Ухвала суду № 119148066, 20.05.2024, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/176/2024

130/1043/24

У ХВ АЛ А

20.05.2024 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Жмеринка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020130000133 від 05.03.2024,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

В провадженні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, оскільки 26.05.2024 року спливає строк застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 відповідного запобіжного заходу і продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, яке він в судовому засіданні підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

Заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, обраний ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28.03.2024 спливає 26.05.2024.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення обвинуваченим ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків/експертів, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд враховує, що при обранні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 були наступні ризики, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює тяжкість покарання, що йому загрожує; незаконно впливати на потерпілих та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше судимий; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, санкцією якого передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 9 років, він ніде не працює, не одружений, утриманців не має, зареєстрований в іншій області, тимчасово проживає в м. Жмеринка, раніше судимий Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 15, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у вигляді 12 років позбавлення волі, звільненившись по відбуттю строку покарання, обвинувачується у вчиненні злочинів за двома епізодами, передбаченими ч. 4 ст. 185 КК України, що свідчить про схильність обвинуваченого ОСОБА_3 до вчинення кримінальних правопорушень та наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень, судове слідство у справі не здійснене, а тому є ризики переховування від суду та продовження чи повторення протиправної поведінки.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, оцінюючи суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 виправдане, як це підтверджує практика Європейського суду з прав людини, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою на шістдесят днів із попередньо визначеним розміром застави у межах шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 грн., з обов`язками визначеними ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду від 28.03.2024.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 і відсутність підстав для зміни запобіжного заходу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178,183,184, 314-316 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020130000133 від 05.03.2024 у виді тримання під вартою продовжити на шістдесят днів, а саме до 18 липня 2024 року включно із попередньо визначеним розміром застави у шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 грн., у разі внесення якої ОСОБА_3 підлягає негайному звільненню з під варти із покладенням на нього наступних обов`язків:

1) прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) утриматися від спілкування з свідками.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі внесення застави, внаслідок невиконання ним вказаних обов`язків, а також при порушенні обов`язків заставодавцем щодо забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та не з`явлення останнього за викликом, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору; у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя