Рішення № 119162774, 14.05.2024, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

______________________

Справа № 947/40505/23

Провадження № 2/947/1394/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

за участю секретаря Торгонської В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Київська державна нотаріальна контора у м. Одеса про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2023 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Сачаєву Ірину Олександрівну, звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Одеської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Київська державна нотаріальна контора у м. Одеса, у якій просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , право спільної часткової власності на 16/100 частки будинку АДРЕСА_1 , до складу якого входить в житловому будинку літ «А» 4-1 кухня площею 8,3 кв.м.; 4-2 житлова площею 13,1 кв.м.; 2-2 кухня площею 5,6 кв.м.; 2-1 житлова площею 9,7 кв.м.; льох літ. «а1»; сарай літ. «Д», вбиральня літ. «В».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що її матері ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради від 27.04.2000 року за р№2-2098, книга 22доп, стор.285, р№17189, дата реєстрації 23.05.2000 року належало 26/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , які знаходяться в житловому будинку літ. «А» та складаються з 4-1 кухні площею 8,3 кв.м.; 4-2 житловою площею 13,1 кв.м.; 2-2 кухня площею 5,6 кв.м.; 2-1 житловою площею 9,7 кв.м., льох літ. «а1»; сарай літ. «Д»; вбиральня літ «В».

Власниками інших частин домоволодіння є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 27.08.2016 року, актовий запис №8763, виданий Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Позивачка зазначає, що будучі єдиною спадкоємицею після смерті матері, яка проживала разом з нею за однією адресою, прийняла спадщину та бажаючи оформити спадщину, звернулася до Київської державної нотаріальної контори, однак через невідповідність у правовстановлюючих документах, державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори ц м. Одесі Білик О.Г., було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренко В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 28.12.2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Київська державна нотаріальна контора у м. Одеса про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Крім того, цією ж ухвалою, клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано з Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса належним чином засвідчену копію спадкової справи №208Т/2023, заведену після смерті, ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувано від КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради копію інвентарної справи на домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

У підготовчому засіданні 02.04.2024 року позивачка, її представник, відповідачка ОСОБА_2 не заперечували проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Судом на місці ухвалено закрити підготовче провадження у справ та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 14.05.2024 року позивачка та її представник не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте від позивачки 08.04.2024 року надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, при цьому просила позовні вимоги в частині стягнення судових витрат з Одеської міської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без розгляду.

У судове засідання 14.05.2024 року відповідачка ОСОБА_2 не з`явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, проте 08.04.2024 року надіслала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності №2-2098 від 27.04.2000 року виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради від 27.04.2000 року за р№2-2098, книга 22доп, стор.285, р№17189, дата реєстрації 23.05.2000 року належало 26/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , які знаходяться в житловому будинку літ. «А» та складаються з 4-1 кухні площею 8,3 кв.м.; 4-2 житловою площею 13,1 кв.м.; 2-2 кухня площею 5,6 кв.м.; 2-1 житловою площею 9,7 кв.м., льох літ. «а1»; сарай літ. «Д»; вбиральня літ «В».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19.10.1970 року, виданого Коноплянською селищною радою Іванівського району Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_1 , в якому матір`ю записана ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , про що 27.08.2016 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області складено актовий запис №8763.

У зв`язку зі смертю матері, ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі з питання видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно на 26/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

27.02.2017 року, за заявою ОСОБА_1 державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі Білик О.Г. заведено спадкову справу №177/2017, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Згідно відповіді КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації» №4953 від 06.08.2021 року на запит державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі Білик О.Г. вбачається, що станом на 31.12.2012 рік, право власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровано на 26/100 частин житлового будинку за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, але згідно розпорядження Київської районної адміністрації про затвердження розрахунку ідеальних часток в домоволодінні від 24.07.2007 року за р АДРЕСА_2 , частка ОСОБА_4 складала 16/100 частин, однак, перереєстрація права власності на 16/100 частин домоволодіння в комунальному підприємстві не проводилась.

Відповідно відповіді КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації» №3562 від 08.07.2021 року, доступ до сусідів не був наданий, дані були взяті із технічного паспорту від 01.09.2005 року, виданого Одеським міським бюро технічної інвентаризації, в якому вказано, що літ. «З» рішенням №127 від 08.02.2007 року прийнято до експлуатації.

З копії технічного паспорту ТОВ «БТІ України» від 02.07.2021 року вбачається, що інвентаризація проведена не всього житлового будинку, а лише частини, у зв`язку з ненаданням доступу до частини сусідів.

Як вбачається з постанови державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі Білик О.Г. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.03.2023 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, на 26/100частки житловогобудинку АДРЕСА_1 з підстав невідповідності правовстановлюючих документів.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулася спадкоємець першої черги, а саме: донька спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Інші спадкоємці відсутні.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що спадкоємцем першої черги права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини є донька спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Однак, що стосується питання щодо спадкування нерухомості нотаріусом були надані наступні роз`яснення.

Так, відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.03.2023року державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі Білик О.Г. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 26/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , з огляду на те, що відповідно п.п.4.14,4.15,4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом необхідно надати в нотаріальну контору правовстановлюючий документ на спадкове майно, саме: на спадкову частку квартири (Договір купівлі-продажу, Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, Свідоцтво про право на спадщину або інший документ, який підтверджує право власності спадкодавця), тому, як видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання оригіналів правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцю та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Спадкоємицею ОСОБА_1 надано правовстановлюючий документ на спадкове майно (свідоцтво про право власності на нерухоме майно), а саме на 26/100 частки у праві приватної спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації» №4953 від 06.08.2021 року на запит державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі Білик О.Г. вбачається, що станом на 31.12.2012 рік, право власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 , зареєстроване на 26/100 частин житлового будинку за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, але згідно розпорядження Київської районної адміністрації про затвердження розрахунку ідеальних часток в домоволодінні від 24.07.2007 року за р АДРЕСА_2 , частка ОСОБА_4 складала 16/100 частин, однак, перереєстрація права власності на 16/100 частин домоволодіння в комунальному підприємстві не проводилась.

Але, оскільки у правовстановлюючих документах спадкоємця маються розбіжності щодо частки у житловому будинку АДРЕСА_1 , то нотаріус прийшов до висновків про відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про нотаріат», підпункту 4.16 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Також на підставі ч. 2 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Таким чином, судовим розглядом вставлено, що ОСОБА_1 спадщину прийняла, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем, та подала нотаріусу заяву про її прийняття, із заявою про відмову від спадщини не зверталася.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5, ст. 1268).

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановлено ст. 1270 цього кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Також ч.1,2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Задовольняючи позовні вимоги, суд приймає до уваги і те, що розбіжності у правовстановлюючих документах спадкоємця щодо частки у житловому будинку АДРЕСА_1 , призвели до неможливості ОСОБА_1 оформити свої спадкові права щодо цього домоволодіння, а іншим шляхом окрім як шляхом звернення до суду її право захистити неможливо.

При викладених обставинах, суд вважає за необхідне визнати за визнати ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , право спільної часткової власності на 16/100 частки будинку АДРЕСА_1 , до складу якого входить в житловому будинку літ «А» 4-1 кухня площею 8,3 кв.м.; 4-2 житлова площею 13,1 кв.м.; 2-2 кухня площею 5,6 кв.м.; 2-1 житлова площею 9,7 кв.м.; льох літ. «а1»; сарай літ. «Д», вбиральня літ. «В».

Приймаючи до уваги, що у позивача відсутні вимоги про відшкодування судового збору, у суду відсутні підстави для покладення цих витрат на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 141, 200, 206, 259, 263-265, 268ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 доОдеської міськоїради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,третя особа:Київська державнанотаріальна конторау м.Одеса провизнання прававласності впорядку спадкуванняза законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , право спільної часткової власності на 16/100 частки будинку АДРЕСА_1 , до складу якого входить в житловому будинку літ «А» 4-1 кухня площею 8,3 кв.м.; 4-2 житлова площею 13,1 кв.м.; 2-2 кухня площею 5,6 кв.м.; 2-1 житлова площею 9,7 кв.м.; льох літ. «а1»; сарай літ. «Д», вбиральня літ. «В».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя Петренко В. С.