Рішення № 119170911, 13.05.2024, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

_________

Справа № 572/455/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2024 року м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області у складі судді Довгого І.І.,

за участю секретаря судових засідань Мигаль Н.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулося до суду позовною заявою, у якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 105109,32 грн. та судові витрати, які полягають у сплаті судового збору в розмірі 3028 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 25000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.09.2019 між ПАТ «УкрСиббанк» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 . Згідно умов якого, банк надав позичальнику кредит в розмірі 30260 грн. на строк до 10.09.2022 року включно. Банк свої зобов`язання перед відповідачем виконав, надав кредит в сумі 30260 грн.

14.12.2020 року між банком та ТОВ «Фінансова компанія «Веста» було укладено договір факторингу № 192, відповідно до якого банк відступив ТОВ «Фінансова компанія «Веста» право вимоги до боржників в тому числі за договором №95612195000 до ОСОБА_1

15.12.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги в тому числі за договором №95612195000 до ОСОБА_1

ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до боржників ТОВ «Коллект центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року в тому числі за договором №95612195000 до ОСОБА_1 .

Отже, до позивача відповідно до укладеного договору перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

В зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість в розмірі 105109,32 грн., що складається з: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 28439,22 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 58371,61 грн.; заборгованість за відсотками з моменту відступлення права вимоги 18298,49 грн., яку представник позивача просить стягнути.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в якій зазначив, що позовні вимоги він підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно якого просить позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 заборгованість в загальному розмірі 79491,43 грн., що складається: 28439,22 грн. заборгованість за тілом кредиту; 51052,21 грн. заборгованість за відсотками. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що позивачем було нараховані відсотка після закінчення строку дії договору. Оскільки, строк дії договору відповідно до 10.09.2022 року, тому відсотки повинні бути нараховані саме до цього періоду. Що стосується витрат на правову допомогу, зазначає, що позивачем не доведено понесення витрат на оплату послуг адвоката та вказує, що позивач застосовує однин і той самий платіжний документ про оплату послуг адвоката в різних справах, а тому в стягненні цих витрат слід відмовити.

Суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 10.09.2019 р. між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 30260 грн. зі сплатою відсотків в розмірі 77% річних на строк до 10.09.2022 року.

Матеріалами справи, зокрема, розрахунками, відомостями про щоденні нарахування та погашення підтверджується, а відповідачем визнається факт отримання кредитних коштів. Відповідач не заперечував факт дійсності та укладення договору.

14.12.2020 р. між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста» було укладено Договір факторингу №192, відповідно до умов якого АТ «Укрсиббанк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста» право грошової вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 , що підтверджується реєстром боржників до договору.

15.12.2020 р. між ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №04/15/12/2020/1, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста» відступило ТзОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги право грошової вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 , що підтверджується реєстром боржників до договору

ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТзОВ "Коллект Центр" відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, в тому числі за Договором про споживчий кредит №95612195000 від 10.09.2019 р. укладеного між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 .

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що станом на 0901.2024 р. відповідач має заборгованість перед позивачем за кредитним договором №95612195000 від 10.09.2021 р. в сумі 105109,32 грн., що складається з тілу кредиту 28439,22 грн., та заборгованості за відсотками 76670,10 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з умов пунктів 3.5 договору №95612195000 від 10.09.2019 р., кредит має бути повернутий не пізніше 10.09.2022 року.

З відомостей про нарахування та погашення судом установлено, що після закінчення строку дії договорів позики позивачем нараховувалися проценти.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 р. у справі № 202/4494/16-ц зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16, рішенні Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі №444/9519/12.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ст.1050 ЦК України.

Посилання позивача на п. 3.10. договору, згідно якого проценти нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.

Суд вважає безпідставним нарахування процентів після спливу терміну кредитування.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Однак, суд виходить з того, що така підстава позову у позовній заяві не заявлялась. Позовні вимоги стосуються виключно стягнення суми основного боргу та процентів за користування кредитом, а не процентів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відсотки за користування кредитом підлягають до стягнення за період з 10.09.2019 року по 10.09.2022 року.

Станом на 14.12.2020 року (дата відступлення права вимоги від первісного кредитора) розмір відсотків становив 13015,34 грн.

З 15.12.2020 року по 10.09.2022 року розмір відсотків становить (28439,22*77%/365*635) 38096,86 грн.

Таким чином, позов слід задовольнити частково в сумі 79551,42 грн. (тіло кредиту 28439,22 грн. та відсотки 51112,20 грн.).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір за розгляд позовної заяви слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам, а саме: слід стягнути 2191,59 грн. судового збору (3028*75,68%/100)

Щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу, суд враховує наступне.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті137та частина восьма статті 141 ЦПК України). У даній категорії справ заявник повинен довести сам факт надання послуг, а не їх оплату.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договором про надання правової допомоги.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Установлено, що в позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження наданих послуг, представником позивача долучено: договір про надання правничої допомоги №02-01/2023 від 02.01.2023 р., заявка на надання юридичної допомоги №716 від 02.01.2024 р., витяг з акту про надання юридичної допомоги, платіжна інструкція від 10.01.2024 р.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.01.2023 р. між ТОВ "Коллект Центр" та Адвокатським об`єднанням "Лагал Ассістанс" укладено договір про надання правової допомоги № 02-01/2023.

Відповідно до умов Договору, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим Договором.

Згідно з п. 4.1. договору про надання правової допомоги, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору.

Сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п. 4.5 договору).

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 716 від 02.01.2024 р. та Витягу з акту №4 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024 року, адвокатським об`єднанням надано наступні правові послуги: надання усної консультації з вивченням документів (витрачено 2 години, вартість години 2000 грн.); підготовка пропозиції (витрачено 3 години, вартість години 2000 грн.) складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (витрачено 7,5 год, вартість години 2000 грн.). Вартість вказаних робіт становить 25000 грн.

З огляду на зазначене, врахувавши характер та обсяг виконаної адвокатським об`єднанням роботи, принципу співмірності і розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та виходячи з конкретних обставин справи, часткове визнання позову відповідачем, її складності та пропорційності розміру задоволених вимог (75,68 % від заявлених), суд дійшов висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача на користь позивача 7000 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ "Коллект Центр" (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості по кредитному договору - задовольнити частково.

Стягути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект Центр" 79551 (сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят одну) грн. 42 коп. заборгованості за кредитним договором.

Стягути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект Центр" 9291 (дев`ять тисяч двісті дев`яносто одну ) грн. 59 коп. судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення буде складене 13 травня 2024 року.

Суддя :