Рішення № 119177052, 21.05.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року справа № 580/1359/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Тайрс до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Тайрс (далі позивач) з позовом до Львівської митниці (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100755/2 від 06.12.2023 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/003070;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100761/2 від 08.12.2023 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/003082;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100764/2 від 11.12.2023 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/003094.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у відповідача були відсутні жодні підстави для відмови у митному оформленні товарів, оскільки наданими документами повністю підтверджується і числове значення митної вартості і відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивач зазначив, що надані ним документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, не містять ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що під час розгляду поданих позивачем документів для митного оформлення товарів встановлено, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті, а саме інформація щодо включення до митної вартості товарів вартості його пакування, навантаження та переміщення.

Представник відповідача, у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 30.04.2024 представники сторін заявили клопотання про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Відповідно до контракту № 070923 від 07.09.2023 та комерційного інвойсу № 23LTY002 від 27.09.2023 року ТОВ Тайрс придбало в компанії UNICON RUBBER (QINGDAO) CO.LTD (КНР): шини пневматичні гумові для вантажних автомобілів, а саме:

- Розміром 9.00R20 D620 UNICON - 504 шт., вартістю 58 464,00 доларів США;

- Розміром 315/70R22.5 D608 UNICON 48 шт., вартістю 6 816,00 доларів США;

- Розміром 385/65R22.5 BY502L UNICON - 40 шт., вартістю 5 760,00 доларів США;

- Розміром 385/65R22.5 T808 UNICON - 196 шт. вартістю 30 380,00 доларів США

Всього, загальною вартістю 101 420,00 доларів США.

Умова поставки товару за даним інвойсом згідно міжнародних правил комерційних термінів (Інкотермс-2010) - CIF (Гданськ, Польща), із подальшим транспортуванням в Україну. Вартість фрахту судна - 3 000,00 доларів США (три контейнери по 1000 доларів США за кожний) та вартість страхування 120,00 доларів США (три контейнери по 40,00 доларів США за кожний), а всього на загальну вартість товару за інвойсом (із вартістю фрахту судна та страхування ), в розмірі 104 540,00 доларів США.

05.12.2023 товариством з метою митного оформлення імпорту в Україну зазначених товарів до Львівської митниці було подано в електронному вигляді митну декларацію № 23UA209230127143U5 на шини: розміром 9.00R20 D620 UNICON - 188 шт., розміром 315/70R22.5 D608 UNICON 48 шт., розміром 385/65R22.5 BY502L UNICON - 40 шт., які перевозилися в окремому контейнері (далі Товар 1), в якій була вказана митна вартість автомобільних шин за інвойсом 35 424,00 доларів США. Загальна митна вартість Товару 1, із включенням вартості супутніх послуг становила - 1 508 178,70 грн. (п. 45 декларації).

Разом з даною декларацією товариством були надані митному органу копії документів, перелік, яких наведено в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме:

- Пакувальний лист (Packing list) бн 27.09.2023;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) 23LTY002 13.09.2023 ;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) 23LTY002/1 26.09.2023;

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 23LTY002 27.09.2023;

- Коносамент (Bill of lading) 140301948093 05.10.2023;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н 29.11.2023;

- Інвойс BV/2023/11/0074 29.11.2023;

- Інвойс BV/2023/12/0014 05.12.2023;

- платіжна інструкція № 142 від 21.09.2023;

- платіжна інструкція № 173 від 24.11.2023;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 116/23

від 29.11.2023;

- прайс-лист виробника товару від 11.09.2023;

- Страховий поліс AQID02X24223EG1023AE від 04.10.2023;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 070923 від 07.09.2023;

- Договір (угода, контракт) із третіми особами № 060423 від 06.04.2023;

- Договір про надання послуг митного брокера № 2-2023 08.05.2023;

- Договір (контракт) про перевезення № 271123 від 27.11.2023;

- заявка № 1 від 27.11.2023;

- Лист до оплати № 1 від 30.11.2023;

- Специфікація від 27.09.2023;

- Специфікація до інвойсу № 1 від 27.11.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення 425820230000994293 від 03.10.2023;

- Звіт про оцінку товару № 152

Також, 08.12.2023 товариством з метою митного оформлення імпорту в Україну зазначених товарів до Львівської митниці було подано в електронному вигляді митну декларацію № 23UA209230128226U4 на шини: розміром 385/65R22.5 T808 UNICON - 196 шт., які перевозилися в окремому контейнері (далі Товар 2), в якій була вказана митна вартість автомобільних шин за інвойсом 31 420,00 доларів США. Загальна митна вартість Товару 2, із включенням вартості супутніх послуг становила - 1 347 407,57 грн. (п. 45 декларації).

Разом з даною декларацією товариством були надані митному органу копії документів, перелік, яких наведено в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме:

- Пакувальний лист (Packing list) бн 27.09.2023;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) 23LTY002 13.09.2023 ;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) 23LTY002/1 26.09.2023;

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 23LTY002 27.09.2023;

- Коносамент (Bill of lading) 140301948093 05.10.2023;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н 29.11.2023;

- Інвойс BV/2023/11/0073 29.11.2023;

- платіжна інструкція № 142 від 21.09.2023;

- платіжна інструкція № 173 від 24.11.2023;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг LS-4524334

від 01.12.2023;

- прайс-лист виробника товару від 11.09.2023;

- Страховий поліс AQID02X24223EG1023AE від 04.10.2023;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 070923 від 07.09.2023;

- Договір (угода, контракт) із третіми особами № 060423 від 06.04.2023;

- Договір про надання послуг митного брокера № 2-2023 08.05.2023;

- Договір (контракт) про перевезення № 01123 від 01.11.2023;

- Договір (контракт) про перевезення № 2050 від 28.11.2023;

- Договір (контракт) про перевезення № 2425 від 03.03.2021;

- заявка 029-11-2 від 29.11.2023;

- Лист до оплати № 1 від 30.11.2023;

- Специфікація від 27.09.2023;

- Специфікація до інвойсу № 1 від 27.11.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення 425820230000994293 від 03.10.2023;

- Звіт про оцінку товару № 152.

Також, 11.12.2023 товариством з метою митного оформлення імпорту в Україну зазначених товарів до Львівської митниці було подано в електронному вигляді митну декларацію № 23UA209230128711U0 на шини: розміром 9.00R20 D620 UNICON - 316 шт., які перевозилися в окремому контейнері (надалі Товар 3), в якій була вказана митна вартість автомобільних шин за інвойсом 37 696,00 доларів США. Загальна митна вартість Товару 3, із включенням вартості супутніх послуг становила - 1 584 417,39 грн. (п. 45 декларації).

Разом з даною декларацією товариством були надані митному органу копії документів, перелік, яких наведено в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме:

- Пакувальний лист (Packing list) бн 27.09.2023;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) 23LTY002 13.09.2023 ;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) 23LTY002/1 26.09.2023;

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 23LTY002 27.09.2023;

- Коносамент (Bill of lading) 140301948093 05.10.2023;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н 30.11.2023;

- Інвойс BV/2023/12/0002 01.12.2023;

- Інвойс BV/2023/12/0014 05.12.2023;

- платіжна інструкція № 142 від 21.09.2023;

- платіжна інструкція № 173 від 24.11.2023;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 52

від 29.11.2023;

- прайс-лист виробника товару від 11.09.2023;

- Страховий поліс AQID02X24223EG1023AE від 04.10.2023;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 070923 від 07.09.2023;

- Договір (угода, контракт) із третіми особами № 060423 від 06.04.2023;

- Договір про надання послуг митного брокера № 2-2023 08.05.2023;

- Договір (контракт) про перевезення № 291123 від 29.11.2023;

- заявка 1 від 29.11.2023;

- Лист до оплати № 1 від 30.11.2023;

- Специфікація від 27.09.2023;

- Специфікація до інвойсу № 1 від 27.11.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення 425820230000994293 від 03.10.2023;

- Звіт про оцінку товару № 152.

За результатами перевірки поданих митних декларацій та поданих документів митним органом позивачу були направлені повідомлення № 415937 від 05.12.2023, № 418190 від 08.12.2023 та №419568 від 11.12.2023 із вимогою про надання додаткових документів (ч. 3 ст. 53 МК України), в яких було зазначено про необхідність надання наступних документів:

1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вказаних повідомлень декларантом по кожній із цих декларацій Товар 1-3 були додатково (повторно) митному органу подані наступні документи:

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) 23LTY002 13.09.2023;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) 23LTY002/1 26.09.2023;

- Прайс-лист від 11.09.2023 року;

- Звіт про незалежну оцінку № 152 від 28.11.2023 р.

- Договір 0660423 від 06.04.23;

- Договір № 271123 від 27.11.23;

- лист до оплати № 1 від 30..11.2023 року;

- заявка № 1 від 27.11.2023 р.

- Копія митної декларації країни відправлення 425820230000994293 від 03.10.2023;

За наслідками розгляду поданих документів по вказаним деклараціям, митним органом були прийняті наступні рішення.

Рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100755/2 від 06.12.2023 р., яким було відмовлено у митному оформленні Товару 1 за митною декларацією № 23UA209230127143U5 з оформленням картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/003070 від 06.12.2023.

В обґрунтування вказаного рішення відповідач зазначив, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також були встановлені розбіжності у поданих документах, а тому митна вартість не може бути визнана за заявленою декларантом вартістю, що є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ.

Також, у вказаному рішенні митний орган дійшов до висновку, що для визначення митної вартості товару неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Використано метод 2 ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості Товару 1 за митною декларацією № 23UA209230127143U5 слугувала МД UA209230/2023/118293 від 05.11.2023 де вартість такого товару становить 3,01 дол. США за кг (даного виду товару).

Рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100761/2 від 08.12.2023 було відмовлено у митному оформленні Товару 2 за митною декларацією № 23UA209230128226U4 з оформленням картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/003082 від 08.12.2023.

В обґрунтування вказаного рішення відповідач зазначив, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також були встановлені розбіжності у поданих документах, а тому митна вартість не може бути визнана за заявленою декларантом вартістю, що є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ.

Також, відповідач дійшов висновку, що для визначення митної вартості товару неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Використано метод 2 ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості Товару 2 слугувала митна декларація UA209230/2023/118293 від 05.11.2023 де вартість такого товару становить 3,01 дол. США за кг (даного виду товару).

Рішенням Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100764/2 від 11.12.2023 було відмовлено у митному оформленні Товару 3 за митною декларацією № 23UA209230128711U0 з оформленням картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/003094 від 11.12.2023

В обґрунтування вказаного рішення відповідач зазначив, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також були встановлені розбіжності у поданих документах, а тому митна вартість не може бути визнана за заявленою декларантом вартістю, що є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ.

Також, відповідач дійшов висновку, що для визначення митної вартості товару неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Використано метод 2 ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару 3 слугувала митна декларація UA209230/2023/118293 від 05.11.2023 де вартість такого товару становить 3,01 дол. США за кг (даного виду товару).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості та картками відмови у прийнятті митних декларацій, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так, частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 Резервний метод МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).

Для вирішення спору суд врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 вересня 2020 року у справі № 820/10288/15 у подібних правовідносинах.

Верховний Суд з аналізу викладених норм зазначив, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а у подібних правовідносинах, відповідно до яких наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Так, на обґрунтування рішення про коригування № UA209000/2023/100755/2 від 06.12.2023 за митною декларацією № 23UA209230127143U5 митний орган зазначив, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, які на переконання митного органу полягають у наступному:

- розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 830 км, а вартість 170000 грн. - що становить 204,82 грн/км, відстань по території України 81 км, а вартість 85827 грн. - що становить 1059,59 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: "Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального". Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 29.11.2023 № 116/23 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу.

- відповідно до вимог п. 2.2 зовнішньоекономічного контракту від 07.09.2023 №070923 визначено що проформа-інвойс складається Продавцем на підставі Замовлення Покупця, разом з тим даний документ не надано митному органу;

- відповідно до вимог п. 5.3 зовнішньоекномічної угоди від 07.09.2023 №070923 зазначено, що Продавець надає Покупцю наступні товаросупровідні документи, у тому числі сертифікат походження товару. Даний документ декларантом не надано до митного оформлення що є порушенням вимог даної угоди;

- відповідно до вимог п. 1.2 угоди про надання послуг від 04.04.2023 № 060423 зазначено, що вартість послуг з обробки вантажу в порту призначення та інші істотні умови послуг узгоджуються сторонами контракту у Заявці, яка являється додатком до договору, проте даний документ декларантом не надано митному органу;

- у гр. «торгівельна країна» та «країна призначення» митної декларації країни експорту від 05.10.2023 №425820230000994293 вказано POL (Польща), що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції.

Таким чином, вказане на переконання Львівської митниці свідчить про невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

На обґрунтування рішення про коригування № UA209000/2023/100761/2 від 08.12.2023 за митною декларацією № 23UA209230128226U4 митний орган зазначив, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, які на переконання митного органу

полягають у наступному:

- розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 743 км, а вартість 172797 грн. - що становить 232,57 грн/км, відстань по території України 65 км, а вартість 85405,75 грн. - що становить 1313,93 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: "Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального". Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 01.12.2023 № LS-4524334 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу;

- відповідно до вимог п. 2.2 зовнішньоекономічного контракту від 07.09.2023 №070923 визначено що проформа-інвойс складається Продавцем на підставі Замовлення Покупця, разом з тим даний документ не надано митному органу;

- відповідно до вимог п. 5.3 зовнішньоекономічної угоди від 07.09.2023 №070923 зазначено, що Продавець надає Покупцю наступні товаросупровідні документи, у тому числі сертифікат походження товару. Даний документ декларантом не надано до митного оформлення що є порушенням вимог даної угоди;

- відповідно до вимог п. 1.2 угоди про надання послуг від 06.04.2023 № 060423 зазначено, що вартість послуг з обробки вантажу в порту призначення та інші істотні умови послуг узгоджуються сторонами контракту у Заявці, яка являється додатком до договору, проте даний документ декларантом не надано митному органу;

- відповідно до вимог п. 4.1.3.1. договору про транспортно експедиційне обслуговування від 01.11.2023 № 01123 зазначено що платежі з послуг перевезення здійснюються протягом 3 банківський днів з моменту виставлення рахунку (дата виставлення рахунку № LS-4524334 01.12.2023) Отже на час здійснення митного оформлення платіжний документ декларантом не надано митну органу, що є порушенням вимог контракту;

- у гр. «торгівельна країна» та «країна призначення» митної декларації країни експорту від 05.10.2023 №425820230000994293 вказано POL (Польща) що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції.

Таким чином, вказане на переконання Львівської митниці свідчить про невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

На обґрунтування рішення про коригування № UA209000/2023/100764/2 від 11.12.2023 за митною декларацією № 23UA209230128711U0 митний орган зазначив, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, які на переконання митного органу полягають у наступному:

- розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 743 км, а вартість 155285 грн. що становить 209 грн/км, відстань по території України 65 км, а вартість 83615 грн. що становить 1286.38 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Пунктом 49 розділу VI Методичних рекомендацій "Облік і калькулювання собівартості перевезень" визначено: "Вартість пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень включається до їх собівартості за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об`єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого пального". Пунктом 51 Методичних рекомендацій аналогічний підхід застосовано до розподілу амортизаційних відрахувань. Таким чином, очевидним є факт, що рахунок від 29.11.2023 № 52 містить відомості щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину, які сформовані з порушенням принципів пропорційного розподілу;

- відповідно до вимог п. 2.2 зовнішньоекономічного контракту від 07.09.2023 №070923 визначено що проформа-інвойс складається Продавцем на підставі Замовлення Покупця, разом з тим даний документ не надано митному органу;

- відповідно до вимог п. 5.3 зовнішньоекономічної угоди від 07.09.2023 №070923 зазначено, що Продавець надає Покупцю наступні товаросупровідні документи, у тому числі сертифікат походження товару. Даний документ декларантом не надано до митного оформлення що є порушенням вимог даної угоди;

- відповідно до вимог п. 1.2 угоди про надання послуг від 06.04.2023 № 060423 зазначено, що вартість послуг з обробки вантажу в порту призначення та інші істотні умови послуг узгоджуються сторонами контракту у Заявці, яка являється додатком до договору, проте даний документ декларантом не надано митному органу;

- відповідно до інформації яка наведена у інвойсі про надання транспортно експедиційних послуг від 01.12.2023 № BV/2023/12/0002, термін оплати послуг складає 01.12.2023. На момент митного оформлення платіжного документу про оплату таких послуг декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог угоди;

- відповідно до інформації яка наведена у інвойсі про надання транспортно експедиційних послуг від 05.12.2023 № BV/2023/12/0014, термін оплати послуг складає 05.12.2023. На момент митного оформлення платіжного документу про оплату таких послуг декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог угоди;

- у гр. «торгівельна країна» та «країна призначення» митної декларації країни експорту від 05.10.2023 №425820230000994293 вказано POL (Польща) що суперечить умовам даної зовнішньоекономічної операції.

Таким чином, вказане на переконання Львівської митниці свідчить про невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Так, вказана міжнародна поставка товару здійснювалась відповідно до міжнародного контракту № 070923 від 07.09.2023 р. та комерційного інвойсу № 23LTY002 від 27.09.2023 року із порту м. Qingdao CHINA до м. Гданськ ( Польща) на умовах CIF (Гданськ, Польща) із подальшим транспортуванням в Україну.

Весь шлях перевезення Товару за вказаним комерційним інвойсом підтверджується поданими позивачем при декларуванні договірними, транспортними та іншими товаросупровідними і розрахунковими документами, які у своїй сукупності повністю підтверджують весь маршрут переміщення задекларованого товару, в тому числі в частині перевірки його кількісних та вартісних складників митної вартості товару за основним методом.

Водночас, на противагу доводів, викладених в рішеннях про коригування митної вартості, якими відповідач обґрунтовує наявність розбіжностей у поданих позивачем документах та підстави відмови у митному коригуванні за основним методом слід зазначити, наступне.

Стосовно доводів митного органу у спірних рішеннях щодо ненадання до митного оформлення походження товару та замовлення, на підставі якого було складено проформу-інвойс.

На спростування таких доводів митного органу слід зазначити, що сертифікат походження товару (п. 5.5. зовнішньоекономічної угоди) та замовлення покупця на підставі якого складається проформа-інвойс (п. 2.2. зовнішньоекономічної угоди), не є документами, що підтверджують числові показники митної вартості товару, та не входять до переліку документів, подання яких митному органу є обов`язковим відповідно до приписів ч. 2 статті 53 МК України, або додатковими, подання яких передбачено частиною 3 статті 53 МКУ.

Водночас, митному органу забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 МКУ).

Таким чином, подання вказаних документів декларанту митному органу для підтвердження митної вартості не передбачено митним законодавством.

Водночас, митним органом в оспорюваних рішеннях не наведено обґрунтувань, які саме невідповідності, розбіжності або суперечності у поданих позивачем документах із обов`язкового переліку (ч. 2 ст. 53 МК України) мають підтвердити вказані документи, в частині перевірки кількісних та вартісних складників заявленої митної вартості товару та заявлений позивачем розрахунку митної вартості, та які нормативно-правові підстави або існує інша об`єктивна необхідність («розумний сумнів»), для подання таких документів декларантом.

Крім цього, як вже зазначалось, положеннями ч. 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені цією частиною.

Натомість митний орган, відповідно до положень ч. 3 ст. 53 МК України вказані документи, з обґрунтуванням необхідності їх подання для підтвердження кількісної або вартісної складових митної вартості товару, не витребовував, та необхідність їх подання не обґрунтовував.

При цьому, принципове значення та метою митного контролю, в даному випадку є перевірка митним органом правильності визначення декларантом саме числового значення митної вартості товару, що декларується, а не надання митним органом власного юридичного аналізу та моніторингу змісту вчиненої міжнародної господарської операції а також діям її учасників, в тому числі щодо перевірки своєчасності чи повноти виконання договірних зобов`язань сторонами, або дотримання інших внутрішніх процедур контрагентами за договором.

Стосовно посилання митного органу у спірних рішеннях про ненадання декларантом заявки, складеної відповідно до п.1.2. договору про надання послуг від 06.04.2023 № 060423.

Слід зазначити, що частиною 10 статті 58 МК України унормовано, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

Таким чином, митне законодавство передбачає включення до митної вартості товару певних витрат покупця (складові митної вартості), які були сплачені або підлягають сплаті за додаткові послуги, пов`язані із переміщенням товару для імпорту.

Відповідно до договору № 060423 від 06.04.2023, укладеного між ТОВ «Тайрс» та компанією Blue Vinta Services Marcin Pochylski, а також рахунків №,№ BV/2023/12/0002 від 01.12.2023 р., BV/2023/12/0014 від 05.12.2023, BV/2023/11/0073 від 29.11.2023, BV/2023/11/0074 від 29.11.2023 вказаним виконавцем були надані декларанту послуги із розвантаження/перевантаження товару в порту призначення (м. Гданськ, Польща), за обсягом та вартості робіт, зазначених у вказаних рахунках.

При цьому відповідно до положень ч. 2 статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Також, як вже зазначалось, відповідно до приписів частини 5 статті 53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В зв`язку із цим, слід зазначити, що заявка на виконання послуг за договором, на яку посилається митний орган у своєму висновку, не є товарно-транспортним (перевізним) або іншим розрахунковим документом, що підтверджує числові значення митної вартості товару, а тому обов`язкове подання такого документа не передбачено положеннями митного законодавства.

Даному випадку документами, які підтверджують зміст та вартість наданих послуг є договір № 060423 від 06.04.2023 та рахунки (інвойси) №,№ BV/2023/12/0002 від 01.12.2023 р., BV/2023/12/0014 від 05.12.2023, BV/2023/11/0073 від 29.11.2023, BV/2023/11/0074 від 29.11.2023 BV/2023/11/0058 від 24.11.2023 складені на послуги з обробки вантажу в порту призначення за комерційним інвойсом № 23LTY002 від 27.09.2023, які були надані митному органу, та надають можливість встановити кількісні та вартісні показники послуг, що надавалися, та особу, що їх надавала.

Вказані документи були надані митному органу при декларуванні, що відповідачем не заперечується.

Водночас, відповідачем з огляду на положення ч. 3 ст. 53 МК України не обґрунтовано, в чому саме існували розбіжності або невідповідності між поданими позивачем вищевказаними документами, а саме щодо надання вказаним виконавцем послуг за договором № 060423 від 04.04.2023 та вищевказаними рахунками (інвойсами), які б унеможливлювали перевірку кількісних або вартісних характеристик заявленої декларантом вартості, в частині підтвердження вказаних додаткових супутніх витрат, та зумовлювали необхідність подання такої заявки на усунення виявлених розбіжностей.

Стосовно доводів спірних рішень щодо непропорційності формування транспортних витрат в рахунках про надані послуги із перевезення вантажу автомобільним транспортом щодо вартості перевезень до перетину кордону України та після його перетину відносно всього кілометражу транспортування товару, всупереч п. 49,51 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 слід зазначити наступне.

На спростування таких доводів слід зазначити, що правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб`єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів (ст. 5 ГК України).

Також, приписами статті 190 ГК України унормовано, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання. Також, відповідно до положень ст. 11 ЗУ «Про ціни та ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Відповідно до приписів ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Вказане свідчить, що встановлення цін у господарських правовідносин відбувається на основі вільної самостійності їх учасників, що надає можливість суб`єкту підприємництва самостійно встановлювати та обраховувати вартість товарів або послуг, окрім випадків державного регулювання цін на певні товари/послуги, у встановленому законодавством порядку та випадках.

Відносини із вартості перевезення вантажу автомобільним транспортом як за межами України так і на території України не є предметом державного цінового регулювання.

При цьому, посилання відповідача на необхідність застосування виконавцями послуг із перевезення при встановленні вартості перевезень методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, є помилковим, оскільки вказаний наказ має лише рекомендаційний, а не обов`язковий характер, та може застосовуватися перевізниками для цілей планування, ведення облiку i калькулювання собiвартостi перевезень вантажiв i пасажирiв, робiт i послуг для забезпечення ведення бухгалтерського обліку. При цьому собiвартiсть перевезень (робiт, послуг) - це вираженi в грошовiй формi поточнi витрати транспортних пiдприємств, безпосередньо пов`язанi з пiдготовкою та здiйсненням процесу перевезень вантажiв i пасажирiв, а також виконанням робiт i послуг, що забезпечують перевезення.

Посилання митного органу на положення п. 49 (витрати по пальному) та 51 (амортизаційні витрати) вказаних методичних рекомендацій є також безпідставними, оскільки вказані витрати є лише деякими із складових частин витрат, які можуть включатися до собівартості перевезення ( в розумінні бухгалтерського обліку ), а не вартістю ( ціною ) перевезення, в розумінні вартості наданої послуги за контрактом (договором), яка може бути відмінною від собівартості перевезення, та може включати в себе не тільки собівартість перевезення, а й інші додаткові складники (прибуток, торгівельна націнка, податки тощо), а тому вказані обставини ніяким чином не підтверджують невірність формування надавачами таких послуг вартості такого перевезення, або необґрунтованості покладення позивачем вказаних витрат в складову частину вартості задекларованого товару.

Тим більше, що позивач жодним чином не впливає та не контролює правильності формування собівартості товару/послуг та ведення бухгалтерського обліку своїми контрагентами, а також не впливає на внутрішні організаційно-розпорядчі процедури господарської діяльності своїх контрагентів, в тому числі щодо порядку формування ними структури ціни товару/послуг. Такі повноваження впливати на встановлення договірних цін та тарифів із перевезення відсутні і у митного органу.

Водночас, положеннями ч. 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Як зазначено вище, позивачем при декларуванні товару митному органу були надані рахунки та контракти із перевізниками товару, які підтверджують як вартість перевезення оцінюваного товару вантажним автомобільним транспортом так і зміст наданої послуги, дійсність договірних відносин із вказаними перевізниками, що є підставою для включення таких витрат до складників митної вартості товару, а тому доводи митного органу в цій частині оскаржуваних рішень є необґрунтованими.

Стосовно доводів митного органу у спірних рішеннях щодо невірності зазначення в митній декларації країни відправлення № 425820230000994293 відомостей про країну призначення товару.

Вказані відомості в митній декларації країни відправлення (КНР) із зазначенням, що країною призначення є Польща, не суперечать змісту вказаної міжнародної операції, яка здійснювалась за контрактом № 070923 від 07.09.2023 та комерційним інвойсом № 23LTY002 від 27.09.2023 року, і навпаки її підтверджують, оскільки товар за вказаним інвойсом прямував морським транспортом із порту м. Qingdao CHINA до порту призначення м. Гданськ (Польща), що і було передбачено комерційним інвойсом, та в подальшому був транспортований в Україну автомобільним транспортом.

Крім цього вказані обставини жодним чином не впливають на підтвердження числових значень митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Будь-яких обґрунтувань, в чому саме такі відомості впливають на підтвердження числових показників задекларованого товару, митний орган в своїх рішеннях не навів.

Стосовно доводів митного органу в рішенні № UA209000/2023/100761/2 від 08.12.2023 за митною декларацією № 23UA209230128226U4 про ненадання доказів про проведення оплати транспортно-експедиційних послуг за договором № 01123 від 01.11.2023.

Так, при декларуванні Товару 2 за митною декларацією № 23UA209230128226U4 позивачем на підтвердження понесення супутніх витрат із перевезення Товару № 2 автомобільним транспортом було надано договір № 01123 від 01.11.2023, укладений між ТОВ «Тайрс» та ТОВ «Ламан Шипінг» та рахунок № LS-4524334 від 01.12.2023, вказаного виконавця. Умовами договору № 01123 від 01.11.2023 було передбачено, що при перевезенні

вантажу автомобільним транспортом оплата послуг експедитора здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку, але до вивантаження вантажу на складі Клієнта.

Водночас, частиною 10 статті 58 МК України унормовано, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Також, відповідно до положень ч. 4 та 5 ст. 58 МК України, унормовано, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, вказане свідчить, що митна вартість задекларованого товару визначається як ціна, що сплачена, або така, що має бути сплачена за товар. При цьому, сам факт сплати/несплати таких витрат на момент розмитнення товару не впливає на перевірку митним органом кількісних або вартісних складових митної вартості товару, оскільки при визначенні митної вартості до ціни товару додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, які були сплачені або підлягають сплаті в майбутньому, оскільки перевірка факту сплати/несплати таких витрат між контрагентами договору відноситься до процесів їх внутрішньої договірної дисципліни та свободи господарської діяльності, перевірка та втручання до якої ( в тому числі щодо належності та своєчасності виконання сторонами умов договору) не належить до компетенції митного органу, та не впливає на перевірку складників митної вартості товару. І принципове значення в даному випадку є не здійснення декларантом такої оплати на момент декларування товару, а документальне підтвердження виникнення та існування таких супутніх витрат (складової вартості товару), що має підтверджуватися відповідними первинними бухгалтерськими документами: договорами, заявками, рахунками, накладними,

актами виконаних робіт тощо).

Докази на підтвердження таких витрат були надані декларантом митному органу шляхом подання відповідного договору та рахунку, а також товарно-транспортної накладної на перевезення товару автомобільним транспортом. Як вбачається із рішення митного органу невідповідності та суперечностей у наданих документах в цій частині у митного органу відсутні.

Наведене свідчить про безпідставність доводів митного органу в цій частині, які фактично зводяться до надання ним власної суб`єктивної оцінки щодо дотримання сторонами умов їх внутрішніх договірних процедур, що виходить за межі повноважень митного органі при визначенні митної вартості товару та вказані обставини не вливають на перевірку числових складників митної вартості товару.

Щодо доводів митного органу в рішенні № UA209000/2023/100764/2 від 11.12.2023 р. за митною декларацією № 23UA209230128711U0 про ненадання доказів про проведення оплати послуг за рахунками № BV/2023/12/0002 та № BV/2023/12/0014.

Так, при декларуванні Товару 3 за митною декларацією № 23UA209230128711U0 позивачем на підтвердження понесення супутніх витрат із розвантаження/ перевантаження Товару № 3 в порту призначення (м. Гданськ, Польща) було надано договір № 060423 від 06.04.2023, укладений між ТОВ «Тайрс» та компанією Blue Vinta Services Marcin Pochylski, а також рахунки №,№BV/2023/12/0002 від 01.12.2023 р., BV/2023/12/0014 від 05.12.2023 на підтвердження того, що вказаним виконавцем були надані декларанту послуги із розвантаження/перевантаження товару в порту призначення ( м. Гданськ, Польща), за обсягом та вартості робіт, зазначених у вказаних рахунках.

Водночас, як вже зазначалось, частиною 10 статті 58 МК України унормовано, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Також, відповідно до положень ч. 4 та 5 ст. 58 МК України, унормовано, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, вказане свідчить, що митна вартість задекларованого товару визначається як ціна, що сплачена, або така, що має бути сплачена за товар. При цьому, сам факт сплати/несплати таких витрат на момент розмитнення товару не впливає на перевірку митним органом кількісних або вартісних складових митної вартості товару, оскільки при визначенні митної вартості до ціни товару додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, які були сплачені або підлягають сплаті в майбутньому, оскільки перевірка факту сплати/несплати таких витрат між контрагентами договору відноситься до процесів їх внутрішньої договірної дисципліни та свободи господарської діяльності, перевірка та втручання до якої ( в тому числі щодо належності та своєчасності виконання сторонами умов договору) не належить до компетенції митного органу, та не впливає на перевірку складників митної вартості товару. І принципове значення в даному випадку є не здійснення декларантом такої оплати на момент декларування товару, а документальне підтвердження виникнення та існування таких супутніх витрат (складової вартості товару), що має підтверджуватися відповідними первинними бухгалтерськими документами: договорами, заявками, рахунками, накладними,

актами виконаних робіт тощо).

Докази на підтвердження таких витрат були надані декларантом митному органу шляхом подання відповідного договору та рахунків №,№ BV/2023/12/0002 від 01.12.2023 р., BV/2023/12/0014 від 05.12.2023. Як вбачається із рішення митного органу невідповідності та суперечностей у наданих документах в цій частині у митного органу відсутні. В чому саме полягає необхідність надання доказів на підтвердження оплати послуг за-для підтвердження існуючих розбіжностей у поданих документах, митний орган в рішенні не наводить. Додаткових документів (ч.3 ст. 53 МК України) з цього приводу декларанта не витребував.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що позивач вірно провів розрахунок митної вартості, надав всі документи, що підтверджують митну вартість, ці документи підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Заявлена позивачем митна вартість товару, визначена за першим методом, підтверджується належними документами, які містять повні та достовірні відомості про митну вартість товару, отже відсутні підстави для застосування другорядних методів визначення митної вартості товару.

Крім того, у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

З матеріалів справи вбачається, що джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала UA209230/2023/118293 від 05.11.2023 де вартість такого товару становить 3,01 дол. США за кг.

Однак, спірні рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Відповідач не довів, що вартість товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак (фірми-виробника, якості тощо).

Оскільки відповідач не довів правомірності коригування митної вартості товару позивача, суд дійшов висновку, що спірні рішення є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100755/2 від 06.12.2023 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/003070.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100761/2 від 08.12.2023 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/003082.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100764/2 від 11.12.2023 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/003094.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79007, м. Львів, вул. Тадеуша Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Тайрс (18007, м. Черкаси, вул. Смілянська, 127/11, код ЄДРПОУ 39790780) витрати зі сплати судового збору в сумі 14534 (чотирнадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири) грн 46 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА