Рішення № 119174531, 17.05.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2310/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді НАУМЕНКА В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 31 січня 2023 року №143 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій за період з 01 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року у розмірі 65 351,57 грн.;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області припинити утримання коштів із сум нарахованої ОСОБА_1 пенсії, що здійснюється в рахунок погашення переплати пенсії за період з 01 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року та повернути неправомірно утримані за рішенням від 31 січня 2023 року №143 кошти з 01 березня 2023 року по момент набрання рішення законної сили.

В обґрунтування позову вказано, що позивач є відповідно до пенсійного посвідчення серії № НОМЕР_2 , пенсіонером по інвалідності III групи, трудове каліцтво, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області та отримує пенсію. 28.02.2022 року був мобілізований. Відповідач вважає призов на військову службу по мобілізації працевлаштуванням, та стягує надміру виплачені на його думку, позивачу суми пенсії за період з 25.02.2022 року по 31.12.2022 року. Позивач вказує, що він не був працевлаштований, а у зв`язку із повномасштабним вторгненням окупаційних військ російської федерації на територію України, його було мобілізовано до лав Збройних Сил України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію».

Ухвалою від 17.04.2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій та зобов`язано відповідача надати вказані в ухвалі докази. Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.26).

Ухвалою від 17.04.2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій (а.с.26).

19.04.2024 року судом задоволено заяву позивача про забезпечення позову. Зупинено стягнення з ОСОБА_1 коштів на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 31.01.2023 року №143 про утримання надміру виплачених сум пенсії, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №340/2310/24.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву вказано, що в грудні 2022 року, після опрацювання списків працюючих пенсіонерів, за даними системи персоніфікованого обліку, було виялено працевлаштування позивача з 26.02.2022 року, про що свідчить сплата страхових внесків Військовою частиною НОМЕР_3 за ОСОБА_1 , як за застраховану особу. Позивачу здійснено перерахунок пенсії у зв`язку з працевлаштуванням з 26.02.2022, Розмір пенсії обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В результаті проведеного перерахунку пенсії утворилася переплата пенсії (надміру виплачені кошти) за період з 26.02.2022 по 31.12.2022 в розмірі 65351,57 грн. Залишок не утриманих сум на 01.04.2024 року становить 45673,07 грн. (а.с. 39-79).

Витребуване ухвалою від 17.04.2024 року рішення Головного управління ПФУ в Кіровоградській області про утримання надміру виплачених сум пенсій в розмірі 65351,57 грн. відносно ОСОБА_1 за період з 01.02.2022 по 31.12.2023 року, надано відповідачем (52 зв.), відповідно до якого судом встановлено, що утримання спірних сум пенсії проводиться на підставі рішення відповідача без згоди позивача на утримання.

Дослідивши подані сторонами письмові докази суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок професійного захворювання в розмірі пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У зв`язку із повномасштабним вторгненням окупаційних військ російської федерації на територію України, ОСОБА_1 було мобілізовано до лав Збройних Сил України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями військового квитка № НОМЕР_4 та наказом командира військової частини НОМЕР_5 №42 від 27.02.2022.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області позивачу здійснено перерахунок пенсії у зв`язку з працевлаштуванням з 01.02.2022, розмір пенсії обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В результаті проведеного перерахунку пенсії утворилася переплата пенсії (надміру виплачені кошти) за період з 26.02.2022 по 31.12.2022 у розмірі 106424,11 грн.

Листом головного управління від 27.01.2023 №1100-0503-8/4282 ОСОБА_1 було повідомлено про виявлену переплату та запропоновано повернути зайво отримані кошті на рахунок головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (а.с. 20).

Позивач, через уповноваженого представника - адвоката, звернувся щодо утримання пенсії до територіального органу Пенсійного фонду та отримав копію рішення про утримання коштів з пенсії.

Згодом, позивач, дізнався що таке утримання нібито надміру виплачених сум є протиправним, адже виконання обов`язку щодо захисту України не є працевлаштуванням. Фактично позивач не мав наміру працевлаштовуватись, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правове обґрунтування спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Водночас у пункту 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

У преамбулі Закону №1058-IV зазначено, що цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 50 Закону №1058-IV передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

Отже, відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише у зв`язку із зловживаннями з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

Таким чином, статтею 50 Закону №1058-IV визначені виключні підстави, за наявності яких надміру виплачені кошти повинні бути повернуті пенсіонером. При цьому, будь-які інші підстави для утримання з пенсії пенсіонера надміру виплачених коштів не передбачено чинним законодавством.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за № 374/7695 (далі - порядок).

Згідно з пунктом 3 вказаного порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Отже, статтею 50 Закону №1058-IV та положеннями вказаного порядку прямо передбачені дві умови за наявності яких підлягає відрахуванню (утриманню) надміру виплачена сума пенсії, зокрема з підстав: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

У контексті наведеного, слід відмітити, що законодавством визначено дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок в залежності від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними в постанові від 25 жовтня 2021 року у справі № 554/4736/17.

Тож, з наведеного слідує, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

Відтак, рішення відповідача є протиправним, оскільки обов`язковою умовою для ствердження про зловживання з боку пенсіонера є свідомі, активні та навмисні дії, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.

Згідно з абзацом 2 пункту 2.21 порядку, у разі працевлаштування (початку діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи-підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви. Заява може бути подана особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або надсилається поштовим відправленням.

Відповідно до пункту 2.5 порядку у разі працевлаштування (навчання) особи, якій призначено пенсію, такою особою протягом 10 днів надається органу, що призначає пенсію, довідка про прийняття на роботу (навчання).

Аналіз наведеного вище дає підстави для висновку, що на пенсіонера покладається обов`язок подання відповідної заяви про дату працевлаштування до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Під час розгляду даної справи жодних зловживань з боку пенсіонера щодо подання недостовірних даних або подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому достовірно відомо чи подання страхувальником недостовірних даних, судом не встановлено, а також відповідачем не надано суду будь-яких доказів наявності його вини чи зловживань при отриманні пенсії.

З огляду на що, суд вважає, що вказана у спірному рішенні сума не може бути стягнута з позивача у примусовому порядку, таке утримання лише можливе у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких залежало від пенсіонера.

Слід наголосити, що позивача було мобілізовано до лав Збройних Сил України.

Загальновідомим є факт того, що 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави Законом України № 2105-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію», яка була неодноразово продовжена.

За приписами Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Навіть отримання позивачем грошового забезпечення у зв`язку з мобілізацією не свідчить про його працевлаштування, оскільки він не проходить службу за контрактом, а поняття працевлаштування та мобілізація не є тотожними.

Отже позивач у зв`язку з мобілізацією не набув статусу працюючої особи, а як і до введення в країні правового режиму воєнного стану є непрацюючим пенсіонером.

Виходячи з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності позивача, суд дійшов висновку про відсутність будь-який дій з боку позивача, спрямованих на заволодіння коштами пенсійного фонду шляхом зловживання.

Водночас, призов на військову службу позивача обумовлений введенням воєнного стану в країні, а тому, з об`єктивних причин, не може жодним чином свідчити про умисел позивача на отримання пенсії без законних для цього підстав, а тим більше, для висновку про працевлаштування позивача та приховування вказаного факту з метою заволодіння коштами пенсійного фонду України.

Таким чином, відповідач протиправно сформував рішення від 31.01.2023 року про утримання коштів з позивача, як працевлаштованої особи (а.с. 22) та посилаючись на це рішення утримав з пенсії позивача 19678,50 грн.

Зважаючи на встановлені обставини справи, які підтверджені відповідними доказами та з урахуванням того, що статті 50 Закону № 1058-IV визначений вичерпний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсій, яких у ході розгляду справи встановлено не було, суд дійшов висновку щодо протиправності дій ГУПФ в Кіровоградській області щодо утримання з позивача надміру виплачених сум пенсії в розмірі 65351,57 грн.

Враховуючи вищевикладене, та з огляду на необхідність обрання найбільш ефективного способу захисту порушеного права, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 31.01.2023 року про утримання з пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 року, як з працевлаштованого пенсіонера, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області припинити утримання коштів в сумі 65351,57 грн. за період з 01.02.2022 по 31.12.2022 із пенсії ОСОБА_1 в розмірі 20%, а також виплатити позивачу утримані із пенсії з 01.03.2023 року кошти.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними допустимими доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп., що підтверджується квитанцією (а.с. 23).

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 31.01.2023 року №143 про утримання пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року як працевлаштованого пенсіонера.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області припинити проведення відрахування коштів в сумі 65351,57 грн. за період з 01.02.2022 по 31.12.2022 із пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 20%.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) протиправно утримані з пенсії з 01.03.2023 кошти.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору у розмірі 968 грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ЄДПОУ 20632802).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО