Ухвала суду № 119174712, 21.05.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21 травня 2024 рокусправа № 380/9665/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мартинюк Віталій Ярославович , розглянувши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліціі у Львівській області про визнання дій протиправними, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Національної поліціі у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною відмову щодо не нарахування та не виплатити середнього заробітку за весь час затримки виплати всіх сум, що повинні були бути виплачені у день звільнення, а саме з 13.05.2022 по 13.02.2024, виходячи з середньоденного розміру грошового забезпечення станом на день звільнення з урахуванням індексації та доплати, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», без урахування податків і зборів.

зобов`язати нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати всіх сум, що належать позивачу та повинні були бути виплачені у день звільнення, а саме з 13.05.2022 по 13.02.2024, виходячи з середньоденного розміру грошового забезпечення станом на день звільнення з урахуванням індексації та доплати, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», без урахування податків і зборів.

Ухвалою суду від 13.05.2023 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу встановлено строк для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.

Через електронний суд 16.05.2024 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначає, що предметом спору у даній справі є спір про визнання протиправної відмови відповідача від 05.04.2024 року. Стверджує, що правопорушення є триваючими та припиняються в момент виплати всієї заборгованості, а не її окремих частин. Зазначає, що позивач первинний позов про стягнення середнього заробітку подав в межах строку позовної давності, однак, суд звернув увагу на те, що позивач повинен дочекатись припинення спору про розмір виплат та фактично отримати спірні суми. Після останнього судового рішення, яке набрало законної сили, а саме від 13.02.2024 року у відповідача після 13.02.2024 року виник обов`язок нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Вказує, що з моменту отримання листа відповідача від 05.04.2024 року позивач має право звернутись протягом трьохмісячного строку, однак, не зволікав та звернувся 06.05.2024 року. Посилається на практику Верховного Суду, запровадження карантину.

Щодо строку звернення до адміністративного суду, суддя зазначає наступне.

Абзацом першим ч.2 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зміст даної норми вказує на те, що початок перебігу строку давності повязується з днем коли особа дізналася або повинна була дізнатися.

Свої вимоги позивач обгрунтовує положеннями ст.117 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла після 19.07.2022 року).

Так, ч.1 наведеної норми передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Частиною другою цієї ж норми передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Зміст наведених норм вказує на те, що за відсутності спору обов`язок роботодавця щодо виплати належних працівникові сум виникає у строки визначені ст.116 Кодексу законів про працю України, а при наявності спору такий обов`язок виникає якщо спір вирішено на користь працівника.

Як наслідок право працівника вимагати згаданих виплат, як і початок перебігу строку звернення до суду, виникає в момент невиконання роботодавцем свого обов`язку.

Відтак, судом не беруться до уваги твердження позивача про те, що початок перебігу строку звернення до суду виникає з моменту отримання відповіді, оскільки наведені норми вказують на те, що початок перебігу такого строку починається в момент невиконання відповідачем обов`язку з виплати середнього заробітку.

Між сторонами існували спори щодо виплати належних працівникові сум при звільненні, які були вирішені рішеннями Львівського окружного адміністративного суду.

Інші складові грошового забезпечення, про які позивач згадує у даному спорі, були виплачені відповідачем добровільно ще у 2022 році.

Відтак, саме з цих дат (дні набрання законної сили рішеннями Львівського окружного адміністративного суду у справах №380/8160/22, №380/9203/22, №380/8444/22 та дати добровільної виплати відповідачем інших складових грошового забезпечення) належить починати перебіг строку звернення до суду окремо щодо кожної із складових грошового забезпечення, щодо яких позивач просить нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

При цьому, помилковим буде вважати початок перебігу строку звернення до суду з моменти виплати сум за рішеннями суду, оскільки суми виплати та строки їх виплати, з урахуванням присічного шестимісячного строку визначеного у статті 116 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла після 19.07.2022 року), жодним чином не впливають на права працівника.

Відповідно до ч.1 ст.122 позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зміст позовних вимог вказує на те, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиплатою середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Відтак, дані спірні правовідносини не можуть уважатись спором про виплату належних звільненому працівникові сум та як наслідок строки визначені ст.233 Кодексу законів про працю України не підлягають застосуванню до них.

Як вбачається з позовної заяви, наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області позивача звільнено зі служби в поліції.

Вказаний вид служби відноситься до публічної.

За таких обставин, до спірних правовідносин належить застосовувати місячний строк звернення до суду, визначений частиною 5 статті 122 КАС України.

Аналогічні правовий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 11.02.2021 року у справі №240/532/20 та від 07.07.2021 року у справі №500/2253/20.

Відтак, з урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку, що до спірних правовідносин повинен застосовуватись місячний строк звернення до суду, передбачений ч.5 ст.122 КАС України.

Як зазначалось вище, між сторонами існували спори щодо виплати належних працівникові сум при звільненні, які вирішено рішеннями Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 року у справі №380/8160/22, яке набрало законної сили 29.10.2022 року (індексація грошового забезпечення), від 08.12.2022 року у справі №380/9203/22, яке набрало законної сили 05.05.2023 року (одноразова грошова допомога при звільненні), від 19.10.2022 року у справі №380/8444/22, яке набрало законної сили 13.02.2024 року (компенсація зі дні невикористаних відпусток).

Інші складові грошового забезпечення позивача відповідачем були виплачені 30.05.2022 року (грошове забезпечення на травень 2022 року), 01.06.2022 року (додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168).

Відтак, перебіг строку щодо кожної із зазначених вище складових відповідно закінчився 29.11.2022 року, 05.06.2023 року, 13.03.2024 року, 30.06.2022 року, 01.07.2022 року.

До суду позивач із даним позовом звернувся 07.05.2024 року, пропустивши згаданий місячний строк звернення до суду.

Представник позивач, обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду, посилається на практику Верховного Суду і вважає, що наведені різні правові висновки з приводу захисту права позивача щодо застосування строків на звернення до суду з цим позовом.

Однак, неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом, а тому не можуть вважатись поважними.

Посилання представника позивача на карантин не беруться до уваги, оскільки суди Львівської області не припиняли, не призупиняли своєї діяльності та продовжували здійснювати правосуддя.

Згідно із п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.

Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду із даним позовом, суддя вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

Керуючись ст.ст.47, 160, 161, 169, 248, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліціі у Львівській області про визнання дій протиправними повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович