Рішення № 119151447, 16.04.2024, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/12935/23

№ 2/183/1177/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2024 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Дубовенко І.Г.,

з участю секретаря судового засідання - Котенко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Черкаської селищної ради, про позбавлення батьківських прав, суд -

в с т а н о в и в:

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Черкаської селищної ради, про позбавлення батьківських прав, в якому позивач просить позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 29 листопада 2011 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем у справі. Від шлюбу з відповідачем вони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 03 квітня 2018 року рішенням Новомосковського міськрайонного суду шлюб між ними був розірваний. З 2015 року вона та відповідач не підтримують сімейні зв`язки, та з того часу батько не бачив сина. Дитина з серпня 2015 року та відповідач не підтримують сімейні зв`язки і з того часу батько не бачив свого сина, дитина не пам`ятає батька. Батьком син називає чоловіка з яким позивач знаходиться у зареєстрованому шлюбі. Відповідач після розірвання шлюбу жодного разу не приїздив до сина, ніяким чином не піклується про дитину, не цікавиться його життям, здоров`ям, успіхами, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання. Позивач вважає, що відповідач підлягає позбавленню батьківських прав відносно нього на підставі ст. 164 СК України.

Відповідачем не поданий відзив на позов.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2024 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 19 березня 2024 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за її відсутності, в якому підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити. У разі неявки відповідача в судове засідання просила розглядати справу за відсутності відповідача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що відповідач є батьком неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 03 січня 2014 року відділом ЗАЦС Саріасійського району Управління юстиції Сурхандар`їнської області Міністерства юстиції Республіки Узбекістан.

Довідкою ГУ ДМС України в Дніпропетровській області № 670/17 від 16 червня 2017 року вбачається, що дитина ОСОБА_3 з 06 червня 2017 року набув громадянства України на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України».

Як вбачається з довідки про спільне проживання № 81 від 02 листопада 2023 року вбачається, що ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з довідки № 01-37/609 від 01 листопада 2023 року, ОСОБА_3 навчається в 5 класі Вільненського ліцею Губиниської селищної ради Новомосковського району. Батько не бере участь у вихованні дитини, мати одноособово виховує сина.

Згідно довідки Гвардійської АЗПСМ № 556 від 06 листопада 2023 року ОСОБА_3 на «Д» обліку не перебуває, здоров. Дитина знаходиться на утриманні матері, батько не цікавить здоров`ям дитини.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Як встановлено у ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

З висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженого рішенням № 23 від 06 березня 2024 року Черкаської селищної ради Новомосковського району, вбачається, що позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є доцільним.

Звертаючись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, позивач, як на підставу позову, посилався на ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п.п. 94-102. рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09).

Європейський суд з прав людини зазначив у рішенні у справі «Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії» (Neulingerand Shuruk v. Switzerland), (заява № 41615/07, ЄСПЛ 2010 року), що інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю.

Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення та позбавлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідність харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (Конвенція ООН про права дитини) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

З матеріалів справи судом не встановлено жодних намагань відповідача виховувати дитину та матеріально його забезпечувати, що свідчить про фактичне самоусунення відповідача від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини. Означений висновок підтверджує також і те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд в суді справи про позбавлення його батьківських прав, в судове засідання не з`явився, чим підтвердив свою байдужість до долі власної дитини.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні докази у сукупності, суд дійшов висновку про наявність порушення прав та інтересів неповнолітньої дитини, свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, невжиття протягом тривалого часу жодних заходів щодо можливості забезпечення належних умов для фізичного, духовного розвитку та виховання дітей, а тому наявні достатні правові підстави для задоволення позовних вимог та позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Черкаської селищної ради, про позбавлення батьківських прав- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового зборув сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з моменту отримання ним копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП невідомий, остання відома адреса проживання: АДРЕСА_3 ).

Третя особа: Орган опіки та піклування Черкаської селищної ради (код ЄДРПОУ 21927787, адреса місцезнаходження: вулиця Лісна, будинок 24, смт Черкаське Новомосковського району, Дніпропетровської області, 51272).

Рішення суду складено і підписано 16 квітня 2024 року.

Суддя І.Г.Дубовенко