Ухвала суду № 119195995, 21.05.2024, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/7400/23

Провадження № 1-кп/159/182/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

21 травня 2024 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023030550001411 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є громадянином України, не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10.03.2023 за ч.4 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробування з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ст.126-1Кримінального кодексуУкраїни,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він у період часу з 14.12.2022 по 25.09.2023 умисно систематично вчиняв психологічне насильство щодо колишньої дружини ОСОБА_4 , що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила обрати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання обґрунтованістю обвинувачення та наявністю передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 заперечили проти задоволення клопотання. Обвинувачений ОСОБА_5 вважає звинувачення у домашньому насильстві надуманими, вказує на обопільні сварки, просив зважити на великий обсяг роботи в селі та не обирати найсуворіший запобіжний захід.

Заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам перешкодити кримінальному провадженню чи продовжити злочинну діяльність (ст.177 КПК України).

Відповідно до ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним ч.1 ст.177 КПК України.

Висновок суду щодо доцільності дії саме такого запобіжного заходу повинен ґрунтуватись на оцінці усіх обставин справи та даних про особу.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію, майновий стан, наявність судимостей, розмір майнової шкоди та інше.

Виконуючи вимоги законодавства суд встановив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину в період іспитового строку.

Ухвалою слідчого судді від 23.10.2023 до ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покладені обов`язки повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання, прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду. Окрім цього, до ОСОБА_5 застосовані обмежувальні заходи (ч.6 ст.194 КПК України) у вигляді направлення для проходження лікування від алкогольної залежності і направлення для проходження програми для кривдників.

У ході розгляду справи суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_5 не виконав вимоги ухвали слідчого судді від 23.10.2023 не пройшов лікування від алкогольної залежності і не пройшов програми для кривдників.

Окрім цього, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи обвинувачений ОСОБА_5 в судові засідання не з`являвся, до останнього судом застосований привід.

Допитаний як свідок дільничний ОСОБА_7 суду показав, що в сім`ї Куяви виховується дев`ятеро дітей, сім`я живе в скрутних умовах, ОСОБА_5 зловживає спиртними напоями, неодноразові превентивні бесіди не дають результатів, ОСОБА_5 без поважних причин не пройшов програму для кривдників.

Потерпіла ОСОБА_4 суду повідомила, що ОСОБА_5 не працює, вживає спиртні напої, влаштовує сварки у присутності дітей, лікування від алкогольної залежності не пройшов, а його перебування вдома створює загрозу для психічного та фізичного здоров`я дітей. Після скерування справи до суду його поведінка не змінилась.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, який є працездатним, однак не має джерела прибутку, зловживає спиртними напоями, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період іспитового строку, не виконав умови попередньої ухвали суду про застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, з огляду на зміст обвинувачення і повідомлену потерпілою інформацію про загрозу для неповнолітніх дітей, суд вважає доведеним ризик вчинення нових кримінальних правопорушень, запобігти якому можливо лише утримуючи особу під вартою.

Суд зауважує, що вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, необхідно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдане за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

У цій справі прокурором доведені передбачені п.2 ч.2 ст.183 КПК України обставини для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На даному етапі судового розгляду саме запобіжний захід у виді тримання під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім. Обвинувачений проживає разом з потерпілою та дітьми, даних про інше можливе місце проживання не надав, тому суд позбавлений на даний час застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави суд визначає у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись статтями 176-183, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 21.05.2024 до 19.07.2024 включно.

Взяти обвинуваченого під варту в залі суду.

Визначити для ОСОБА_5 заставу в розмірі 60560 гривень (реквізити для внесення застави: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26276277; банк отримувача - ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача - UA278201720355279002000002504).

У разі внесення застави у вказаній сумі обвинуваченого звільнити з-під варти, вважати, що до нього застосований запобіжний захід у виді застави та на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти строком на 2 місяці обов`язки: не виїжджати за межі Ковельського району без дозволу прокурора чи суду, повідомити про місце проживання.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем або обвинуваченим застава звертається в доход держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

ГоловуючийОСОБА_1