Ухвала суду № 119168083, 20.05.2024, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20 травня 2024 року Черкаси справа №925/618/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. розглянувши матеріали

позовної заяви гаражно-будівельного кооперативу «Сирена» (проспект Хіміків, 53, місто Черкаси, 18028, ідентифікаційний код 22792088)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 94450,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

14.05.2024 гаражно-будівельний кооператив «Сирена» звернувся у Господарський суд Черкаської області із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки у розмірі 94450,00 грн у вигляді витрат на послуги адвоката Кулика А.О., які сплачені ОСОБА_1 без прийняття загальними зборами членів гаражно-будівельного кооперативу «Сирена» відповідного рішення. У позовній заяві позивач також просить суд покласти на відповідача судові витрати. У позові позивач посилаючись на пункт 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», просить суд відстрочити сплату судового збору враховуючи майновий стан сторони, у тому числі у порядку за предметом спору соціальних прав членів неприбуткової організації з огляду на важкий майновий стан позивача.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає, що позовна заява, яка подається до суду повинна відповідати вимогам, які встановлені у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивачем сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2024 рік визначено у Законі України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» №3460-IX від 09.11.2023 і він становить 3028,00 грн.

Отже, при зверненні з цим позовом до суду, позивач мав сплатити 3028,00 грн судового збору. Згідно з платіжною інструкцією №46 від 06.05.2024 позивач сплатив 1000,00 грн судового збору, що на 2028,00 грн менше від встановленого чинним законодавством розміру.

У позовній заяві позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті у зв`язку із захистом соціальних прав неприбуткової організації та з огляду на важкий майновий стан позивача.

Суд зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях в силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору.

Отже, питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, які перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, яка визначена у пункті 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливості її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

З аналізу змісту норм статті 8 Закону України «Про судовий збір» убачається, що положення пунктів 1 та 2 її частини першої не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої цієї ж статті Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічні висновки щодо застосування норм статті 8 Закону України «Про судовий збір» викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18.

Предметом спору у цій справі є стягнення збитків у вигляді витрат на послуги адвоката Кулика А.О., які сплачені керівником кооперативу Середенком В.І. без рішення загальних зборів членів гаражно-будівельного кооперативу «Сирена».

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення, оскільки обставини, наведені позивачем у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, не передбачені Законом України «Про судовий збір» для такого відстрочення сплати судового збору, до того ж він є юридичною особою, а предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, суд відмовляє позивачу у задоволенні заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви мають бути додані документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Аналогічне положення передбачене також частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно з частиною 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Позивачем на підтвердження надсилання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами, надано суду накладну №1802808524921 та опис вкладення до листа від 13.05.2024, згідно з яким відповідачу направлено позовну заяву з додатками на 240 аркушах на адресу АДРЕСА_2 .

Суд зазначає, що належним доказом направлення копії заяви з додатками іншим учасникам справи є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів. Всупереч указаним вимогам, заявником не надано суду належних доказів направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу, а саме опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів.

Суд вважає, що надані до позовної заяви поштова накладна та опис вкладення до цінного листа не є належними доказами на підтвердження надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу в розумінні вимог пункту 1 частини 1 статті 164 та частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України.

Суд також зазначає, що відповідно до пунктів 8, 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Усупереч вказаним нормам, позивачем у позовній заяві не зазначено відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, які викладені у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні клопотання гаражно-будівельного кооперативу «Сирена» про відстрочення сплати судового збору.

2.Позовну заяву залишити без руху.

3.Встановити гаражно-будівельному кооперативу «Сирена» строк для усунення недоліків, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати суду докази доплати судового збору до Державного бюджету України у сумі 2028,00 грн; докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та копії доданих до неї документів з поіменним переліком документів на адресу відповідача; зазначити у позові попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат понесених позивачем та вказати місце знаходження оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Роз`яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не підлягає оскарженню.

Суддя Кучеренко О.І.