Постанова № 119180, 04.09.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.09.2006

Справа №2-20/11869-2006А

12 год. 00 хв. – 12 год. 10 хв.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Готельний комплекс „Ялта-Інтурист”, м. Ялта, вул.. Дражинського 50,

До відповідача: Ялтинської міської ради, м. Ялта, пл. Радянська, 1.

Про скасування рішення № 70 Ялтинської міської ради від 2 лютого 2006 року в частині п.2 та п.3.

Суддя Луцяк М.І.

при секретарі Плотникові І. В.

Представники:

Від позивача: Жуковський В. П., представник дов. пост.; Лицман К. В., представник дов. постійна;

Від відповідача: не з’явився

Сутність спору:

Позивач звернувся в суд із адміністративним позовом до Ялтинської міської ради та просить суд скасувати рішення Ялтинської міської ради № 70 від 2 лютого 2006 року в частині передачі Денискіну Владиславу Борисовичу в оренду строком на 49 років земельної ділянки для обслуговування кафе „Крим” загальною площею 0,0348 га, а також зобов’язання Денискіна В. Б. укласти договір оренди вищевказаної земельної ділянки протягом шести місяців.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що саме він є власником пляжних споруд та берегових укріплень, розташованих на даній земельній ділянці і відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України має право на отримання в оренду даної земельної ділянки. Позивач вважає, що кафе „Крим” є внутрішнім приміщенням пляжних споруд, не має фундаменту та безпосереднього зв’зку з землею. Під ним розташовані комунікаційні мережі позивача, а саме системи водопостачання та водовідведення, електромережі та ін. Між поверхньою землі та підлогою приміщення кафе „Крим” близько двох метрів відстані. Позивач, посилається на обставини, встановлені рішенням Господарського суду АРК від 26 квітня 2004 року по справі № 2-18/249-2004 та проведену в цій справі судову будівельно-технічну експертизу як на обставини, що мають значення для вирішення даного спору.

Ухвалою від 25 липня 2006 року суд задовольнив клопотання позивача, провадження по справі зупинив, призначив судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Кримському НДІ судових експертиз.

23.08.2006р. суд поновив провадження по справі, у зв’язку із тим, що від експерта надійшов висновок.

У судовому засіданні 4 серпня 2006 року представник позивача підтримав свою позицію та наполягав на задоволенні позовної заяви.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив, у зв’язку з чим суд вважає можливим вирішити справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ г/к „Ялта-Інтурист” є акціонерним товариством відкритого типу, створеним в процесі приватизації державної частки майна орендного підприємства готель «Ялта». Відповідно до Наказу Фонду майна АРК від 4 лютого 1997 року № 178 орендне підприємство готель «Ялта» було перетворене у відкрите акціонерне товариство «Готельний комплекс «Ялта – Інтурист». На підставі п. 4 цього ж Наказу до статутного фонду ВАТ г/к „Ялта-Інтурист” було передане нерухоме майно згідно переліку, що є додатком до цього наказу. Серед переданого майна до статутного фонду ВАТ г/к „Ялта-Інтурист” було передано пляжні споруди та берегові укріплення, розташовані за адресою м. Ялта, вул. Дражинського 50, пляж. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» ВАТ г/к „Ялта-Інтурист” є власником майна, переданого йому засновниками та учасниками. Перехід права власності ВАТ г/к „Ялта-Інтурист” на зазначені об‘єкти підтверджено реєстраційним записом, зробленим КП „Ялтинське міське БТІ” під № 191 частині 20-В, в стр. 107, інвентаризаційна справа № 7353 від 28 серпня 2000 року. Також право власності на пляжні споруди та берегові укріплення було визнане Рішенням Господарського суду АРК по справі № 2-8/9657-2003 від 1 серпня 2003 року, суддя Чумаченко С. А.

2 лютого 2006 року відповідач на 39 сесії 4 скликання ухвалив рішення № 70 в якому зокрема вирішив передати Денискіну Владиславу Борисовичу в оренду строком на 49 років земельну ділянку для обслуговування кафе „Крим” загальною площею 0,0348 га. Також зобов’язано Денискіна В. Б. укласти договір оренди вищевказаної земельної ділянки протягом шести місяців.

Кримський НДІ судових експертиз надав суду висновок експерта № 2115 від 15 серпня 2006 року (експерти Б. Т. Пасенко та А. В. Белавін) в якому встановив, що після проведення ремонтно-будівних робіт в кафе „Крим” об’єкт не змінив свого функціонального призначення. Він спирається на монолітну залізобетонну плиту берегоукріплювальної споруди, додаткових фундаментів під самонесучими суміжними перетинками проектом не передбачено. Кафе”Крим” відноситься до внутрішніх приміщень пляжної споруди на нижній прогулочній набережній м.Ялта. Пляжна споруда є єдиною спорудою та об‘єктом нерухомості. Висновки експертизи співпадають з обставинами, встановленими рішенням Господарського суду АРК від 26 квітня 2004 року по справі № 2-18/249-2004 щодо аналогічних приміщень тієї самої пляжної споруди.

Оцінивши наведені в експертному висновку докази, суд прийшов до висновку, що кафе „Крим” відноситься до внутрішніх приміщень пляжних споруд та берегових укріплень, які належать ВАТ г/к „Ялта-Інтурист”, безпосереднього зв’язку з землею Кафе „Крим” не має. Отже, для обслуговування приміщення кафе „Крим” земельна ділянка не потрібна.

Виходячи з нормативного визначення берегоукріплювальних споруд, встановленого правилами технічної експлуатації річкових портових споруд (затверджені наказом міністерства транспорту України від 29.03.2004 №251), вони є гідротехнічними спорудами для захисту берега від розмивання та обвалів, отже безпосередньо пов‘язані з землею.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди; при відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

Таким чином суд вважає безпідставним ухвалення відповідачем спірного рішення щодо надання в оренду земельної ділянки для обслуговування приміщення кафе „Крим”.

Також оскільки позивач є власником пляжних споруд та берегових укріплень, саме він має право на оформлення у встановленому порядку права користування земельною ділянкою, розташованою під належними позивачу вищезазначеними об’єктами нерухомості, отже рішення Ялтинської міської Ради № 70 від 2 лютого 2006 року в частині надання Денискіну Владиславу Борисовичу в оренду строком на 49 років земельної ділянки для обслуговування кафе „Крим” порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.

Згідно статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування” акти органів місцевого самоврядування за мотивів їх невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.

Ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів. Кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач має довести, що оскаржуване рішення прийняте правомірно, відповідачем таких доказів до матеріалів справи не надано.

Відповідно до п. 6 прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти у тому числі і постанову про визнання протиправним, нечинним рішення суб’єкта власних повноважень, а також і іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Керуючись ст. 162 КАС України суд вважає за доцільне скасувати рішення 39 сесії 4 скликання Ялтинської міської ради № 70 від 2 лютого 2006 року в частині рішення передати Денискіну Владиславу Борисовичу в оренду строком на 49 років земельну ділянку для обслуговування кафе „Крим” загальною площею 0,0348 га, розташованого за адресою м. Ялта, вул. Дражинського 50, пляж, а також в частині зобов’язання Денискіна В. Б. укласти договір оренди вищевказаної земельної ділянки протягом шести місяців..

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3, 40 грн. з місцевого бюджету м. Ялти на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати рішення 39 сесії 4 скликання Ялтинської міської ради № 70 від 2 лютого 2006 року в частині рішення передати Денискіну Владиславу Борисовичу в оренду строком на 49 років земельну ділянку для обслуговування кафе „Крим” загальною площею 0,0348 га, розташованого за адресою м. Ялта, вул. Дражинського 50, пляж, а також в частині зобов’язання Денискіна В. Б. укласти договір оренди вищевказаної земельної ділянки протягом шести місяців..

3. Стягнути з місцевого бюджету м. Ялти на користь Відкритого акціонерного товариства „Готельний комплекс „Ялта-Інтурист” (м. Ялта, вул.. Дражинського 50; ЗКПО 02573711) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Виконавчий документ видати після вступу постанови в законну силу.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Луцяк М.І.