначення митної вартості оцінюваних товарів, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.

Однак в рішенні про коригування митної вартості товарів, що оскаржується, відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару, повних характеристик та умов поставки товару, ціну якого було взято за основу для коригування митної вартості за резервним методом, не зазначено докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом під час визначення митної вартості товару позивача, що свідчить про порушення інспектором митного органу ч. 2 ст. 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічна правова позиція щодо обов`язкової обґрунтованості рішень митних органів про коригування митної вартості товарів за резервним методом міститься у постановах Верховного Суду України, зокрема в постанові від 21.01.2020 р. у справі №813/5405/15, у постанові від 31.01.2020 р. у справі № 804/7761/16.

Окрім того, варті уваги наступні висновки, яких дійшов Верховний Суд під час розгляду справ щодо скасування рішень митних органів про коригування митної вартості товарів.

Наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачаються умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанова Верховного Суду від 04.09.2018 р. у справі № 814/2659/16, постанова від 21.08.2018 р. у справі №804/7845/17, постанова від 07.12.2018 р. у справі № 809/4367/15).

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 р. у справі № 815/3400/17.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом не передбачено. Також слід враховувати, що ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова Верховного Суду від 04.09.2018 р. у справі № 818/1186/17).

Отже, враховуючи те, що рішення відповідача про коригування митної вартості товару № UA403070/2024/000057/2 від 14.02.2024 р. року не містить інших, належним чином обґрунтованих підстав для неможливості визначення митної вартості товару позивача за ціною контракту (реальні розбіжності в документах, надання неповної інформації, неможливість перевірити числове значення заявленої декларантом митної вартості тощо),здійснення митним органом коригування митної вартості товару позивача на підставі наявної у митного органу інформації про вищий рівень митної вартості задекларованих раніше аналогічних товарів, є безпідставним, необґрунтованим.

Положеннями ст.ст.179,189,190 Господарського кодексу Українивстановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Відповідно до ч.3ст.318 Митного кодексу Українимитний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними уст.8 Митного кодексу Українипринципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Згідно з ч.1ст.256 Митного кодексу Українивідмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000057/2 від 14.02.2024 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2024/000090 від 14.02.2024 року - є протиправними та належать до скасування.

Згідно з ч.1 та ч.2ст.6 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положеньст.9 Конституції Українита ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди та органи державної влади повинні дотримуватись положеньЄвропейської конвенції з прав людинита її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених уконституціїчи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Також, у рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 доЄвропейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з ч.1ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1ст.90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Виходячи з викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими і їх необхідно задовольнити у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 6420,13 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 6420,13 грн. підлягає стягненню з Тернопільської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.

З приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з положеннямистатті 134 Кодексу адміністративного судочинства Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 року в справі №280/2635/20 звернув увагу на те, щоКодекс адміністративного судочинства Україниу редакції, чинній з 15.12.2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.

Відповідно до частини 3статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з підпунктом 1, 2, 6 частини 1 та частини 2статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Пунктом 3.2рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 року в справі №280/2635/20 звернув увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

При цьому, суд зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

За правилами оцінки доказів, встановленихст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи уКАС, суд враховує таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду подано копію ордера на надання правничої (правової) допомоги від 26.07.2023 року (серія АЕ №1219332); копію договору надання професійної правничої допомоги №26/07/23 від 26.07.2023 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2596 відносно адвоката Чікіньова Д.М.; копію протоколу №1 узгодження договірної ціни від 26.07.2023 року за договором надання професійної правничої допомоги №26/07/23 від 26.07.2023 року; копію посвідчення від 20.08.2012 року №2249 відносно адвоката ОСОБА_2 .

Суд також вважає за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04.02.2020 року (№ провадження К/9901/95/200), відповідно до якої (п.23) вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Так, суд зауважує, що з урахуванням предмету позову, зазначена справа є справою незначної складності та типовою у спорах. Також, суд зауважує, що по вказаній категорії справ є значна кількість усталеної судової практики, що вказує на можливість використання адвокатом у своїй діяльності раніше напрацьованих матеріалів та шаблонних документів, які застосовуються при розгляді судових справ даної категорії.

До того ж, розгляд даної справи відбувся в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи співмірність заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятоюстатті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку, що на користь позивача підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, внаслідок якого сталось порушення прав позивача, сума витрат на правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку про часткове задоволення клопотання представника позивача про розподіл судових витрат.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн. підлягають стягненню з Тернопільської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" в особі представника Чікіньова Дмитра Михайловича до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000057/2 від 14.02.2024 року.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2024/000090 від 14.02.2024 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" (49000, м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, ідентифікаційний код 36441934) з Тернопільської митниці (46004, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38, ідентифікаційний код 43985576) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 6420,13 грн. (шість тисяч чотириста двадцять гривень 13 копійок);

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" (49000, м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, ідентифікаційний код 36441934) з Тернопільської митниці (46004, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38, ідентифікаційний код 43985576) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000 грн. (одна тисяча гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник