Ухвала суду № 119153238, 21.05.2024, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-с/447/34/24 Справа №447/1600/23

У Х В А Л А

21.05.2024 Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Друзюк М.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 28.06.2023 по справі № 447/1600/23

в с т а н о в и в :

28.06.2023 Миколаївським районним судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ТОВ « Львівенергозбут», місцезнаходження: м. Львів, вул. Шевченка,1 ,ЄДРПОУ 42092130,

заборгованість за спожиту електричну енергію на загальну суму 4529 грн., 92 коп. та 268,40 грн. судового збору .

Боржник 20.05.2024 подала заяву про скасування судового наказу, мотивуючи тим, що дізналася про даний судовий наказ 06.05.2024, оскільки державним виконавцем накладено арешт на кошти. Вважає, що вимога про стягнення з неї заборгованості є незаконною та необґрунтованою, оскільки вона вирішує питання заборгованості у досудовому порядку та до винесення судового наказу 13.07.2023 оплатила заборгованість 4 758 грн., а тому просить поновити строк на оскарження судового наказу, судовий наказ виданий Миколаївським районним судом Львівської області від 28.06.2023 скасувати.

Дослідивши матеріали заяви про скасування судового наказу, приходжу до такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

До заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті (п.3 ч.5 ст.170 ЦПК України).

У ч.2 ст.171 ЦПК України зазначено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

З матеріалів справи вбачається, що копію наведеного вище судового наказу від 28.06.2023 та копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами 28.06.2024 скеровано на адресу боржника ОСОБА_1 , а саме АДРЕСА_1 .

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення «Укрпошти», 12.07.2023 отримано копію судового наказу з додатками із зазначенням особистого підпису отримувача.

Відповідно до ст.123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У поданій заяві про скасування судового наказу боржник зазначає, що про видачу судового наказу не була обізнана, а дізналася про такий наказ 06.05.2024, оскільки державним виконавцем накладено арешт на кошти. Разом з тим, у матеріалах справи міститься єдиний і належний доказ отримання боржником копії судового наказу, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення із підписом отримувача (боржника), відтак перебіг строку для подання заяви про скасування судового наказу розпочався 12.07.2023.

Згідно із ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

При цьому, поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу боржник не надала, таким чином дійшла висновку про відсутність підстав для його поновлення.

Доводи боржника зводяться до заперечення факту отримання боржником судового наказу, який підтверджується підписом у рекомендованому повідомленні «Укрпошти».

Право доступу до правосуддя, не є абсолютним, а його реалізація має відбуватися із дотриманням процесуального строку, що забезпечує юридичну визначеність та остаточність судового рішення.

За змістом ч.2 ст.171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючи наведене вище, приходжу до висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає поверненню боржнику.

Керуючись ст.ст.170-171, 258-261, 353 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

У поновленні строку на звернення із заявою про скасування судового наказу відмовити

Заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 28.06.2023 по справі № 447/1600/23 повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання до Львівського апеляційного суду.

Суддя Друзюк М. М.