Ухвала суду № 119188061, 21.05.2024, Оболонський районний суд міста Києва

21.05.2024 Справа № 756/944/22

Номер справи 756/944/22

Номер провадження 4-с/756/59/24

УХВАЛА

про залишення скарги без руху

21 травня 2024 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шролик І.С., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 про визнання дій приватного виконавця протиправними та скасування постанови про арешт коштів,

ВСТАНОВИЛА:

16 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просить скасувати постанову про арешт коштів боржника від 25 квітня 2024 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 від 25 квітня 2024 року; скасувати необґрунтовану постанову про стягнення додаткових витрат в частині 534, 87 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 травня 2024 року матеріали скарги передано головуючому судді Шролик І.С.

Розглянувши матеріали скарги, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху із наступних підстав.

Питання здійснення судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано розділом VII ЦПК України.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Положенням ч. 9 ст. 10 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).

За таких підстав суд вважає за можливе застосувати до форми та змісту скарги вимоги, визначені законом для позовної заяви (ст. ст. 175, 177 ЦПК України).

Як слідує з п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6, скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то суд залишає її без руху. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання.

За приписами ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За аналогією закону скарга також повинна містити зазначені у п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України відомості щодо всіх сторін по справі.

В порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, скаржником не вказано відомості щодо усіх учасників справи, а саме стягувача ПАТ Страхова комапнія «Українська страхова група», не надано для нього копії скарги із додатками.

Положеннями ч. 1 ст. 450 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

При зверненні до суду зі скаргою скаржник вказує приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик М.О. в якості відповідача, що є процесуально недопустимим.

Отже, скаржнику слід визначитися з процесуальним статусом сторін по справі.

Разом з тим, скаржником не надано копію постанови від 25 квітня 2024 року, яку просить суд скасувати.

За таких обставин, скаргу необхідно залишити без руху, для подання до суду скарги в новій редакції з наданням доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Враховуючи вищевикладені обставини, скаржник повинен, в десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду, привести скаргу у відповідність до ЦПК України, інакше скарга буде вважатись неподаною та повернута скаржнику.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, вважаю за необхідне залишити скаргу без руху, надавши строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Керуючись ст. ст. 10, 175, 177, 185, ч. 1 ст. 447 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

Скаргу ОСОБА_1 про визнання дій приватного виконавця протиправними, скасування постанови про арешт коштів - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.С. Шролик