Ухвала суду № 119175802, 20.05.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 травня 2024 року м. ПолтаваСправа №520/3567/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду 13.05.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду, у якому позивач просила:

визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй у період з 01.01.2021 по дату ухвалення рішення суддівської винагороди виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102,00 грн;

зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 недонарахованої та невиплаченої суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2021 по дату ухвалення рішення у цій справі на підставі частин другої, третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на: 01.01.2021 - 2270,00 грн, 01.01.2022 - 2481,00 грн, 01.01.2023 - 2684,00 грн, 01.01.2024 - 3028,00 грн, з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків й обов`язкових платежів при їх виплаті.

Разом з позовною заявою позивач надала заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, посилаючись на наявність поважних причин його пропуску.

Розглянувши заяву позивача разом з матеріалами позову, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України у редакції на час виникнення спірних правовідносин) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Цей спір стосується нарахування й виплати позивачу суддівської винагороди, тобто оплати праці особи, яка перебуває на публічній службі.

Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б урегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (суддівської винагороди судді).

Натомість такі правовідносини урегульовані положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України).

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин") у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Отже до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (рішення від 09.02.1999 №1-рп/99, від 13.05.1997 №1-зп, від 05.04.2001 №3-рп/2001), Верховний Суд у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі №260/3564/22 (адміністративне провадження №Пз/990/4/22) дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX) тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

На необхідність врахування цих висновків звернув увагу Верховний Суд у постановах від 20.11.2023 у справі №160/5468/23, від 25.01.2024 у справі №520/8343/22, від 08.05.2024 у справі №600/4133/22-а.

Тож до позовних вимог ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 18.07.2022 слід застосувати приписи частини другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", внаслідок чого строк звернення до цієї частини позовних вимог не застосовується.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12.03.2020 (постанова Уряду від 11.03.2020 №211) та закінчився 30.06.2023 (постанова Уряду від 27.06.2023 №651).

Запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 30.11.2023 у справі №160/759/23.

Отож з позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 30.06.2023 позивач мала звернутись до суду у тримісячний строк з дня завершення карантину, тобто у строк до 02.10.2023.

До позовних вимог за період з 01.07.2023 слід застосувати приписи частини першої статті 233 КЗпП України, якою визначено тримісячний строк звернення до суду, що необхідно рахувати з дня коли позивач довідалась або мала довідатись про порушення права на отримання суддівської винагороди у належному розмірі.

Позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з цим позовом 09.02.2024, тобто пропустила строк звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 31.10.2023.

Частина перша статті 121 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Суд враховує, що позивач постійно проживає та працює у м. Харкові Харківської області.

Харківська міська територіальна громада внесена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.05.2021 у справі №1.380.2019.006107, від 22.07.2021 року у справі №340/141/21, від 16.09.2021 у справі №240/10995/20 та від 12.09.2022 у справі №120/16601/21-а.

З огляду на повідомлені позивачем обставини, зважаючи на наявність у нього права на звернення до суду, беручи до уваги те, що позивач постійно проживає та працює у місті Харкові, що відноситься до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на звернення до суду з цим позовом.

Керуючись статтями 2, 5, 44, 118, 121, 122, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з цим позовом задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

СуддяО.О. Кукоба