Рішення № 119203791, 17.05.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 рокуСправа №160/6003/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03.03.2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області (далі відповідачі), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 047050025399 від 16.01.2024 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу її роботи за Списком № 2 періоди роботи з 01.04.1991 року по 01.02.1996 року та з 25.05.2016 року по 02.08.2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи із дати звернення, а саме - з 09.01.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 09.01.2024 року звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області і заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Рішенням ГУ ПФУ в Сумській області від 16.01.2024 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, через відсутність необхідного пільгового стажу. Так, позивачу не було зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 01.04.1991 року по 01.02.1996 року та з 25.05.2016 року по 02.08.2021 року в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», оскільки підприємство ліквідовано і в цьому випадку пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховується до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління ПФУ від 10.11.2006 року № 18-1. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

11.03.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 06.10.2023 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувані матеріали, які були на розгляді при прийнятті спірного рішення.

Відповідачі у справі, будучи належним чином повідомленими про відкриття провадження у справі, про що матеріли справи містять відповідні докази, правом на подачу відзиву не скористалися.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 09.01.2024 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 16.01.2024 року № 047050025399 позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Рішення ГУ ПФУ в Сумській області обґрунтоване наступним.

Пенсійний вік позивача 54 роки 06 місяців 08 днів.

Страховий стад згідно наданих документів 36 років 01 місяць 02 дні та відповідно до наданих документів до страхового стажу зараховані всі періоди роботи.

Відповідно до наданих документів стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць 02 роки 01 місяць 19 днів.

До пільгового стажу роботи по Списку № 2 не зараховані періоди роботи з 04.06.1990 року по 02.08.2021 року згідно архівної довідки №Д-21/2-08/613 від 26.12.2023 року, оскільки ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» в стані припинення і архів та первинні документи передані на довгострокове зберігання без додаткових умов до архівного управління міської ради на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 року № 904/2104/19 та наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 року № 904/2104/19, відомості про ліквідацію вказаного підприємства відсутні. Згідно п.5 пункту 2.1 Розділу 11 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах - довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника, пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховується до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105.

Підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 стала відсутність необхідного пільгового стажу.

Отже, спір між сторонами виник з підстав не зарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005 року (далі Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.

Даним Порядком (пункт 20) передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

В постанові Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

У постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а Верховний Суд висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а в постанові від 19.02.2020 року зробила висновок, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

З трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 вбачаються наступні записи за спірний період з 01.04.1991 року по 01.02.1996 року та з 25.05.2016 року по 02.08.2021 року:

- 04.06.1990 року позивач прийнята на роботу до Дніпровського металургійного комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського в універсальний цех машиністом крана металургійного виробництва 3 розряду (запис № 5);

- 01.04.1991 року позивачу присвоєний 4 розряд за тією самою посадою (запис № 6);

- 01.02.1996 року позивач переведена у новопрокатний цех штабельником металу 2 розряду (запис № 7);

- 25.05.2016 року позивач переведена в доменний цех дільниці з переробки вогняно-рідких шлаків, машиністом крана (кранівником) 4 розряду (запис № 12);

- 01.11.2016 року, у зв`язку із удосконаленням структури управління комбінатом, позивач переведена там же, дільниця з переробки вогняно-рідких шлаків машиністом крана металургійного виробництва 4 розряду (запис №13);

- 24.02.2018 року позивач переведена там же дільниця з переробки вогняно-рідких шлаків, машиністом крана металургійного виробництва 3 розряду за терміновим договором (запис № 17);

- 17.05.2018 року позивач переведена там же, дільниця з переробки вогняно-рідких шлаків машиністом крана металургійного виробництва 3 розряду (запис № 18);

- 02.08.2021 року позивач звільнена у зв`язку з переведенням за п.5 ст.36 КЗпП України до ПРАТ «ДКХЗ».

З трудової книжки позивача також вбачається, що її робочі місця були атестовані по Списку № 2:

-відповідно до Постанови № 4 від 03.02.2017 року (запис № 14);

-відповідно до Постанови № 23 від 26.12.2017 року (запис № 16);

-відповідно до Постанови № 23 від 26.122017 року ( запис № 19).

На підтвердження факту роботи позивача та наявності у неї права на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 також надані архівні довідки № Д-21/2-08/613 від 26.12.2023 року, № Д-21/2-08/614, № Д-21/2-08/615, видані Архівним управлінням Кам`янської міської ради Дніпропетровської області.

Отже, трудова книжка позивача та надані нею архівні довідки в повній мірі містять інформацію про роботу позивача, атестацію її робочого місця та віднесення її робочого місця за Списком № 2 до професій, які дають позивачу право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

А тому, суд доходить до висновку, що вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 047050025399 від 16.01.2024 про відмову у призначенні пенсії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

В частині вимог щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу її роботи за Списком № 2 періоди роботи з 01.04.1991 року по 01.02.1996 року та з 25.05.2016 року по 02.08.2021 року, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні вимог саме до цього суб`єкта владних повноважень.

З огляду на те, що питання про призначення позивачу пенсії розглядалося ГУ ПФУ в Сумській області та цим рішенням встановлена протиправність рішення про відмову в призначені пенсії позивачу цього органу, суд вважає, що ГУ ПФУ в Сумській області слід зобов`язати зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу її роботи за Списком № 2 періоди роботи з 01.04.1991 року по 01.02.1996 року та з 25.05.2016 року по 02.08.2021 року.

В частині вимог щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи із дати звернення, а саме - з 09.01.2024 року, суд вважає необхідним відмовити, з огляду на наступне.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями проводити розрахунок загального та пільгового стажу позивача і це відноситься до дискреційних повноважень ГУ ПФУ в Сумській області під час вирішення питання про призначення пенсії, лише після встановлення наявності у позивача необхідного пільгового стажу за Списком № 2, ГУ ПФУ в Сумській області має повторно вирішити питання щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні суду.

Отже, суд вважає, що в даній справі ефективним способом захисту прав позивача буде зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.01.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

В задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області слід відмовити, оскільки оскаржуване рішення не приймалося цим органом.

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає необхідним з метою ефективного захисту прав позивача визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 047050025399 від 16.01.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу її роботи за Списком № 2 періоди роботи з 01.04.1991 року по 01.02.1996 року та з 25.05.2016 року по 02.08.2021 року, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.01.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову сторони, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211грн. 20коп., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.3500459359.1 від 29.02.2024 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 605грн. 60коп. з урахуванням часткового задоволення позовних вимог підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, буд. 43, ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 047050025399 від 16.01.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу її роботи за Списком № 2 періоди роботи з 01.04.1991 року по 01.02.1996 року та з 25.05.2016 року по 02.08.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.01.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, буд. 43, ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 605грн. 60коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець