Рішення № 119164563, 21.05.2024, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/737/24

Провадження № 2-а/595/36/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2024

Бучацький районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді Тхорик І.І.

за участі: секретаря судового засідання Боднара М.Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бучач справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Рекуш О.Р., 23 квітня 2024 року звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1961008 від 21.04.2024, винесену інспектором СРПП ВП №2 (м. Бучач) Чортківського РВП Боднаром В.В., згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП. Вважає, що дана постанова винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням норм КУпАП, при відсутності події та складу правопорушення, відсутності доказів вчинення правопорушення, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення. Зокрема, 21 квітня 2024 року о 02 год. 05 хв. він, керуючи т/з по вул. Галицька в м. Бучач, був пристебнутий ременем безпеки, відповідно, не порушував п.2.3 «в» ПДР та не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП. Вважає вищевказану постанову такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків поліцейського фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою суду від 29 квітня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі.

09 травня 2024 року представником відповідача ГУНП в Тернопільській області подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову через його безпідставність, мотивуючи тим, що 21.04.2024 інспектором СРПП ВП №2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Боднаром В.В. винесено на позивача постанову серії ЕНА №1961008 від 21.04.2024 за ч.5 ст.121 КУпАП і накладено штраф у розмірі 510,00 грн, оскільки під час керування транспортним засобом він не користувався ременем пасивної безпеки. Відповідно до відповіді, наданої органом поліції від 06.05.2024 №7507/103/01/2024 докази скоєння правопорушення не збережено. Разом з тим, звертають увагу, що згідно з нормами ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зважаючи на викладене, вважають, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є письмовим доказом у рамках розгляду такої категорії справ та повинна бути досліджена в судовому засіданні. За наведених підстав, просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Рекуш О.Р. в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Від представника позивача на адресу суду надійшла письмова заява, в якій він просить розглядати справу у його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив справу слухати у відсутності їх представника.

Розглянувши поданідокументи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

За змістом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №1961008, винесеної інспектором відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Боднаром В.В., 21 квітня 2024 року о 02:05:48 у м. Бучач по вул. Галицька ОСОБА_1 керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив вимоги п.2.3 «в» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення за що на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Так, за змістом ч.5 ст.121 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Згідно п.2.3 «в» для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Таким чином притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:

1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;

2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;

3) безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;

4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння;

5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні приладита технічнізасоби,передбачені пунктами1і 2цієї частини,поліція можезакріплювати наоднострої,у/набезпілотних літальнихапаратах,службових транспортнихзасобах,суднах чиінших плавучихзасобах,у томучислі тих,що немають кольорографічнихсхем,розпізнавальних знаківта написів,які свідчатьпро належністьдо поліції,а такожмонтувати/розміщуватиїх позовнішньому периметрудоріг ібудівель. Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно вимог ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження вини ОСОБА_1 , а також в обґрунтування правомірності прийнятого відносно нього рішення, відповідачем не було додано жодного доказу, на якому ґрунтувався висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Посилання представника відповідача ГУНП в Тернопільській області у відзиві на те, що згідно відповіді, наданої органом поліції від 06.05.2024 №7507/103/01/2024 докази скоєння правопорушення не збережено, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Так, за даними пп. 1 п. 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18 грудня 2018 року (далі Інструкція),строк зберіганнявідеозаписів становить з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,- 30 діб.

Як слідує з оскаржуваної постанови, подія щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення мала місце 21 квітня 2024 року, в той час, як відзив від відповідача надійшов на адресу суду 09 травня 2024 року, в якому представник ГУПН в Тернопільській області зазначає, що докази вчинення адміністративного правопорушення не збереглися. Тобто, з часу виявлення працівниками поліції вчинення ОСОБА_1 правопорушення і до надання відповідачем відзиву по справі не минуло 30 діб. Підстав, з яких докази вчинення правопорушення не збереглися, у відзиві не зазначено.

Разом з тим, до відзиву представником відповідача долучено довідку за підписом заступника начальника ВП №2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області М.Гикавого, адресовану начальнику ВПЗ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_2 , відповідно до якої докази (матеріали відео/фото фіксації) вчиненого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 у відділенні поліції №2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області відсутні.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Таким чином, відповідачем не надано суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження обставин, викладених у постанові, а сама по собі оскаржувана постанова, складена працівником поліції, не є доказом, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З приводу клопотання про виклик свідка суд зазначає наступне.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просив заслухати в якості свідка поліцейського СРПП ВП №2 (м. Бучач) Боднара В.В., проте, в обґрунтування такого клопотання не зазначив, які обставини свідок може додатково повідомити суду, окрім тих, які зазначені ним у постанові.

Крім цього, як установлено судом вище, жодних інших доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП відповідачем суду не надано.

Разом з тим Верховний Суд у постанові від 29.04.2020, ухваленій у справі №161/5372/17, зазначив, щоцінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися, для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.

Натомість на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах.

Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Таким чином, обставини, що підтверджуються показаннями свідка, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.

З урахуванням викладеного суд не вбачав підстав для задоволення клопотання про виклик свідка та здійснював розгляд справі на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1961008 від 21 квітня 2024 року слід скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст. 5, 9, 72, 74-77, 244, 246, 262, 286 КАС України, ст.ст.33,245,251,252,268,280,283,287-289 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову серії ЕНА № 1961008 від 21 квітня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.5 ст.121, КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн на ОСОБА_1 , винесену поліцейським СРПП Відділенняполіції №2(м.Бучач)Чортківського РВПГУНП вТернопільській областіБоднаром В.В.-скасувати, а провадження у справі закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Валова,11, ЄДРПОУ 40108720.

Суддя: І. І. Тхорик