Ухвала суду № 119174790, 20.05.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/10035/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 травня 2024 року м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» про визнання дій (бездіяльності) протиправними,

в с т а н о в и л а :

на розгляд суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Комунального підприємства «Адміністративно технічне управління», які полягають у:

надісланні позивачу роздруківки електронного вихідного документа за №2410- вих-109596 від 09.12.2022, створеного з накладеним кваліфікованим електронним підписом особи, яка не є підписувачем документа або особою, що виконує його обов`язки;

надісланні позивачу документа №2410-07-560 від 28.02.2023, підписаного неуповноваженою особою;

нездійсненні реєстрації запитів позивача про надання публічної інформації від 23.01.2023, 24.01.2023, 16.02.2023, 17.02.2023 18.02.2023 та наданих на них відповідей за №2410-10-248 від 30.01.2023, №2410-07-277 від 31.01.2023, №2410-07- 560 від 28.02.2023 у системі електронного документообігу Львівської міської ради ITEnterprise відповідно до вимог, визначених у Постанові Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55;

- визнати листи Комунального підприємства «Адміністративно технічне управління» за №2410-вих-109596 від 09.12.2022, №2410-10-248 від 30.01.2023, №2410-07-277 від 31.01.2023, №2410-07-560 від 28.02.2023 такими, які не містять ознак офіційних документів та не мають юридичної сили.

Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з позовною заявою позивач подала клопотання, у якому просить відстрочити або розстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити або її від сплати судового збору.

Ухвалою судді від 20.05.2024 у задоволенні клопотання позивача з питань сплати судового збору відмовлено.

Відтак, судовий збір за подання цього позову має бути сплачено на загальних засадах.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абз.2 ч.3 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки позивачем у заявлено чотири вимоги немайнового характеру, за подання цього позову їй слід сплатити судовий збір у розмірі 4844,80 грн.

Судовий збір слід сплатити за платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998 ; рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу:*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір".

Крім того, суддя зауважує, що згідно з п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Заявляючи вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача, які полягають у надісланні позивачу роздруківки електронного вихідного документа за №2410- вих-109596 від 09.12.2022, надісланні позивачу документа №2410-07-560 від 28.02.2023, нездійсненні реєстрації запитів позивача про надання публічної інформації від 23.01.2023, 24.01.2023, 16.02.2023, 17.02.2023 18.02.2023 та наданих на них відповідей за №2410-10-248 від 30.01.2023, №2410-07-277 від 31.01.2023, №2410-07- 560 від 28.02.2023, позивач не долучає до позову копій відповідних документів/запитів.

Також позивач не надає суду листів Комунального підприємства «Адміністративно технічне управління» за №2410-вих-109596 від 09.12.2022, №2410-10-248 від 30.01.2023, №2410-07-277 від 31.01.2023, №2410-07-560 від 28.02.2023, хоча й заявляє вимоги про визнання листів такими, які не містять ознак офіційних документів та не мають юридичної сили.

Відтак, позивачу слід долучити докази на підтвердження наведених у позові обставин.

Також, відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Всупереч наведеній нормі позивачем не обґрунтовано порушення своїх прав, свобод чи інтересів оскаржуваними діями відповідача.

Крім того, згідно з ч.1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

З позовної заяви встановлено, що позивач оскаржує дії відповідача, які полягають у надісланні позивачу роздруківки електронного вихідного документа за №2410- вих-109596 від 09.12.2022, надісланні позивачу документа №2410-07-560 від 28.02.2023, нездійсненні реєстрації запитів позивача про надання публічної інформації від 23.01.2023, 24.01.2023, 16.02.2023, 17.02.2023 18.02.2023 та наданих на них відповідей за №2410-10-248 від 30.01.2023, №2410-07-277 від 31.01.2023, №2410-07- 560 від 28.02.2023. Також заявляє вимогу щодо визнання листів Комунального підприємства «Адміністративно технічне управління» за №2410-вих-109596 від 09.12.2022, №2410-10-248 від 30.01.2023, №2410-07-277 від 31.01.2023, №2410-07-560 від 28.02.2023 такими, які не містять ознак офіційних документів та не мають юридичної сили.

Втім, до суду з цим позовом звертається лише 10.05.2024.

У позовній позивач заяві вказує, що про порушення своїх прав дізналась, отримавши 09.11.2023 відзив відповідача від 30.10.2023 у справі №380/23623/23. Втім, жодних доказів на підтвердження наведеної обставини суду не надає.

Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Отже, позивачу слід долучити докази на підтвердження моменту, в який стало відомо про порушення своїх прав, та, у разі необхідності, подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, в частині першій якої зазначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

п о с т а н о в и л а :

позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» про визнання дій (бездіяльності) протиправними залишити без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб: подати заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучити:

- документ про сплату судового збору у розмірі 4844,80 грн грн за вказаними в мотивувальній частині ухвали реквізитами;

- докази на підтвердження наведених у позові обставин;

- докази на підтвердження моменту, в який позивачу стало відомо про порушення прав, та, у разі необхідності, подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску;

- обґрунтувати порушення оскаржуваними діями прав, свобод, інтересів позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Сидор Н.Т.