Рішення № 119203589, 22.05.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 травня 2024 р. Справа № 120/17050/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним при обчисленні розміру його пенсії з 01 березня 2023 року застосування індивідуального коефіцієнта 0,60833 його страхового стажу, вирахуваного множенням оцінки величини 1% за 1 рік на 60 років 10 міс. 14 днів. набутих до 11.02.2014;

- зобов`язати ГУПФ України у Вінницькій області повторно провести перерахунок його пенсії з 01 березня 2023 згідно з ч. 2 ст. 42 ЗУ №1058-ІV із застосуванням для обрахунку розміру пенсії коефіцієнта страхового стажу 0,75, вирахуваного відповідно до ст. 25 ЗУ № 1058 -ІV множенням оцінки величини 1,35 за 1 рік страхового стажу (0,01135 : 12 = 0,001125 ? 730 міс. = 0,82125,52 грн.) в редакції до 11.02.2014 встановити розмір пенсії 14555,52 грн;

- для відшкодування шкоди заподіяної не нарахуванням і недоплатою пенсії по 3014,10 грн. за 9 міс. (з 01 березня по 01 грудня 2023) 27126,90 грн. звернути до негайного виконання.

Ухвалою від 17.11.2023 судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 КАС України.

11.12.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого ГУ ПФУ у Вінницькій області заперечує проти заявлених позовних вимог та вважає їх безпідставними. Відповідач зазначає, що за матеріалами пенсійної справи позивача страховий стаж врахований по 11.02.2014, становить 60 років 10 місяців 11 днів. Відповідно до ст. 25 Закону №1058 було визначено індивідуальний коефіцієнт страхового стажу, який становить - 0,60833. Зауважує, що позивач у своєму позові посилається на ч. 1 ст. 25 Закону № 1058 у редакції, чинній станом на 06.02.2017 року, тоді як при здійсненні перерахунку пенсії застосовується законодавство, чинне на момент перерахунку такої пенсії. Останній перерахунок по пенсійній справі позивача було здійснено 01.03.2023 року.

Вказує, що 24.02.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова №168), якою затверджено проведення перерахунку пенсій із застосуванням збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197. Розрахунок пенсії позивача з 01.03.2023 наступний: 10494,92 грн - розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до статті 27 Закону №1058 (17252,02грнх0,60833); 732,55 грн - доплата за 35 років понаднормового стажу, обчислена відповідно до абз. 2 ч.1 ст.28 Закону №1058 (2093,00 грн х 35%); 209,30 грн - підвищення учаснику війни відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України №327 (2093,00 грн х 10%); 104,65 грн - доплата учасникам війни та колишнім в`язням відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України №327 (2093,00 грн х 5%); Розмір пенсії за віком - 11541,42 грн.

Крім того, представник відповідача зауважила, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 №849 (далі - Постанова №849) установлено з 01.03.2021 особам, яким виповнилося 80 років і більше, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, шомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, не досягає розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2020 рік, щомісячну компенсаційну виплату в розмірі до 500 гривень у межах зазначеного розміру. Однак, при проведенні перерахунку пенсії позивача на виконання Постанови №168, компенсаційну виплату згідно Постанови №849 не було встановлено, оскільки, розмір пенсії ОСОБА_1 перевищує розмір середньої заробітної плати по Україні за 2020 рік (10340,35 грн).

23.12.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримано, позивач наполягає на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію за віком, розмір якої обчислено відповідно до Закону України "Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З 01.03.2013 позивачу була перерахована пенсія з розрахунку величини оцінки одного року страхового стажу - 1%, хоча станом на час призначення пенсії такий показник обраховувався органом пенсійного фонду на рівні 1,35%.

Крім того, пунктом 8 постанови КМУ від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", встановлено з 1 березня 2023 року щомісячну компенсаційну виплату особам: яким виповнилося 80 років і більше, - у розмірі до 570 гривень; яким виповнилося 75 років до досягнення 80-річного віку, - у розмірі до 456 гривень; яким виповнилося 70 років до досягнення 75-річного віку, - у розмірі до 300 гривень.

Листами ГУ ПФУ у Вінницькій області позивачу відмовлено у перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, та нарахуванні позивачеві компенсаційної виплати .

За таких обставин позивач звернулась до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Правовими приписами п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України встановлено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Умови і порядок призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлюються Закон №1058-IV та іншими законами України.

Відповідно до статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України: «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу.

Згідно зі до ст.27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп x Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. Коефіцієнт страхового стажу - це величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Для обчислення розміру пенсії позивача до 01.10.2017 року, відповідно до статті 25 Закону №1058-IV враховано коефіцієнт страхового стажу, який визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс) : (100% х 12), де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %.

Як вбачається з матеріалів справи, при призначенні пенсії позивачу для обчислення розміру його пенсії пенсійним органом було враховано коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017 № 2148-V111, починаючи з 01.10.2017 року, до частини 1 ст.25 Закону №1058-IV були внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

З урахуванням внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017 № 2148-V111 змін, починаючи з 01.01.2017 року коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим ч.3 ст.24 цього Закону, - 0,85.

Також, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017 № 2148-V111 Прикінцеві положення Закону № 1058 доповнено пунктом 4-3, яким передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017 № 2148-V111, з 01.10.2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

З матеріалів справи вбачається, що пенсію призначено позивачу відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», у зв`язку з чим, пенсія позивача, у відповідності до вище вказаних положень підлягала перерахунку з 01.10.2017 року з врахуванням частини 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Відповідно до наведених норм, розмір перерахованої позивачу пенсії визначено на підставі коефіцієнту страхового стажу позивача з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%, а не з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, оскільки було внесено відповідні зміни до законодавства.

Необхідно зазначити, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1%, одночасно підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій.

Судом також враховується позиція Європейського суду з прав людини, викладена у рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 року. В зазначеному рішенні Судом вказано, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Згідно з статтею 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Щодо недоплати відповідачем компенсаційної виплати у розмірі 570 грн, суд зазначає наступне.

24.02.2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».

Пунктом 8 постанови №168 встановлено з 1 березня 2023 року щомісячну компенсаційну виплату особам, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, не досягає розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2020 рік:

- яким виповнилося 80 років і більше, - у розмірі до 570 гривень;

- яким виповнилося 75 років до досягнення 80-річного віку, - у розмірі до 456 гривень;

- яким виповнилося 70 років до досягнення 75-річного віку, - у розмірі до 300 гривень.

Щомісячна компенсаційна виплата особам, які досягли 70-, 75- і 80-річного віку після 1 березня 2023 р., встановлюється і виплачується з дати досягнення ними відповідного віку.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 1 березня 2023 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача.

Розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку з 01.03.2023 становить 11541,42 грн, що перевищує розмір розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020 рік 10340,35 грн. А за таких обставин, компенсаційна виплата у розмірі 570 грн позивачу не виплачується.

Отже, у відповідача відсутні підстави з 01.03.2023 року для нарахування та виплати позивачеві компенсаційної виплати в розмірі 570 грн.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403)

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович