Рішення № 119159, 13.09.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 314

РІШЕННЯ

Іменем України

13.09.2006

Справа №2-2/14083-2006

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристичний центр «Прем’єр Готель», ( м. Сімферополь вул.. Пушкіна 11 а).

До відповідача – Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації, (м. Сімферополь, вул.. Некрасова 11).

Про визнання права власності

Суддя Толпиго В.І.

Представники :

Від позивача – Квасніков М.О., дов. від 16.07.2006 р.;

Від відповідача – не з’явився

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання права власності на незавершений будівництвом багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта/ вул. К. Маркса 36/49. Вважає, що відповідач, котрий не реєструє за позивачем право власності на згаданий об’єкт в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, фактично заперечує таке право позивача.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника за наявними у справі матеріалами на підставі діючого законодавства.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до відповідача з клопотанням вих. № 7 від 26.07.2006 р. про виготовлення технічного паспорту реєстрацію права власності з наданням витягу про реєстрацію права власності в Реєстрі та витягу з Реєстру прав власності на вказане незавершений будівництвом об’єкт нерухомості. Відповідачем було оформлено відповідне замовлення за №№ 1156-а та 1156-б. Позивач здійснив всі необхідні платежі.

Однак до цього часу право власності не зареєстровано, витяг про реєстрацію права власності і витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідачем не надані. Тобто відповідач фактично заперечує або ж не визнає право власності позивача на даний незавершений будівництвом об’єкт нерухомості.

Господарський суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню повністю, виходячи за наступного.

Право власності на цей об’єкт було набуто позивачем на підставі засновницького договору, оскільки було передано його учасником (засновником) у власність в якості внеску в статутний фонд (капітал) ТОВ «Туристичний центр «Прем’єр Готель».

Так виконкомом Центрального районної ради м. Сімферополя за реєстраційним номером 04055647ю0021221 від 09.11.2001 р. були зареєстровані зміни до засновницького договору ТОВ «Туристичний центр «Прем’єр Готель», де визначено розділ 4 «Статутний фонд Товариства» доповнити пунктом 4.3. наступного змісту (витяг): «4.3. Акціонерне товариство «МІІТ С.А.» вносить частину свого внеску в Статутний фонд Товариства для формування його цілісного майнового комплексу майном у вигляді об’єкта незавершеного будівництва, який розташований за адресою м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта, 36/49…».

Даний об’єкт незвершеного будівництва було фактично передано позивачу його учасником (засновником) – Акціонерним товариством «МІІТ С.А.» – за Актом приймання-передачі майнового внеску в Статутний фонд ТОВ «Туристичний центр «Прем’єр Готель» від 30.10.2001 р.

Частиною першою ст. 13 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України, права користування водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Згідно ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство, зокрема, є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Статтею 26 Закону України від 07.02.1991 р. № 697-XII «Про власність» передбачено, що об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є, зокрема, грошові та майнові внески його членів.

Стаття 128 Цивільного кодексу Української РСР встановлювала, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Таким чином, право власності на цей об’єкт незавершеного будівництва виникло у позивача після підписання акту приймання-передачі від 30.10.2001 р.

Абзацом п’ятим підпункту «а» п. 6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 р. № 6/5), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за № 157/6445, передбачено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками.

Згідно п. 1 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (додаток № 1 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно) такими документами, зокрема, є договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно, тощо.

Суд погоджується з тими доводами позивача, що відповідно до законодавства договором, який передбачає перехід права власності на нерухоме майно, є також засновницький договір про створення господарського товариства, який обумовлює передачу новостворюваному товариству у власність нерухомого майна його учасниками (засновниками).

До передачі позивачеві у власність цей об’єкт на праві власності належав АТ «МІІТ С.А.» на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.2001 р., укладеного з первісним власником – Малим підприємством «Центрум». Відповідно до діючого на той час законодавства цей договір, укладений між двома юридичними особами, не вимагав обов’язкового нотаріального посвідчення. Спірний об’єкт за умовами цього договору від 01.10.2001 р. МП «Центрум» фактично передало АТ «МІІТ С.А.» за актом приймання-передачі від 05.10.2001 р.

Між МП «Центрум» і виконкомом Сімферопольської міської ради укладався договір від про умови тимчасового користування земельною ділянкою площею 0,0554 га для будівництва та обслуговування цього об’єкту.

Однак правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування цього будинку попередніми власниками з різних причин не оформлювались, що підтверджується довідкою Комітету по управлінню земельними ресурсами Сімферопольської міської ради від 31.08.2006 р. № 776/36.01-19.

Попередній власник цього об’єкту – МП «Центрум», яке збудувало цей об’єкт незавершеного будівництва, в той час одержало дозвіл інспекції ДАБК від 12.05.1996 р. на виконання будівельних робіт з будівництва 28-квартирного житлового будинку. Будівництво здійснювалось відповідно до робочого проекту Творчої архітектурно-проектної майстерні «Сімферопольархпроект».

За таких обставин позивач, ТОВ «Туристичний центр «Прем’єр Готель»», є власником незавершеного будівництвом об’єкта нерухомості – багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта /вул. К. Маркса, 36/49, на земельній ділянці площею 0,0554 га привокзальної планово-економічної зони.

Згідно повідомлення відповідача від 15.12.2003 р. ступінь будівельної готовності даного об’єкту незавершеного будівництва складає 72% .

Частиною 3 ст. 331 ЦК України «Набуття права власності на новостворене майно та об’єкти незавершеного будівництва» (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 15.12.2005 р. № 3201-IV) встановлено наступне:

«3. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об’єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об’єкта незавершеного будівництва».

Органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, в даному випадку є відповідач згідно пункту 5 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України від 01.07.2004 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», та пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за № 157/6445.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.

Частина 3 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачає, що заява про державну реєстрацію права власності подається до органу державної реєстрації прав, на території якого перебуває нерухоме майно або більша за площею його частина.

Абзацом одинадцятим статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду про право власності на об’єкт незавершеного будівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 2 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлює, що одними зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права судом.

Господарський суд вважає, що позивач відповідно до вимог закону просить захистити його права власника, набуті в законному порядку, шляхом визнання його права власності на даний незавершений будівництвом об’єкт нерухомості.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 49,75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристичний центр «Прем’єр Готель» (вул. Пушкіна, 11а, м. Сімферополь, 95000; код за ЄДРПО України 31592436) на незавершений будівництвом багатоквартирний житловий будинок за адресою вул. К. Лібкнехта/вул. К. Маркса 36/49, м. Сімферополь, розташований на земельній ділянці площею 0,0554 га.

3. Стягнути з Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації (вул. Некрасова, 11, м. Сімферополь, 95011; код за ЄДРПО України 03347537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристичний центр «Прем’єр Готель» (вул. Пушкіна, 11а, м. Сімферополь, 95000; код за ЄДРПО України 31592436) 85,00 грн. державного мита і 118,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.