Рішення № 119175722, 20.05.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 20 травня 2024 року м. ПолтаваС справа № 440/3201/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимоги щодо предмета спору на строгі відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

19 березня 2024 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якій просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незастосування при розрахунку пенсії позивача норм статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці";

зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до підземного стажу періоди роботи: 11.03.1991 - 04.07.1991; 05.07.1991 - 26.07.1993; 25.12.2006 - 21.12.2010; 22.12.2010 - 15.11.2021; 16.11.2021 - 31.03.2022;

здійснити перерахунок позивачу призначеної пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з дати призначення пенсії, тобто з 25.08.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу протиправно під час призначення пенсії не зараховано до підземного стажу роботи періоди з 11.03.1991 - 04.07.1991; 05.07.1991 - 26.07.1993; 25.12.2006 - 21.12.2010; 22.12.2010 - 15.11.2021; 16.11.2021 - 31.03.2022 на підставі записів трудової книжки, що негативно відобразилось на розмірі призначеної пенсії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), в якості третьої особи залучено Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області.

08 квітня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подано відзив на позов, у якому відповідач заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що пільговий стаж позивача під час призначення пенсії обчислено на підставі відомостей Державного реєстру застрахованих осіб. за даними персоніфікованого обліку у спірних періодах за позивача страхові внески не сплачувались, а тому підстави для зарахування цих періодів до пільгового страхового стажу гр. ОСОБА_1 відсутні.

09 квітня 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Крім того зазначив, що позивач фактично перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, а тому виплата пенсії позивача забезпечується зазначеним органом.

16 квітня 2024 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду до участі у справі в якості третьої особи залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

16 травня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області подано письмові пояснення, в яких третя особа зауважила, що після призначення пенсії (25.08.2022) зі заявою про зарахування спірних періодів до його пільгового стажу пенсіонер не звертався, а відтак зазначене питання органом Пенсійного фонду не вирішувалось.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі №440/8534/22 позивачу призначено пенсію за віком, однак під час її обчислення відповідачем не зараховано до підземного стажу позивача періоди роботи з 11.03.1991 - 04.07.1991; 05.07.1991 - 26.07.1993; 25.12.2006 - 21.12.2010; 22.12.2010 - 15.11.2021; 16.11.2021 - 31.03.2022 з підстав відсутності в Державному реєстрі застрахованих осіб відомостей про сплату за позивача страхових внесків за ці періоди.

У відповіді на запит № 2400-1702-8/49100 від 27.11.2023 відповідач повідомив, що до підземного стажу роботи позивач не зараховано деякі періоди внаслідок чого його підземний стаж становить менше 15 років. Крім того відповідач зазначив, що рішення суду не містить зобов`язань щодо призначення пенсію, виходячи з норми статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Позивач не погодився з незарахуванням спірних періодів його трудової діяльності до пільгового страхового стажу під час призначення пенсії та оскаржив такі дії до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Статтею 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788-ХІІ) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У силу пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За результатами дослідження поданих позивачем для призначення пенсії документів Пенсійним органом проведено обчислення його страхового стажу та визначено, що такий стаж становить 14 років 0 місяців 0 днів.

У цій справі спірним є питання правомірності незарахування відповідачем до пільгового (підземного) стажу позивача періодів його роботи з 11.03.1991 - 04.07.1991; 05.07.1991 - 26.07.1993; 25.12.2006 - 21.12.2010; 22.12.2010 - 15.11.2021; 16.11.2021 - 31.03.2022 з мотивів відсутності відомостей про сплату роботодавцями гр. ОСОБА_1 страхових внесків за ці періоди.

Надаючи правову оцінку цим доводам відповідача, суд враховує, що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 11.03.1991 наявні відомості про його трудову діяльність на підземних роботах з повною зайнятістю (повний робочий день) з 11.03.1991 - 04.07.1991; 05.07.1991 - 26.07.1993; 25.12.2006 - 21.12.2010; 22.12.2010 - 15.11.2021; 16.11.2021 - 31.03.2022.

Так записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.03.1991 підтверджено, що гр. ОСОБА_1 :

- з 01.09.1987 по 16.02.1991 навчався в Професійно технічному училищі №83;

- з 11.03.1991 прийнятий підземним учнем гірничоробочого з повним робочим днем під землею Ордена Леніна шахта "Гірська" виробничого об`єднання "Первомайськвугілля" (з 14.11.996 перейменовано у державне відкрите акціонерне товариство шахта "Гірська" дочірнє підприємство державної холдингової компанії "Первомайськвугілля", з 29.05.2003 реорганізоване у структурний підрозділ шахта "Гірська" Державне підприємство "Первомайсьвугілля", з 01.02.2016 реорганізоване у відокремлений підрозділ "Гірська" Державного підприємства "Первомайсьвугілля" Міністерства вугілля промисловості України);

- з 03.06.1991 направлений до УКК на курси гірників підземних;

- з 24.06.1991 направлений з курсів для проходження виробничої практики підземним учнем гірноробочого з повним робочим днем під землею;

- з 05.07.1991 після закінчення курсів переведений підземним гірноробочим 3 розряду з повним робочим днем під землею;

- з 03.12.1996 по 18.03.1998 проходив строкову службу в лавах Збройних Сил;

- з 01.05.1998 по 17.06.1998 працював охоронцем ЗАТ "Луганськшахтостройіндустрія" Первомайського заводу будматеріалів;

- з 06.02.2003 по 05.01.2006 працював сторожем 2 класу в Первомайській РЕС;

- з 06.02.2006 по 24.12.2006 перебував на обліку в Первомайському міському центрі зайнятості;

- з 25.12.2006 працював машиністом електровоза підземного 3 розряду з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі шахти "Карбоніт" ДП "Первомайсьвугілля";

- з 01.04.2008 присвоєно 4 розряд машиніста електровоза підземного з повним робочим днем під землею;

- з 22.12.2010 переведений гірноробочим підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею;

- з 16.11.2021 переведений машиністом електровоза 4 розряду з ровним робочим днем від землею.

Суд зазначає, що відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Отже, за наявності записів у трудовій книжці позивача, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував на підставі відомостей її записів спірні періоди роботи ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу.

Також суд зазначає, що відповідно до положень статті 106 Закону № 1058-XV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Внаслідок невиконання роботодавцями обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за цей час роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Несплата роботодавцями за позивача страхових внесків не може бути підставою для незарахування до його страхового стажу таких періодів роботи і сум заробітку, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, з яким у трудових відносинах перебувала застрахована особа.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а.

Суд зазначає, що пенсійним органом під час розгляду документів позивача про призначення пенсії не проаналізовано відомості трудової книжки та не взято їх до уваги.

За обставин цього спору суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у зарахуванні позивачу до підземного стажу періоди роботи: 11.03.1991 - 04.07.1991; 05.07.1991 - 26.07.1993; 25.12.2006 - 21.12.2010; 22.12.2010 - 15.11.2021; 16.11.2021 - 31.03.2022 пенсійний орган застосував суто формальний підхід, що не відповідає принципу верховенства права. При цьому, суд виходить з того, що аналізуючи надані документи, пенсійний орган, перш за все, має виходити з їх змісту, а не лише з їх форми. У дослідженому випадку, орган Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.

Суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі цієї справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Отже суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування до підземного стажу позивача періодів роботи: 11.03.1991 - 04.07.1991; 05.07.1991 - 26.07.1993; 25.12.2006 - 21.12.2010; 22.12.2010 - 15.11.2021; 16.11.2021 - 31.03.2022 на підставі записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.03.1991, а зобов`язати відповідача зарахувати до підземного стажу позивача періоди роботи: 11.03.1991 - 04.07.1991; 05.07.1991 - 26.07.1993; 25.12.2006 - 21.12.2010; 22.12.2010 - 15.11.2021; 16.11.2021 - 31.03.2022 на підставі записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.03.1991, а також здійснити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду з дня її призначення.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незастосування при розрахунку пенсії позивача норм статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці"; та про зобов`язання здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з дати призначення пенсії, тобто з 25.08.2022, то суд вважає зазначені вимоги передчасними з огляду на таке.

Стаття 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначає, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на дату розгляду справи судом територіальний орган Пенсійного фонду нарахував позивачу пільговий страховий стаж тривалістю 14 років 00 місяців 00 днів, що виключало можливість застосування відповідачем приписів статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" під час призначення пенсії через недостатність тривалості стажу на підземних роботах.

Правомірність зазначеного розрахунку тривалості стажу позивача на підземних роботах є предметом розгляду у цій справі.

Тобто, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі правові підстави для зобов`язання позивача обчислити розмір пенсії позивача із застосуванням положень статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", а також зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням положень зазначеної норми з дня призначення пенсії відсутні.

З огляду на викладене позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають у зв`язку з передчасністю.

Підсумовуючи наведене суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3,м. Чернівці, Чернівецька область, 58002, ЄДРПОУ 40329345), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927), Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, ЄДРПОУ 21782461) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо незарахування до підземного стажу ОСОБА_1 періодів роботи: 11.03.1991 - 04.07.1991; 05.07.1991 - 26.07.1993; 25.12.2006 - 21.12.2010; 22.12.2010 - 15.11.2021; 16.11.2021 - 31.03.2022 на підставі записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.03.1991.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до підземного стажу ОСОБА_1 періоди роботи: 11.03.1991 - 04.07.1991; 05.07.1991 - 26.07.1993; 25.12.2006 - 21.12.2010; 22.12.2010 - 15.11.2021; 16.11.2021 - 31.03.2022 на підставі записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.03.1991 та здійснити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду з дня її призначення - 25.08.2022.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 (сорок вісім) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58002, ЄДРПОУ 40329345).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяА.О. Чеснокова