Рішення № 119161261, 21.05.2024, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/505/24

2/302/214/24

Номер рядка звіту 60

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2024 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

з участю секретаря судового засідання Липей В.В.,

без участі сторін та їх представників, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Рішко С.І., до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача : ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивачки

22.04.2024 року представник позивачки адвокат Рішко С.І. в її інтересах подав суду вищенаведений позов, який обґрунтовано таким. ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю позивачки є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько в актовому записі про народження позивачки записаний зі слів матері. З січня 1988 року і по теперішній час ОСОБА_3 проживає однією сім`єю без державної реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьками ОСОБА_2 були ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , шлюб між якими було розірвано. 07 лютого 1978 року зареєстрували шлюб ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в результаті чого дружина змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ». Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тривалий час проживали у фактичних шлюбних відносинах, то батько ОСОБА_2 ставилися до позивачки як до онуки та у побуті називав її онучкою. У шлюбі ОСОБА_4 та ОСОБА_9 збудували житловий будинок в АДРЕСА_1 , який належав їм на праві спільної сумісної власності. ОСОБА_9 належала земельна ділянка площею 1,0179 га призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в АДРЕСА_2 . Також ОСОБА_9 належав сертифікат на земельну частку (пай) серії ЗК №0096002 від 13.06.1997 року, яким посвідчувалося її право на земельну частку (пай) площею 1,43 (далі Сертифікат №0096002). ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина на її частку у праві власності на житловий будинок в АДРЕСА_3 , на земельну ділянку згідно Держакту №016148 та земельну частку (пай) згідно Сертифікату №0096002. Все належне ОСОБА_9 майно шляхом постійного спільного проживання із спадкодавцем на день смерті успадкував її чоловік ОСОБА_4 . Після смерті дружини ОСОБА_4 в силу поважного віку та стану здоров`я потребував постійного стороннього догляду, а тому позивачка переїхала до дідуся на постійне проживання в АДРЕСА_3 , щоб забезпечувати йому такий догляд. 15 червня 2012 року місце проживання позивачки було зареєстровано в АДРЕСА_3 . 19 березня 2014 року секретарем виконкому Пилипецької сільради був посвідчений заповіт ОСОБА_4 , згідно якого на випадок своєї смерті він заповідав все своє майно «своїй онуці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ». Попри те, що кровної спорідненості між позивачкою та ОСОБА_4 не було, останній вважав позивачку своєю онукою, адже його син ОСОБА_2 більше 25 років проживав однією сім`єю із матір`ю позивачки і виховав позивачку як власну доньку. Натомість позивачка називала ОСОБА_4 дідусем. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 . ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був постійним мешканцем АДРЕСА_3 . Разом з ним на день його смерті в даному будинку проживала та була зареєстрована позивачка, яка в погосподарських книга с. Розтока у графі «Відношення до голови сім`ї», зі слів ОСОБА_4 була записана як онука. 30 січня 2018 року на підставі заяви позивачки Міжгірською державною нотаріальною конторою Закарпатської області було зареєстровано спадкову справу №03-2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 (номер у Спадковому реєстрі 61933794). Заповіт ОСОБА_4 від 19.03.2014 року №33 є чинним. Позивачка прийняла спадщину за ОСОБА_4 як спадкоємець за заповітом. У позивачки є документи, що підтверджують право власності на спадкове майно, а саме Держакт №016148 та Сертифікат №0096002, однак відсутні документи, що підтверджують її родинні стосунки із ОСОБА_4 . Постановою від 09.04.2024 року №65/02-31 державний нотаріус ОСОБА_10 відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку з кадастровим номером 2122485200:09:006:0063 та земельну частку (пай) згідно Сертифікату №0096002 по причині відсутності у позивачки документів, які б підтверджували факт її родинних відносин із ОСОБА_4 . У зв`язку з тим, що за життя ОСОБА_4 не оформив свої права на спадкове майно після смерті його дружини ОСОБА_9 та відповідно відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 1,0179 га та Сертифікат №0096002 оформлені на ім`я ОСОБА_4 , а також ту обставину, що у заповіті ОСОБА_4 назвав позивачку онукою, остання позбавлена можливості оформити свої майнові та спадкові права в позасудовому порядку, а тому змушена звертатися до суду з позовом до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про встановлення факту, що ОСОБА_4 , згідно заповіту на випадок своєї смерті житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_3 , земельну ділянку площею 0,60 га, земельну частку (пай) площею 1,43 га та все те, що йому належатиме по праву та по закону на день його смерті, заповідав позивачці та про визнання за нею право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122485200:09:006:0063 площею 1,0179 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Хустський район, с. Пилипець, урочище «Над Плищиним плотом», та право на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «Шипіт» с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області площею 1,43 в умовних кадастрових гектарах в порядку спадкування за заповітом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Винесені в справі процесуальні рішення

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23.04.2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Позиції учасників справи за змістом процесуальних заяв

Позивачка та її представник ОСОБА_11 на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явилися, однак останній подав суду заяву про розгляд справи за його та позивачки відсутності з позицією підтримки позову.

Відповідач Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області в особі секретаря сільської ради Петканич В. на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явився, проте подав суду заяву, в якій зазначив, що просить справу розглянути без участі представника органу місцевого самоврядування, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача : ОСОБА_2 на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явився, проте подав суду заяву, в якій зазначив, що обставини викладені в позові ОСОБА_1 він визнає, та не заперечує проти задоволення позовним вимог ОСОБА_1 Додатково пояснив, що його батько, ОСОБА_4 , у побуті називав позивачку онучкою, а тому у своєму заповіті, який посвідчено від 19.03.2014, ОСОБА_4 все майно заповів ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_2 просить справу розглянути за його відсутності.

Оцінивши позиції сторін, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з такого.

Встановлені судом обставини

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її матір`ю є ОСОБА_3 , що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою виконавчого комітету Воловецької селищної ради Закарпатської області від 26.03.2024 року №107, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є співмешканкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом за адресою АДРЕСА_4 .

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 у сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 уклали шлюб 07.02.1978 року, після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловікові ОСОБА_8 ; дружині ОСОБА_8 , що вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 .

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IІІ-ЗК №016148, виданого 04.12.2001 року Пилипецькою сільрадою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3, ОСОБА_9 передано у приватну власність земельна ділянка площею 1,0179 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в урочищі «Над Плищиним плотом» в с. Пилипець Хустського (колишнього Міжгірського) району Закарпатської області.

Згідно з сертифіката на земельну частку (пай) серії ЗК №0096002 від 13.06.1997 року, виданий на підставі рішення Міжгірської районної державної адміністрації від 11.06.1997 року №292, ОСОБА_9 належить право на земельну частку (пай) площею 1,43 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «Шипіт» с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області, вартістю 1 173,00 грн.

Згідно довідки виконкому Пилипецької сільради від 29.01.2018 року №119, померла ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була постійною мешканкою АДРЕСА_3 . Разом з нею на день її смерті в даному будинку проживав та був зареєстрований її чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з інформаційними довідками зі Спадкового реєстру від 20.02.2019 року №55208102 та №55208118 вбачається, що ОСОБА_9 на випадок смерті заповітів не залишала, спадкові справи до її майна не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 в с.Розтока Міжгірського району Закарпатської області у віці 86 років, про що 16.08.2017 року виконкомом Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області складено відповідний актовий запис за №26, що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_10 секретарем виконкому Пилипецької сільради ОСОБА_12 був посвідчений заповіт ОСОБА_4 , зареєстрований в реєстрі за №33, згідно якого на випадок своєї смерті він житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_3 , та земельну ділянку площею 0,60 га, земельну частку (пай) площею 1,43 га та все, що буде йому належати по праву та по закону на день його смерті заповідає онуці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Згідно довідки виконкому Пилипецької сільради від 29.01.2018 року №120, померлий ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був постійним мешканцем АДРЕСА_3 . Разом з ним на день його смерті в цьому будинку проживала та була зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , -онука.

Як свідчить інформаційна довідка зі Спадкового реєстру №50734388 від 30.01.2018 року, заповіт ОСОБА_4 від 19.03.2014 року №33 є чинним.

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №50734413 від 30 січня 2018 року Міжгірською державною нотаріальною конторою було зареєстровано спадкову справу №03-2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 (номер у Спадковому реєстрі 61933794).

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 29.08.2018 року у справі №302/615/18 визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок у АДРЕСА_3 , як спадкоємця за померлим дідом ОСОБА_4 .

ФОП ОСОБА_13 виготовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки площею 1,0179 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту с.Пилипець, урочище «Над Плищиним плотом» Хустського району Закарпатської області.

07 березня 2024 року державним кадастровим реєстратором відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області було проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:006:0063 площею 1,0179 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Хустський район, с. Пилипець, урочище «Над Плищиним плотом», що вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5100484502024 від 07.03.2024 року.

Постановою державного нотаріуса Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвої О.І. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 09.04.2024 року №65/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом за майном померлого ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 1,0179 га, яка знаходиться на території Пилипецької сільської ради та право на земельну частку (пай) розміром 1,43 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), оскільки відсутні документи, що підтверджували б родинні відносини ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , як його онуки. Крім цього, у цій постанові нотаріус встановила, що позивачка прийняла спадщину за майном померлого ОСОБА_4 шляхом подання заяви про прийняття спадщини до Міжгірської державної нотаріальної контори. Ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову у від прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався, рішення суду щодо продовження строку для прийняття спадщини за майном померлого ОСОБА_4 до державного нотаріуса не надходили.

Відповідно до Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 08.04.2024 року №201-20240408-0007617926 оціночна вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:006:0063 становить 16 939 грн 45 коп.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Виходячи з вимог ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, для підтвердження права позивачки на набуття спадщини на майно померлого ОСОБА_4 є необхідним встановлення факту, що саме позивачка є спадкоємцем ОСОБА_4 за заповітом від 19.03.2014 року №33.

У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з можливих способів захисту цивільних та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Постановою державного нотаріуса Міжгірської державної нотаріальної контори відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні документи, що підтверджували б родинні відносини ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , як його онуки. Крім цього, у зв`язку з тим, що за життя ОСОБА_4 не оформив свої права на спадкове майно після смерті його дружини ОСОБА_9 та відповідно відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 1,0179 га та Сертифікат №0096002 оформлені на ім`я ОСОБА_4 позивачка не може реалізувати свої спадкові права у позасудовому порядку.

За вищенаведених обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі, при цьому визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

Розподіл судових витрат між сторонами

Суд враховує те, що позивачка сплатила судовий збір в сумі 3028 грн та ту обставину, що відповідач визнав позов до розгляду справи по суті.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищенаведене, позивачці слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду, що становить грошову суму 1514 грн.

Керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнання позову відповідачем прийняти.

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , згідно заповіту, посвідченого 19.03.2014 року секретарем виконкому Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області ОСОБА_12 , зареєстрованого в книзі для запису нотаріальних дій під № НОМЕР_6 , на випадок своєї смерті житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_3 , земельну ділянку площею 0,60 га, земельну частку (пай) площею 1,43 га та все те, що йому належатиме по праву та по закону на день його смерті, заповідав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_7 , мешканці АДРЕСА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_7 , мешканкою АДРЕСА_3 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122485200:09:006:0063 площею 1,0179 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Хустський район, с. Пилипець, урочище «Над Плищиним плотом», в порядку спадкування за заповітом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_7 , мешканкою АДРЕСА_3 право на земельну частку (пай) у майні колективного сільськогосподарського підприємства «Шипіт» с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області площею 1,43 в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0096002 від 13.06.1997 року, виданого на підставі рішення Міжгірської районної державної адміністрації від 11.06.1997 року №292, в порядку спадкування за заповітом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду, що становить суму 1514 грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Суддя: В. П. Кривка