Ухвала суду № 119193595, 22.05.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9555/24

Провадження № 1-кп/344/964/24

У Х В А Л А

22 травня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючої судд: ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглядаючи матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Івано-Франківського міського суду, від Окружної прокуратури міста Івано-Франківська, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.

В підготовчому судовому засіданні Прокурор подав клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначення розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_4 з посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України, яке просить задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 просить обрати йому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку учасників провадження, суд вважає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Прокурором подано клопотання про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави з посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України, яке обґрунтовує тим, що підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду є те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому може змінити місце свого проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має міцних соціальних зв`язків, постійного джерела доходу, офіційно не працевлаштований, тому може вчинити кримінальне правопорушення з метою незаконного збагачення. Також, ОСОБА_4 раніше неодноразово притягавався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, однак, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, оскільки після вчинення кримінальних правопорушень знову вчинив нові умисні корисливі злочини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.

Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, в тому числі дані, що характеризують особу ОСОБА_4 , його вік, стан здоров`я, майновий стан, міцність соціальних зв`язків, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема щодо можливості переховування обвинуваченого від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, які ще не допитані в цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім цього, суд звертає увагу на те, що на розгляді суду щодо ОСОБА_4 перебуває ряд кримінальних проваджень, обвинувачений тривалий час не з`являвся в призначені судові засідання, в результаті чого щодо останнього були застосовані примусові приводи в судове засідання, що свідчить про переховування обвинуваченого від суду.

Також, на переконання суду, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків. Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Разом з тим, нормами частини 3 ст.183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч.4 ст.182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб в сумі 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити, до обвинуваченого ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182-183, 197, 205, ст.ст.314-316 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави строком до 20 липня 2024 року включно.

Розмір застави визначити в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб в сумі 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) в дохід держави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування із потерпілими, свідками у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12».

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали для виконання в частині застосування запобіжного заходу тримання під вартою направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12» та вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_5