Ухвала суду № 119200711, 03.05.2024, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8924/24

провадження № 1-кс/753/1462/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2024 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100020002077 від 01.05.2024 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Березань Київської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

яий підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680,00 грн.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Дарницького УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024100020002077 від 01.05.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.05.2024 року, перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого в ТРЦ « Аладдін », за адресою: місто Київ, вул. М. Гришка, 3-а, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи судимість, за попередньою змовою з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , приблизно о 19 год. 02 хв., з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, вирішили таємно викрасти чуже майно з магазину «Sinsay», яке належить Дочірньому підприємству "ЛПП УКРАЇНА" Акціонерне Товариство "ЛПП" (ідентифікаційний код 32435513).

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні торгівельного залу вказаного вище магазину, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, переконавшись та вважаючи, що за їхніми злочинними діями ніхто з відвідувачів та обслуговуючого персоналу магазину не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно взяли з полиць товар, належний Дочірньому підприємству "ЛПП УКРАЇНА" Акціонерне Товариство "ЛПП" (ідентифікаційний код 32435513) товар, а саме: 1)Штани чоловічі (артикул 9492I-99J-280), у кількості 1 шт., вартістю 479 гривень 20 копійок без ПДВ; 2) Светр чоловічий (артикул 7967Y-99X-L), у кількості 1 шт., вартістю 575 гривень 20 копійок без ПДВ;

В подальшому, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 та іншою невстановленою особою, не розрахувавшись за вказаний товар належний Дочірньому підприємству "ЛПП УКРАЇНА" Акціонерне Товариство "ЛПП" (ідентифікаційний код 32435513), направились до виходу з магазину, при цьому пройшли повз розрахункові каси та металеві рамки, розміщені перед виходом з магазину.

Вийшовши з приміщення вказаного магазину, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , попрямували далі по території ТРЦ «Аладдін», отримавши таким чином реальну можливість розпорядитися викраденим майном на свій розсуд.

Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , спричинили матеріальну шкоду Дочірньому підприємству "ЛПП УКРАЇНА" Акціонерне Товариство "ЛПП" (ідентифікаційний код 32435513), на загальну суму 1054 гривні 40 копійок без ПДВ.

Таким чином, ОСОБА_5 , своїми умисними діями, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

02 травня 2024 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

02 травня 2024 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимий 23.02.2022 Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, та був притягнутий до відповідальності до 100 (ста) годин громадських робіт.

Слідчий у клопотанні посилається на те, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам: 1. переховуватись від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинений ним тяжкий злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, що може бути сприйняте ОСОБА_5 більш небезпечним ніж переховування від органів досудового розслідування та суду; 2. може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань; 3. вчинити інший злочин, що підтверджується фактом вчинення крадіжки повторно.

У зв`язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв`язку, запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, у подальшому може вплинути на хід досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що ОСОБА_5 , не будучи позбавленим можливості вільного пересування та вибору місця проживання, може вчиняти злочини або спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду і поза межами м. Києва.

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування та суду не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді застави, пов`язана з тим, що у підозрюваного відсутній постійний заробіток.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що він не працює, забезпечує свої життєві потреби внаслідок злочинної діяльності та перебуваючи на свободі може впливати на свідків, які ще не допитані у суді. Крім цього, в органу досудового розслідування на даний час відсутні об`єктивні переконання у тому, що підозрюваний буде належним чином виконувати обов`язки покладені на нього рішенням суду про застосування саме цього запобіжного заходу.

Враховуючи вищенаведене, орган досудового розслідування вважає необхідним застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та просить визначити заставу в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити з викладених в ньому підстав.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Посилався на недоведеність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та необґрунтованість неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав свого захисника.

Заслухавши пояснення прокурора, з`ясувавши думку захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов до наступних висновків.

Зі змісту частини 1 статті 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя зобов`язаний перевірити відповідність цього клопотання вимогам ч.1 ст.184 КПК України. Яка передбачає, що клопотання про застування запобіжного заходу повинно обов`язково містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Дарницького УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024100020002077 від 01.05.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, про що до ЄРДР внесено відповідну інформацію (а.с. 6).

02 травня 2024 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 60-63).

02 травня 2024 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 81-84).

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується дослідженим в судовому засіданні матеріалами, а саме: проколом огляду місця події від 01.05.2024 року (а.с. 22-27); протоколом допиту потерпілого (представника потерпілого) від 01.05.2024 року (а.с. 31-33); протоколами допиту свідка від 01.05.2024 року та 02.05.2024 року (а.с. 39-40, 41-42, 43-46, 47-48, 49-50, 51-54, 55-58).

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_5 не працює, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає у місті Сєвєродонецк, що на даний час не підконтрольний українській владі, тому не будучи пов`язаним трудовими зобов`язаннями, може вільно виїхати з Києва та переховуватись від суду.

Що стосується посилання слідчого на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що він може впливати на свідків, знаючи місце їх проживання, то слідчий суддя зазначає, що в судовому засіданні даний ризик не знайшов свого підтвердження. Слід зазначити, що наявність в підозрюваного інформації про місце проживання свідків само собою не підтверджує ризик незаконного впливу на потерпілого чи свідків.

Про існування ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, свідчить вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється (від п`яти до восьми років позбавлення волі); характер та суспільна небезпека вчиненого кримінального правопорушення. Крім того наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_5 вже притягався раніше до кримінальної відповідальності.

Згідно практики Європейського суду з прав людини «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Прокурором у судовому засіданні було доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Доказів, які б вказували на те, що інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме: цілодобовий домашній арешт, може забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків і запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, стороною захисту суду не надано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оскільки в судовому засіданні доведено необхідність застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, останньому також підлягає визначення розміру застави в порядку передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість вчиненого правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 60 560,00 грн. у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя покладає на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки: - прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; - утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; - здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30.06.2024 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 02 травня 2024 року з 20 год. 40 хв.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу, що становить двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дарницького районного суду м. Києва за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

1. Прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4. Утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

5. Здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.

Копію ухвали вручити негайно підозрюваному, захиснику, прокурору та направити для виконання в Державну установу "Київський слідчий ізолятор" для виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошено 07.05.2024 р. о 16 год. 00 хв.

Слідчий суддя: ОСОБА_1