Ухвала суду № 119164442, 21.05.2024, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2053/24

4-с/583/17/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Сидоренка Р.В.,

за участю секретаря Якубович В.В.,

представника боржника, адвоката Кутового Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 у м. Охтирці скаргу ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржується, як суб`єкта владних повноважень державний виконавець Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рубякіна Алла Олександрівна, заінтересовані особи ОСОБА_2 , Охтирський відділ державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, щодо передчасного скасування постанови про арешт коштів боржника -

встановив:

03.05.2024року представникстягувача ОСОБА_3 звернувся досуду ізвищевказаною скаргоюмотивуючи своївимоги тим,що судовим наказом Великописарівського районного суду Сумської області від 15.11.2023 р. № 575/1194/23 (2-н/575/110/23) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви про видачу судового наказу, тобто з 10 листопада 2023 року і до повноліття дитини.

За поданим виконавчим листом 2.04.2024 р. відкрите виконавче провадження № 74608782. Станом на 2.04.2024 р. у межах суми звернення стягнення заборгованість визначена в розмірі 26525.22 грн., що є розрахунком за статистичними даними без врахування працевлаштування. Встановлено, що боржник отримує дохід у в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 .

2.04.2024 р. постановою в межах виконавчого провадження звернуте стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. 2.04.2024 р. примусове виконання забезпечене постановою про арешт коштів боржника.

15.04.2024 р. постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження № 74608782 про зняття арешту з коштів знятий арешт з рахунку НОМЕР_2 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк». Підстава: заява представника ОСОБА_2 адвоката Кутового Я.А. Надана довідка з АТ КБ «Приватбанк», згідно якої боржник на картковий рахунок НОМЕР_2 отримує заробітну плату. Станом на 15.04.2024р. судовий наказ Великописарівського районного суду Сумської області від 15.11.2023 р. № 575/1194/23 (2-н/575/110/23) взагалі не виконаний.

Постанова державного виконавця від 15.04.2024 р. в межах виконавчого провадження № 74608782 є передчасною за змістом прийнятого рішення та незаконною за наслідками, такою, що порушує права стягувача, яка позбавлена належного і своєчасного виконання судового рішення. Ані боржник, ані його представник, звертаючись до Охтирського ВДВС з заявами про скасування арешту коштів боржника, не надали документів, які підтверджують, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Довідка видана АТ КБ «ПриватБанк» про те, що боржник має банківську картку, на яку отримує заробітну плату, не є підставою для скасування арешту з рахунку боржника, так як в довідці зазначено, що на банківську картку може бути зарахована будь-яка виплата (переказ), тобто не лише заробітна плата або інша соціальна виплата. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено. Отже, боржник та його представник не надали документів, які б підтверджували наявність підстав для зняття арешту з банківського рахунку, зокрема доказів того, що цей рахунок має спеціальний режим використання та/або, що на кошти, розміщені на цьому рахунку заборонено звертати стягнення.

Посилаючись на вищевикладене просить:

Визнати неправомірними дії державного виконавця Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рубякіної Алли Олександрівна по прийняттю 15.04.2024 р. рішення про зняття арешту з коштів боржника, вжитих раніше постановою державного виконавця від 21.03.2024 р. в межах виконавчого провадження АСВП ВП № 74608782 по примусовому виконанню судового наказу Великописарівського районного суду Сумської області від 15.11.2023 р. № 575/1194/23 (2-н/575/110/23) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви про видачу судового наказу, тобто з 10 листопада 2023 року і до повноліття дитини, без реального виконання судового рішення.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рубякіної Алли Олександрівна від 15.04.2024р. про зняття арешту з коштів в межах виконавчого провадження АСВП ВП № 74608782 по примусовому виконанню судового наказу Великописарівського районного суду Сумської області від 15.11.2023р. № 575/1194/23 (2- н/575/110/23) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви про видачу судового наказу, тобто з 10 листопада 2023 року і до повноліття дитини; зобов`язати державного виконавця Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рубякіну Аллу Олександрівну застосувати належні заходи примусового виконання про арешту коштів боржника у банківських, фінансових та кредитних установах.

Одночасно скаржник просить поновити строк звернення до суду із скаргою з огляду на те, що про наявність оскаржуваної постанови державного виконавця адвокат стягувача дізнався випадково і значно пізніше її винесення. Крім того, починаючи із 01.05.2024 р. було визначено територіальну підсудність судових справ Великописарівського районного суду Сумської області шляхом її передачі до Охтирського міськрайонного суду Сумської області.

14.05.2024 на адресу суду від державного виконавця надійшов відзив на скаргу в якому вона вказала на законність прийнятого рішення, бо рахунок боржника є рахунком із спеціальним режимом використання, так як на нього надходять кошти у виді заробітної плати. 09.04.2024 на депозитний рахунок Відділу від боржника надійшла сума 23715,9 грн. 07.05.2024 в рахунок погашення заборгованості стягувачу була перерахована частина зазначеної суми боргу в розмірі 3018,43 грн.

ОСОБА_1 та її представник до суду не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Державний виконавець до суду не з`явилась будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи.

Боржник до суду не з`явився, будучи повідомленим про час та місце слухання справи.

Його представник прохав відмовити у задоволенні скарги, оскільки списання із заробітку суми заробітної плати боржника, що перевищує 50 % його доходу, істотно порушує права ОСОБА_2 . Незважаючи на прийняття виконавцем постанови про зняття коштів з рахунку відбулось списання коштів із зарплатного рахунку в розмірі усієї суми заборгованості, а також відбулось списання суми заборгованості по аліментах здійснене бухгалтерією за місцем проходження служби.

Представники Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява із проханням проводити розгляд скарги без участі їхнього представника. У поясненні вказано на те, що їхня установа не є належним органом виконавчої служби та не може бути учасником справи.

06.05.2024 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрите провадження по справі.

Скаржник просить суд поновити строк звернення до суду із зазначеною скаргою із огляду на те, що до ОСОБА_1 оскаржувана постанова не доводилась, про її наявність представник дізнався випадково. Крім того, із 01.05.2024 була змінена територіальна підсудність вказаної карги за Охтирським міськрайонним судом, а до цього робота Великописарівського районного суду була припинена.

Відповідно до ч. 1 ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України,скаргу може бути подано до суду в десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Зазначені заявником причини пропуску строку суд визнає поважними та вважає необхідним поновити особі, яка подала скаргу, строк на подання скарги.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення учасників процесу, державного виконавця, суд дійшов до наступного висновку.

В ст.129-1Конституції України зазначено, що судове рішенняє обов`язковимдо виконання. Державазабезпечує виконаннясудового рішенняу визначеномузаконом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст.129Конституції України обов`язковість виконання рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Згідно вимог ст.18ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

На ведених правових норм вбачається, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За приписами ст.1Закону України«Про виконавчепровадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Судом встановлено, що на виконанні у Охтирському відділі державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ) перебуває зведене виконавче провадження АСВП № 74692955. В зведеному провадженні перебуває наступне виконавче провадження АСВП № 74608782 з примусового виконання судового наказу № 575/1194/23 від 16.11.2023, виданого Великописарівським районним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви про видачу судового наказу, тобто з 10.11.2023 р. і до повноліття дитини.

02.04.2024 державний виконавець відкрила виконавче провадження за вказаним виконавчим документом.

Згідно інформації про виконавче провадження 02.04.2024 виконавчий документ був переданий на виконання за місцем проходження служби боржником.

02.04.2024 року постановою старшого державного виконавця Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рубякіною А. накладений арешт на грошові кошти/електронні кошти, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанов про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_2 в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 26525 грн. 22 коп. Законність даної постанови не оскаржується.

15.04.2024 року старшим державним виконавцем Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рубякіною А. винесена постанова про зняття арешту з рахунку НОМЕР_2 відкритого АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я боржника ОСОБА_2 .

Підставою для прийняття зазначеного рішення слугувала надана боржником виписка по картковому рахунку згідно якої у період із січня по квітень 2024 року на цей рахунок мали місце надходження у формі заробітної плати.

Заборгованість по аліментам станом на 01.05.2024 становить 21440,57 грн., яка нарахована згідно інформації з військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_3 .

Наразі вказане судове рішення виконується в межах зведеного виконавчого провадження.

09.04.2024 на депозитний рахунок Відділу надійшла сума 23715,9 грн. 07.05.2024 згідно платіжної інструкції №10430 було перераховано стягувачу по ВП 74608782 в рахунок погашення боргу суму 3018,43 грн.

10.05.2024 державним виконавцем по ВП №74608782 згідно ст. 59, 74 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про внесення змін до постанови про зняття коштів, де вказано: внести зміни до постанови від 15.04.2024 про зняття арешту з коштів та викласти в наступній редакції: Зняти арешт з коштів заробітної плати боржника ОСОБА_5 , які надходять на рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ "ПриватБанк" та направлено сторонам виконавчого провадження та АТ КБ «ПриватБанк».

За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (абз. 1 ч. 2 ст. 48 Закону № 1404-VIII).

Перед накладанням арешту державний/приватний виконавець повинен з`ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкриті після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.

Частиною 2 ст. 48 Закону № 1404-VIII встановлено не вичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плату як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

Згідно з частиною першою статті 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Відповідно до частини першої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами (частина третя статті 70 Закону України «Про виконавче провадження»).

Зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»). Зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до п.п. 1 ч. 4 ст. 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

При прийнятті рішення по суті скарги суд виходить із того, що надана боржником виписка про рух коштів по картковому рахунку із зазначенням зарахувань у вигляді заробітної плати не свідчить про те, що даний рахунок є рахунком із спеціальним режимом використання, адже на нього можливі й інші надходження окрім заробітної плати. На момент прийняття рішення державним виконавцем, як і на час судового розгляду скарги, рішення суду божником, як добровільно, так і у примусовому порядку, не виконане, наявна заборгованість у зведеному виконавчому провадженні. Факт подальшого відрахування коштів на виконання рішення суду на депозитний рахунок виконавчої служби не може бути взятий до уваги як належне обґрунтування законності оскаржуваної постанови на час її винесення. На незаконність дій державного виконавця при винесенні даної постанови свідчить також те, що ним було прийняте рішення про скасування арешту з рахунку в цілому, а не розміщених на ньому грошових коштів, у тому числі і тих, на які заборонено звертати стягнення.

Тому дії державного виконавця по винесенню оскаржуваної постанови слід визнати неправомірними.

Разом із тим, як зазначено вище, 10.05.2024 державним виконавцем по ВП №74608782 винесено постанову про внесення змін до постанови про зняття коштів, де вказано: внести зміни до постанови від 15.04.2024 про зняття арешту з коштів та викласти в наступній редакції: Зняти арешт з коштів заробітної плати боржника ОСОБА_5 , які надходять на рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ "ПриватБанк".

Відрахування із заробітної плати, насамперед здійснюють підприємства установи та організації тощо, які й здійснюють нарахування цих виплат і відповідно частини першої статті 70 Закону № 1404-VIII розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Частинами другою та третьою статті 70 Закону № 1404-VIII передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

З наведених норм права вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь-яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.

Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.

Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року в справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) викладено висновки про те, що, передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.

Наявність у виконавчому провадженні звітів підприємства, установи, організації, фізичної особи-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати про нарахування доходів та розмір утримань з цього доходу на погашення боргу, надає можливість виконавцю здійснювати не тільки контроль за правильністю такого утримання, а й можливість визначення розміру коштів, які складають дохід боржника, з якого здійснення стягнення неможливе.

У випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

На думку суду, боржник надав державному виконавцю достатні підтверджуючі документи про те, що арешт було накладено у тому числі й на кошти, які є його заробітною платою, та державний виконавець фактично визнавши протиправність попередньої постанови від 15.04.2024 про зняття арешту із рахунку в цілому, що порушувало права стягувача з огляду на наявність заборгованості по сплаті аліментів, постановою від 10.05.2024 усунула вказане порушення забезпечивши таким чином як дотримання прав боржника, так і стягувача.

Залишення арешту на кошти, які складають заробітну плату боржника, та звернення на них стягнення унеможливлювало отримання боржником ОСОБА_2 будь-яких коштів заробітної плати, як єдиного джерела доходу та порушувало його право на отримання винагороди за працю.

Таким чином, оскільки до оскаржуваної постанови державним виконавцем були внесені зміни, якими залишено арешт коштів боржника в частині, що становитимуть можливі інші надходження, окрім заробітної плати, то право стягувача у даному випадку не порушуватиметься. Отже, в частині скасування постанови від 15.04.2024 р. скарга задоволенню не підлягає.

Також, вимога скаржника про зобов`язання державного виконавця Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рубякіну Аллу Олександрівну застосувати належні заходи примусового виконання про арешту коштів боржника у банківських, фінансових та кредитних установах, задоволенню не підлягає, оскільки виконання судового рішення відбувається у межах визначеного законом строку, і у скарзі не зазначено про те, які саме заходи не вжив державний виконавець для своєчасного виконання судового рішення.

За приписами ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно вимог ст.451ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, встановивши правомірності дій державного виконавця та прийнятих ним рішень, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог за скаргою.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 76-89, 447-451 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Поновити строк на звернення до суду із зазначеною скаргою.

Скаргу подану представником ОСОБА_3 в інтересах стягувача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рубякіної Алли Олександрівни по прийняттю 15.04.2024 р. рішення про зняття арешту з рахунку боржника, вжитих раніше постановою державного виконавця від 02.04.2024 р. в межах виконавчого провадження АСВП ВП № 74608782 по примусовому виконанню судового наказу Великописарівського районного суду Сумської області від 15.11.2023 р. № 575/1194/23 (2-н/575/110/23) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви про видачу судового наказу, тобто з 10 листопада 2023 року і до повноліття дитини, без реального виконання судового рішення.

У іншій частині скарги відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко