Ухвала суду № 119158595, 21.05.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/4220/2012

Провадження № 1-в/344/133/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про скасування арешту в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Захисник ОСОБА_5 звернулась до суду з клопотанням про скасування арешту майна в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. В обґрунтування клопотання покликалась на те, що на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області перебувало дане кримінальне провадження, в якому ще 09 лютого 2012 року старшим слідчим ОВС СВ СУ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_6 з метою забезпечення можливої конфіскації майна та цивільного позову накладено арешт на майно ОСОБА_4 будинок по АДРЕСА_1 . Відповідно до вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Дуплиська Заліщинського району Тернопільської області, проживаючу по АДРЕСА_2 , визнано винною у вчиненні злочину передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності на строк 3 роки, без конфіскації майна. На підставі ст. 79 КК України засуджену ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі із випробуванням, встановлено іспитовий строк до досягнення сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьохрічного віку. Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 березня 2015 року вирок в частині, що стосується ОСОБА_4 , залишено без змін. Ухвалою від 14 липня 2017 року у справі ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, із застосуванням ст. 79 КК України з іспитовим строком до досягнення сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьохрічного віку, призначеного вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 жовтня 2014 року, з урахуванням ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 березня 2015 року. Однак, відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15 січня 2009 року, номер витягу № 21562278, власником будинку (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) є ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), підстава виникнення - договір дарування від 16 листопада 2008 року зареєстрований в реєстрі за №4431 Миколаївською державною нотаріальною конторою. Відповідно до вказаних судових рішень особи ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є різними особами та є однофамільцями, однак об`єкт нерухомості житловий будинок разом з господарськими будівлями розташованій на земельній ділянці земель Дроговизької сільської ради по АДРЕСА_1 у власності засудженої ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у власності не перебував. Вважає, що арешт майна порушує право власності ОСОБА_4 , яка не несе відповідальності за дії засуджених. Крім цього, заявник ОСОБА_4 не мала статусу підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого в кримінальному провадженні і зазначений арешт майна перешкоджає їй, як власнику майна, розпоряджатися своїм майном. Просила арешт скасувати, як такий, що накладений безпідставно.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти задоволення даного клопотання, оскільки вважає, що арешт накладений помилково.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце її розгляду, про причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду не подали.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження суд вважає наступне.

В рамках даної кримінальної справи (№ 323149) постановою старшого слідчого в ОВС СВ СУ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_6 від 09 лютого 2012 року накладено арешт на майно ОСОБА_4 , будинок по АДРЕСА_1 .

Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 жовтня 2014 року ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності на строк 3 роки, без конфіскації майна. На підставі ст. 79 КК України засуджену ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановлено іспитовий строк до досягнення сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьохрічного віку.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 17 березня 2015 року вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2014 року в частині призначеного покарання ОСОБА_4 залишено без змін.

Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2014 року набрав законної сили 17 березня 2015 року, однак питання арешту майна, про який зазначено вище, судом вирішено не було.

Так, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналіз вищевказаного положення КПК України свідчить про те, що підставою для скасування арешту майна є необґрунтованість його накладення або відсутність подальшої необхідності в його застосуванні.

В той же час відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15 січня 2009 року, номер витягу № 21562278, власником будинку (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), що по АДРЕСА_1 , є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Судом поза розумним сумнівом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , майно якої арештовано, та засуджена ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є різними особами - однофамільцями.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не мала статусу підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого в даному кримінальному провадженні.

Накладений відповідно до постанови старшого слідчого в ОВС СВ СУ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_6 від 09 лютого 2012 року арешт на майно перешкоджає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як власнику майна, розпоряджатися своїм майном.

Отже стороною захисту доведено, а стороною обвинувачення не заперечено, що арешт накладено на майно, яке належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , необґрунтовано, тому суд вважає, що є всі правові підстави дане клопотання задовольнити.

Керуючись ст.ст. 170-174, 369-372, 376, 537, 539 Кримінального процесуального України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений відповідно до постанови старшого слідчого в ОВС СВ СУ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_6 від 09 лютого 2012 року, на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючої на АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме на будинок по АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Головуючий-суддя Роман ХОРОСТІЛЬ

Повний текст ухвали складено 21 травня 2024 року.