Єдиний державний реєстр судових рішень
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 338/1115/20
21 травня 2024 року Богородчанський районний суд
Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
представника органу пробації ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів залісуду клопотанняначальника Івано-Франківськогорайонного сектору№ 1філії Державноїустанови "Центрпробації"в Івано-Франківськійобласті ОСОБА_4 та клопотаннязасудженого ОСОБА_5 про вирішенняпитання проумовно-достроковезвільнення відвідбування основногота додатковогопокарання,відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та реєстрації АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, засудженого 09.09.2021р. Богородчанським районним судом за ч. 2 ст.286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 роки, ухвалою Рівненського суду Рівненської області від 07.04.2023 р., на підставі ст. 82 КК України, невідбутий термін покарання у виді позбавлення волі замінено на більш м`яке покарання а саме 1 рік 9 місяців 19 днів виправних робіт,
в с т а н о в и в:
Вироком Богородчанського районного суду Івано- Франківської області від 09.09.2021р. ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 роки, невідбута частина якого в подальшому ухвалою Рівненського суду Рівненської області від 07.04.2023 р., на підставі ст. 82 КК України, змінена на більш м`яке покарання у виді виправних робіт, а саме 1 рік 9 місяців 19 днів.
29 квітня 2024 року до суду надійшло клопотання начальника Івано-Франківського районного сектору № 1 філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про вирішення питання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 від відбування основного покарання.
Клопотання мотивоване тим, що громадянин ОСОБА_5 перебуває на обліку в РС № 1 філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області з 25.05.2023р. та працює у ФОП ОСОБА_6 на посаді робітника з благоустрою. За час роботи зарекомендував себе, як відповідальний дисциплінований робітник, який може проявити ініціативу і прийняти правильне рішення в питаннях, що стосуються його професійної діяльності і знаходиться в межах його компетенції. Взаємовідносини з колективом склалися хороші, підтримував співробітників у складний період, але при цьому дотримується корпоративних правил та норм. Трудовий колектив РВК «Транзит» звернувся з клопотанням щодо направлення до суду матеріалів відносно ОСОБА_5 для вирішення питання умовно-дострокового звільнення від відбування покарання у виді виправних робіт.
По місцю проживання характеризується позитивно, за час проживання в с. Яблунька, зарекомендував себе з позитивної сторони, добросовісний, трудолюбивий, самостійний. З сусідами та родичами перебуває у хороших відносинах, одружений, на утриманні неповнолітній син, претензій односельчан до нього не має.
Відрахування в дохід держави із заробітку засудженого проводяться з 01.06.2023 року. Станом на 29.04.2024 року відбутий термін покарання у вигляді виправних робіт становить 10 місяців 29 днів в календарному обчисленні, тобто більше 1/2 призначеного терміну покарання. Невідбута частина покарання - 10 місяців 20 днів, тому пробація вважає, що ОСОБА_5 своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, тому вважають за доцільним звільнити останнього умовно-достроково від відбування покарання у виді виправних робіт.
Крім того, 30 квітня 2024 року до суду надійшло клопотання від засудженого ОСОБА_5 про вирішення питання про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
Клопотання мотивоване тим, що на даний час ОСОБА_5 перебуває на обліку Івано-Франківському районному секторі №1 філії Державної установ «Центр пробації» в Івано-Франківській області, як засуджена особа до покарання не пов`язаного з позбавленням волі, а саме -1 рік 9 місяців 19 днів виправних робіт з відрахуванням 20% в дохід держави та позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. Він працює у ФОП ОСОБА_6 на посаді працівника благоустрою.
Засуджений ОСОБА_5 , вважає, що він став на шлях виправлення, вину у скоєному злочинні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. Характеристика з місця проживання засвідчує поведінку ОСОБА_5 із позитивної сторони. Також, ОСОБА_5 вважає, що у зв`язку із звільненням від додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, у нього з`явиться можливість влаштуватися на роботу, що покращить його матеріальне становище. Просить клопотання задовольнити.
Представник органу пробації ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала власне клопотання, щодо умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування основного покарання та просила його задовольнити. Відносно клопотання заявленого самим засудженим ОСОБА_5 щодо умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування додаткового покарання, поклала вирішення питання на розсуд суду.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні просив задовольнити клопотання про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування основного та додаткового покарання.
Прокурор в судовому засідання заперечив проти задоволення обох клопотань та просив у їх задоволенні відмовити.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання та матеріали особової справи №01/2023р., суд зазначає наступне.
Згідно з п.2 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати, зокрема, питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно з п.1 ч.3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин;
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 N2 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м`яким", умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутної частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
У п.7 цієї ж постанови передбачено, що особу може бути умовно-достроково звільнено (повністю або частково) від відбування і додаткового покарання.
Таким чином, висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, у тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним не є факт відбуття певної частини покарання, а факт доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно зі ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Вироком Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09.09.2021р. ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки. Вирок набрав законної сили 28.12.2021р..
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 07.04.2023р. засудженому ОСОБА_5 замінено невідбуту частину строку основного покарання у виді позбавлення волі 1 рік 9 місяців 19 днів на більш м`яке покарання у виді виправних робіт на строк 1 рік 9 місяців 19 днів з відрахуванням щомісячно в дохід держави 20% її заробітку, які відбувати у Готельно-відпочинковому комплексі «Транзит» ( АДРЕСА_2 ).
ОСОБА_5 перебуває на обліку РС № 1 філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області з 25.05.2023р..
З 31.05.2023 ОСОБА_5 працює у ФОП ОСОБА_6 на посаді робітник з благоустрою. З 01.06.2023 здійснюються відрахування 20% заробітної плати на користь держави. Станом на 29.04.2024 засуджений ОСОБА_5 відбув більше призначеного судом покарання (10 місяців 29 днів). З 01.06.2023 по 01.04.2024 перераховано в дохід держави 15240 грн.
Досліджена характеристика з місця праці засудженого ОСОБА_5 за своїм змістом є позитивною, однак не відображає процес виправлення засудженого і не містить обставин, з якими законодавець пов`язує умовно-дострокове звільнення особи від відбування додаткового покарання, відтак не є достатнім доказом сумлінної поведінки та ставлення до праці.
Крім того, суд звертає увагу, що за вироком суду із засудженого ОСОБА_5 стягнуто на користь потерпілої 250000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та процесуальні витрати в загальному на суму 5415 грн, проте жодних доказів про сплату вищевказаного боргу суду не надано. Голослівне твердження самого засудженого ОСОБА_5 про часткове відшкодування моральної шкоди, не може бути враховано судом.
Крім цього,засуджений ОСОБА_5 обґрунтовуючи своєклопотання,щодо звільненняйого відвідбування додатковогопокарання середіншого,звертає увагуна тещо уразі такогозвільненняу нього з`явиться можливість отримати посвідчення водія та в подальшому влаштуватися на роботу водієм, що покращить його матеріальне становище.
Отже, за наслідками розгляду клопотання начальника пробації ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування основного та додаткового покарання, судом встановлено, що вироком Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09.09.2021 ОСОБА_5 призначено основне покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті обвинувачення 3 роки та додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. Далі ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 07.04.2023 замінено засудженому ОСОБА_5 невідбуту частину основного покарання у виді позбавлення волі на виправні роботи.
Три характеристики з місця роботи засудженого не можуть бути прийняті судом як доказ виправлення, оскільки є однотипними за формою і за змістом та не містять дати їх складання. Характеристики складені у виді ксерокопії. Оригінальний підпис роботодавця РВК «Транзит» ОСОБА_6 (без зазначення його статусу в якості ФОП чи в якості керівника) містить лише остання характеристика з місця роботи, яку складено також без зазначення дати її видачі. Додано речення про клопотання трудового колективу для вирішення питання умовно-дострокового звільнення від покарання у виді виправних робіт. При цьому не надано жодного документу, як доказу обговорення в трудовому колективі даного питання та його вирішення.
Вищевикладене свідчить про пом`якшення покарання засудженому ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 07.04.2023. Лише шаблонна позитивна характеристика засудженого без дати її вчинення та клопотання трудового колективу, про яке лише зазначено в характеристиці з місця роботи засудженого та яке належним чином не оформлене, на переконання суду, не може бути підставою для умовно-дострокового звільнення від відбування виправних робіт та позбавлення права керувати транспортними засобами. При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого злочину за ч.2 ст.286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого), з урахуванням поведінки ОСОБА_5 , який не відшкодував шкоду потерпілій, суд приходить до висновку, що умовно-дострокове звільнення до відбування вже пом`якшеного покарання не сприятиме досягненню цілей покарання.
Тому, за наведених обставин, суд вважає, що начальником РС № 1 філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області ОСОБА_4 та засудженим ОСОБА_5 не надано переконливих доказів того, що останній сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення і у зв`язку з цим може бути звільнений умовно-достроково від відбування покарання.
Твердження засудженого про необхідність складання іспитів на право керування транспортним засобом та отримання посвідчення водія для влаштування на більш високооплачувану роботу є неконкретними та голослівними припущеннями, на яких не можуть бути засновані висновки суду.
Суд також враховує, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого злочину, його наслідків, даних про особу ОСОБА_5 , з урахуванням мети покарання, суд дійшов висновку, що клопотання начальника РС № 1 філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області ОСОБА_4 засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування основного покарання у виді виправних робіт та додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.81 КК України, ст.ст.369-371, 537, 539 КПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання начальника Івано-Франківського районного сектору № 1 філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області ОСОБА_4 та клопотання засудженого ОСОБА_5 про вирішення питання про умовно-дострокове звільнення від відбування основного та додаткового покарання, - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 119189061, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 21.05.2024. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 338/1115/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: