Рішення № 119176969, 14.05.2024, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1589/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Зушман Г. І.

з участю секретаря Кушнір Т.І.

представника позивача -адвоката Богуша В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через представника - адвоката Богуша В.Д., звернувся в суд з позовом про визнання права власності на спадкове майно, який в процесі підготовчого провадження уточнив і просить визнати за ним в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову посилається на те, що коли він звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищевказане спадкове майно, то нотаріусом йому було відмовлено з посиланням на відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок, також нотаріусом встановлено розбіжності у документах, які підтверджують родинні відносини позивача із спадкодавцем. Зазначив, що спірне домоволодіння було власністю бувшого колгоспного двору, членами якого були його батько ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та мати ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину після смерті батька. За життя мати склала заповіт, яким усе своє майно заповіла ОСОБА_5 та йому в рівних долях.

Ухвалою суду від 01 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 14 грудня 2023 року відкрито провадження у справі, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання

Ухвалою суду від 07 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , Більче-Золотецької сільської ради, про визнання права власності на спадкове майно замінено відповідача ОСОБА_6 на належного відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 19 березня 2024 року прийнято відмову позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Богуш В.Д., в частині позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно до відповідача Більче-Золотецької сільської ради. Провадження у справі в цій частині закрито у зв`язку з відмовою від позову.

Ухвалою суду від 24 березня 2024 року закрито підготовче провадження у справі і призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засідання уточнені позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити з підстав, наведених в уточненій позовній заяві та додаткових поясненнях.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився повторно, будучи належно повідомленим про час та місце слухання справи за зареєстрованим місцем проживання. Про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Відзиву на позов не подавав.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, проти чого позивач не заперечував.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти.

За даними довідки Більче-Золотецької сільської ради №92 від 12 лютого 2024 року, рішенням 13-ої сесії Більче-Золотецької сільської ради від 26 жовтня 1993 року ОСОБА_4 було передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,45 га, з яких 0.25 га - для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 .

З наданої позивачем копії технічного паспорта, зокрема характеристики будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого ТОВ «Технічна інвентаризація об`єктів нерухомості» 17 січня 2024 року, встановлено, що житловий будинок, господарські будівлі і споруди побудовано у період з 1932 по 1962 рік. До складу домоволодіння входить: житловий будинок «А», підвал «пд»; тамбур «а»; господарська будівля «Б»; господарська будівля «В»; вхід у підвал «вх пд1»; господарська будівля «Г»; хвіртка «1»; ворота «2»; огорожа «3»; криниця «І».

Вартість домоволодіння згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 16 листопада 2023 року, наданої стороною позивача, становить 818189,61 грн.(а.с.33).

Відповідно до наданої позивачем довідки № 987 від 06 листопада 2023 року (а.с.9), виданої виконкомом Більче-Золотецької сільської ради станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору по АДРЕСА_1 були ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Дане господарство відносилося до категорії колгоспних.

Станом на 15 квітня 1991 року ці ж члени колгоспного двору є такими, що не втратили права на частку в колгоспному дворі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.6 постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.95 № 20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність», застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Більче-Золотецька сільська рада у довідках, виданих 10 березня 2024 року № 296 та №297 стверджує, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності належали частини житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1 .

Отже, членам колишнього колгоспного двору, спадкодавцям у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які були подружжям, належало право власності на спірне домоволодіння, зокрема 1/2 частина кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Більче-Золоте Борщівського району Тернопільської області помер ОСОБА_4 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ).

Спадковим майном після смерті ОСОБА_4 , зокрема, є (4/8) частина домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Враховуючи, що спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , до даних правовідносин слід застосовувати норми діючого на той час Цивільного Кодексу Української РСР 1963 року (далі ЦК 1963р.).

Статтею 524 ЦК У РСР 1963 року передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно ст.534 ЦК У РСР 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю (ст.529 ЦК У РСР 1963 року).

Згідно ст.548 ЦК 1963 р. для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до ст.549 ЦК 1963 р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

З матеріалів витребуваної з Державного нотаріального архіву Тернопільської області на підставі ухвали суду від 09 січня 2024 року копії спадкової справи № 797 (а.с.62-66), заведеної Борщівською державною нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 встановлено, що спадкову справу відкрито на підставі заяви дочки спадкодавця ОСОБА_7 від 26 серпня 2004 року, в якій вона просила видати їй свідоцтво про право на спадщину та зазначила, що спадщину прийняла.

В матеріалах спадкової справи наявна довідка №1530, видана виконкомом Більче-Золотецької сільської ради у 2004 році, згідно якої ОСОБА_5 протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_4 вступила в управління спадковим майном померлого, проявилося у знаходженні сертифікату на земельну частку (пай) на руках.

26 серпня 2004 року Борщівською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину Р № 1276, на земельну частку (пай), що знаходиться в колективній власності спілки селян "Перемога", село Більче-Золоте Борщівського району Тернопільської області, на ім`я ОСОБА_5 .

Як вбачається із довідки Більче-Золотецької сільської ради №296 від 10 березня 2023 року (а.с.32) в управління спадковим майном ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом шести місяців вступила ОСОБА_3 .

Отже, спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли спадкоємці першої черги спадкування за законом - дружина ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_5 , які вступили в управління спадковим майном ОСОБА_4 .

Окрім того, в матеріалах вище зазначеної спадкової справи № 797, заведеної Борщівською державною нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , наявна заява ОСОБА_1 , посвідчена 24 січня 2001 року секретарем виконкому Більче-Золотецької сільської ради Борщівського району Тернопільської області ОСОБА_8 , адресована Борщівській державній нотаріальній конторі 26 серпня 2004 року, в якій ОСОБА_1 ствердив, що йому відомо про відкриття спадщини після смерті його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщини він не приймає і із заявою в суд звертатись не буде.

Проте позивач ОСОБА_1 у своїх додаткових поясненнях у справі стверджує, що вище зазначену заяву він не підписував. Крім того, у витребуваній спадковій справі відсутній документ, який би підтвердив факт прийняття ОСОБА_7 спадщини фактично, а саме документ підтверджуючий, що ОСОБА_7 фактично вступила в управління або володіння спадковим майном, або подання нею заяви про прийняття спадщини в строки визначені статтею 549 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року, яка діяла на день смерті спадкодавця та повинна була застосовуватись нотаріусом. Його батько та батько ОСОБА_7 - ОСОБА_4 помер у 1998 році на день його смерті діяв Цивільний кодекс 1963 року та нотаріальні дії повинні були вчинятись відповідно до нього, якщо врахувати довідку 296 від 10.03.2023, то після смерті ОСОБА_4 в управління спадковим майном на протязі 6 місяців вступила його дружина ОСОБА_3 , отже вона у розумінні статті 549 ЦК України в редакції 1963 року є єдиним спадкоємцем після смерті чоловіка та фактично успадкувала все майно в тому числі і частину і будинок за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, у спадковій справі є заява нібито ОСОБА_1 , посвідчена 24.01.2001 секретарем виконкому, що він нібито відмовився від спадщини на що і посилалась ОСОБА_7 , однак відповідно до ст.553 ЦК України в редакції 1963 року спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитись від прийняття спадщини протягом 6 місяців, а заява яка про відмову від імені ОСОБА_1 складена 24.01.2001, тобто після трьох років після смерті батька. У матеріалах спадкової справи після смерті ОСОБА_4 відсутні будь які заяви від його померлої дружини про те, що вона відмовляється від спадщини тобто в розумінні статті 549 ЦК України в редакції яка діяла на день смерті чоловіка вона прийняла усе його майно. Тобто ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину та якщо б вона її оформила належним чином то їй би належав увесь будинок.

Суд вважає, що факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 його дружиною ОСОБА_3 підтверджує довідка Більче-Золотецької сільської ради №296 від 10 березня 2023 року, що також не заперечується позивачем.

Факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 його дочкою ОСОБА_5 підтверджується матеріалами спадкової справи № 797, заведеної Борщівською державною нотаріальною конторою до майна померлого ОСОБА_4 , згідно яких 26 серпня 2004 року Борщівською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину Р № НОМЕР_2 , на земельну частку (пай), що знаходиться в колективній власності спілки селян "Перемога", село Більче-Золоте Борщівського району Тернопільської області, на ім`я ОСОБА_5 .

Наведене спростовує посилання позивача на те, що у витребуваній спадковій справі № 797 відсутній документ, який би підтвердив факт прийняття ОСОБА_7 спадщини фактично. Окрім того, суд звертає увагу на те, що видане ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину Р № 1276, на земельну частку (пай), що знаходиться в колективній власності спілки селян "Перемога" на час розгляду справи в суді є чинним, доказів його скасування суду не надано.

Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що він не підписувавнаявну в матеріалах спадкової справи № 797, заведеної Борщівською державною нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , заяву від його, ОСОБА_1 , імені, посвідчену 24 січня 2001 року секретарем виконкому Більче-Золотецької сільської ради Борщівського району Тернопільської області ОСОБА_8 та адресовану Борщівській державній нотаріальній конторі 26 серпня 2004 року, в якій він ствердив, що йому відомо про відкриття спадщини після смерті його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , і що спадщини він не приймає і із заявою в суд звертатись не буде, також не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження недостовірності та недопустимості зазначеної ним заяви, зокрема відповідних висновків почеркознавчих експертиз, судових рішень, тощо.

Окрім того, відповідно до норм ст.553 ЦК У РСР 1963 року спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.

Частиною другою цієї статті передбачено, що вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

У зв`язку з наведеним вище, суд доходить висновку, що спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли спадкоємці першої черги спадкування за законом - дружина ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_5 , в тому числі по 2/8 частини спірного домоволодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданим 06 березня 2021року Більче-Золотецькою сільською радою.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Більче-Золотецької сільської ради 15 травня 1998 року, яким усе, належне їй на день смерті майно, заповіла ОСОБА_5 та позивачу ОСОБА_1 в рівних частинах (а.с.5).

15 лютого 2000 року ОСОБА_3 склала ще один заповіт, посвідчений Більче-Золотецькою сільською радою за Р №44, яким заповіла право на земельну частку (пай) згідно сертифіката серія ТР №0308544, що перебуває у колективній власності селянської спілки «Перемога», розміром 1,77 га синові ОСОБА_1 , що встановлено з повідомлення Борщівської державної нотаріальної контори в листі від 28 вересня 2023 року №865/02-14 (а.с.6).

Судом встановлено, що спадковим майном після смерті ОСОБА_3 є також належні їй особисто 4/8 частини спірного домоволодіння та 2/8 частини домоволодіння, які вона прийняла після смерті чоловіка ОСОБА_4 , що становить 6/8 частин спірного домоволодіння.

Борщівська державна нотаріальна контора зазначеним вище листом від 28 вересня 2023 року №865/02-14 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , на майно, яке складається з частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належало спадкодавцеві особисто та частини цього ж домоволодіння, що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , спадкоємцем якого за законом була його дружина ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, померла. Також нотаріусом встановлено розбіжності, а саме відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , спадкодавець - ОСОБА_3 , а відповідно до свідоцтва про народження позивача мати позивача - ОСОБА_3 .

Згідно довідки Більче-Золотецької сільської ради від 04.12.2023 року №1067 (а.с.29) ОСОБА_3 та ОСОБА_3 одна і та ж особа і являється матір`ю ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки 297 від 10 березня 2023 року (а.с.102), виданої Більче-Золотецькою сільською радою після смерті ОСОБА_3 в управління спадковим майном на протязі шести місяців вступили ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 (син позивача).

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_5 прийняли спадщину в розмірі по 3/8 частини спірного домоволодіння, як спадкоємці за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Більче-Золоте, Чортківського району Тернопільської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 (а.с.31).

Як встановлено з повідомлення приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Пікуль Г.М. від 02.02.2024 року №47/01-16, відповідач ОСОБА_2 являється спадкоємцем майна померлої ОСОБА_5 за заповітом і у встановлений законом строк він звернувся із заявою про прийняття спадщини.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення і за ОСОБА_1 , як за спадкоємцем за заповітом, слід визнати право власності на 3/8 частини домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , яке належало ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі ст.ст.524, 529,534,548, 553 Цивільного Кодексу Української РСР 1963 року, керуючись ст. ст.12,13, 81, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , як за спадкоємцем за заповітом, право власності на 3/8 частини домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , до складу якого входить: житловий будинок «А», підвал «пд»; тамбур «а»; господарська будівля «Б»; господарська будівля «В»; вхід у підвал «вх пд1»; господарська будівля «Г»; хвіртка «1»; ворота «2»; огорожа «3»; криниця «І», яке належало ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати по справі покласти на сторони в тій частині, в якій вони їх понесли.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Повне рішення складено 21 травня 2024 року.

Головуючий