Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 627/272/24
22.05.2024
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.05.2024 рокус-ще Краснокутськ
Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Каліберда В.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з СПД №1 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ст.124, , ч.1 ст.130 КУпАП
ВСТАНОВИВ:
На розгляддо Краснокутськогорайонного судуХарківської областінадійшли таоб`єднанів однепровадження матеріалипро притягненнядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 за вчиненняним правопорушень,відповідальність заякі передбачено ст. 124, 130 ч.1 КУпАП.
Судом встановлено, що 29.03.2024 о 18 год. 00 хв. в с. Олексіївці по вул. Центральній №19 водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2121», д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою пристрою «Драгер» та в медичного огляду в КНП «Краснокутська ЦРЛ» відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №013784 від 23.03.2024.
Окрім цього 29.03.2024 о 18 год. 00 хв. в с. Олексіївці по вул. Центральній №19 водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ВАЗ 2121», д.н.з. НОМЕР_2 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на підсобне приміщення, яке розташоване за адресою: с. Олексіївка, вул. Центральна №19, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження та здійснено наїзд на паркан.
Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №013788 від 29.03.2024).
Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, в якій свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП визнав, щиро розкаявся та прохав про розгляд справи у його відсутність.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Стаття 124 КУпАПпередбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього рухуправил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення заст.124 КУпАПє порушенняПравил дорожнього рухуУкраїни, що призвело до таких пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно зст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 12.1ПДР Українивстановлено, щопід часвибору вустановлених межахбезпечної швидкостіруху водійповинен враховуватидорожню обстановку,а такожособливості вантажу,що перевозиться,і стантранспортного засобу,щоб матизмогу постійноконтролювати йогорух табезпечно керуватиним.
Натомість, з матеріалів справи вбачається, що 29.03.2024 о 18 год. 00 хв. в с. Олексіївці по вул. Центральній №19 водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ВАЗ 2121», д.н.з. НОМЕР_2 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на підсобне приміщення, яке розташоване за адресою: с. Олексіївка, вул. Центральна №19, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження та здійснено наїзд на паркан.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, окрім визнання вини самим правопорушником, підтверджується матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №013788 від 29.03.2024 (а.с.28), копією рапорту від 29.03.2024 (а.с.29), письмовими поясненнями ОСОБА_2 , правопорушника ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с.30-33), в яких останні підтвердили факт скоєння ДТП ОСОБА_1 , а також схемою місця ДТП від 29.03.2024 (а.с.34).
З оглядуна вищевикладене,суд вважає,що вдіях ОСОБА_1 присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху.
Що стосується факту порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України, а саме, що 29.03.2024 о 18 год. 00 хв. в с. Олексіївці по вул. Центральній №19 водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2121», д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою пристрою «Драгер» та в медичного огляду в КНП «Краснокутська ЦРЛ» відмовився, слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушивПравила дорожнього руху.
П. 1.3Правил дорожнього руху(далі -ПДРУкраїни), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9ПДРУкраїни встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП містить кілька окремих (самостійних) складів дисциплінарних проступків, які відрізняються за об`єктивною стороною (зовнішнім проявом). Зокрема, правопорушення, яке полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані сп`яніння, є відмінним від правопорушення, яке полягає в ухиленні осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Отже, предмет доказування у справі
про адміністративне правопорушення відрізняється залежно від того, за вчинення якого саме порушення складено протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно із приписами пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 1 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом - Інструкція) встановлює, що ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відповідно до пункту 2 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Частиною 1статті 266 КУпАПвстановлено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частина 2статті 266 КУпАПвизначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частин 3статті 266 КУпАП, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Отже, для вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 1статі 130 КУпАПслід перевірити, чи було дотримано вимог закону при вирішенні питання наявності в діях складу адміністративного правопорушення, тобто чи відповідає процедура перевірки водія транспортного засобу на стан сп`яніння вимогам закону.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення, крім іншого, долучаються інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
При судовому розгляді встановлено, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився.
Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП настали в момент його фактичної відмови від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Згідно п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.3 Розділу І вищенаведеної Інструкції вбачається, що ознаками алкогольного сп`яніння є:
запах алкоголю з порожнини рота;
порушення координації рухів;
порушення мови;
виражене тремтіння пальців рук;
різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
поведінка, що не відповідає обстановці.
Поліцейським в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри.
Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, від якого останній відмовився.
З огляду на викладене, суд не вбачає порушень вимог Інструкції з боку інспектора поліції щодо виявлення ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , а також порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Оскільки під час спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції у ОСОБА_1 була нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри, що давало підстави вважати, що він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, працівники поліції, керуючись ч.1ст. 130 КУпАПтап. 2.5 Правил дорожнього рухуУкраїни мали процесуальні підстави для складання відповідного протоколу, в якому зафіксовано саме факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, а тому в наслідок зазначених подій поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №013784 від 29.03.2024 за невиконання ОСОБА_1 вимогп.2.5 ПДРУкраїни.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, окрім визнання самим правопорушником, підтверджується наступними доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №013784 від 29.03.2024 (а.с.1);
- рапортом від 29.03.2024 (а.с.2);
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 29.03.2024, якими підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та факт відмови останнього від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння (а.с.3,5-6);
-письмовими поясненнями правопорушника ОСОБА_1 від 29.03.2024, які долучені до матеріалів справи, згідно яких останній визнав факт керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння (а.с.4);
-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.12);
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.13);
-рапортом інспектора СРПП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області П. Цебиноги від 29.03.2024 (а.с.16);
-долученими відеозаписами щодо факту складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №013784 від 29.03.2024 за ч.1ст.130 КУпАПвідносно ОСОБА_1 , якими підтверджується відмова останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою пристрою «Драгер», а також в КНП «Краснокутська ЦРЛ» (а.с.7).
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті .
Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 не оскаржувались дії працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення в порядкуКАСабо до керівництва патрульної поліції з метою проведення службової перевірки.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколах про адміністративні правопорушення.
Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин в наданих суду доказах, щодо обставин адміністративного правопорушення, не вбачається.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, у силу положеньстатті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду у якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення, який складений з виконанням процесуальних вимог уповноваженою особою, є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним з основних джерел доказів.
Так, у складених відносно ОСОБА_1 протоколах викладено у повному обсязі фактичні обставини вчинення останнім адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, а саме місце, час та суть указаного правопорушення, зазначено інші необхідні відомості, які підлягають доказуванню та мають значення для правильного вирішення справи.
Указані вище протоколи складені уповноваженими на це особою інспектором СПД №1 Богодухівського РВ ГУНП в Харківській області Павлом Цебиногою, підписано останнім.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вимоги ч.2 ст.251, ст.256,265-2,266,268 КУпАП, а також «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.
Так, наведені у протоколах про адміністративне правопорушення фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, перевірені іншими взаємоузгодженими доказами між собою, повністю підтверджують його винуватість і не викликають сумнівів у суду.
Письмові пояснення свідків є належним та допустимим доказом, оскільки містять фактичні дані, на основі яких суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому ні КУпАП, ні інші нормативні документи не містять вимог до форми опитування свідків, зокрема, що такі пояснення мають бути написані власноруч, або заборони викладати пояснення свідків на надрукованих бланках.
Згідно п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є водієм, оскільки отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 , що підтверджується копією посвідчення водія, яке мається в матеріалах справи (а.с.10).
Так, будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Суд враховує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів безумовні додаткові обов`язки пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння.
Згідно зі статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Оцінюючи наданісуду доказив їхсукупності,суд керуєтьсяосновними конституційнимизасадами судочинства,визначенимистаттею 129Конституції України,до якихвідноситься забезпеченнядоведеності виниі змагальністьсторін тасвобода внаданні нимисуду своїхдоказів іу доведенніперед судомїх переконливості.
Також суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягується до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкцій ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню її вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Оцінивши усі наявні у справі докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 грн.60 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 284, 265-1, 266, 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначитиадміністративне стягненняу видіштрафу накористь державив розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсом п`ятдесят) грн. 00 копійок.
ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ч.2 ст.36 КУпАП ОСОБА_1 остаточно призначити покарання в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді адміністративного штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Штраф зарахувати на слідуючи реквізити: отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харківобл/; код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн.60 коп., який зарахувати на слідуючи реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Харківського апеляційного суду шляхом подачі скарги через Краснокутський районний суд Харківської області.
Суддя В. А. Каліберда
Судове рішення № 119189640, Краснокутський районний суд Харківської області було прийнято 22.05.2024. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 627/272/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: