Постанова № 119147485, 20.05.2024, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/730/24

Номер провадження 3/350/252/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2024 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівького районного суду Івано-Франківської області Бейко А.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Ради адвокатів Івано-Франківської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , Фізичної особи - підприємця, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

До Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області надійов протокол про адміністративне правопорушення серії ІФ № 02/2024 від 22.04.2024 року відносно ФОП ОСОБА_1 , складений уповноваженим Ради адвокатів Івано-Франківської області, зі змісту якого слідує, що 26.02.2024 адвокат Яцків М.В., у межах надання правової допомоги ОСОБА_2 , звернувся до ФОП ОСОБА_1 з адвокатським запитом про надання копій документів (інвентаризаційної справи на нерухоме майно за адресою - АДРЕСА_2 ) та відповідної письмової інформації. Зазначений адвокатський запит згідно інформації «Укрпошти» був отриманий ФОП ОСОБА_1 особисто 29.02.2024 року. Однак всупереч вимогам ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідь на адвокатський запит ні протягом п`яти робочих днів з дня отримання запиту, тобто до 07.03.2024 року, ні станом на 25.03.2024 - на час звернення адвоката до Ради адвокатів Івано-Франківської області із заявою, надана не була. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду подав письмове клопотання, за змістом якого вину у вчиненні інкримінованих дій не визнав та просив закрити провадження у справі за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, посилаючись на те, що згідно протоколу йому інкримінується порушення вимог ч.2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині ненадання інформації у відповідь на адвокатський запит. Такі його дії кваліфіковано за ч.5 ст. 212-3 КУпАП. Разом з тим вказав, що протокол про адміністративне правопорушення серії ІФ №02/2024, складений заступником голови Ради адвокатів Івано-Франківської області Стрипою І.С. 22.04.2024 не оформлений належним чином відповідно до вимог КУпАП. Так, в протоколі зазначено, що особа відносно якої складено даний протокол є ФОП (Фізична особа-підприємець) дата реєстрації ФОП 24.02.2026 року, код ЄДРПОУ 21680000, адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , номер телефону відсутній, адреса місця роботи: АДРЕСА_4 , ОСОБА_3 , анкетні дані (число, місяць, рік народження) відсутні, мотивуючи тим, що вказані дані наявні у відкритому доступі в інтернет мережі. Проте відомості вказані у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності виходячи з того, що із даних, які опубліковані у відкритому доступі в інтернет мережі відомості, що стосуються його, тобто ОСОБА_1 наступні: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ ФОП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_5 , тел. НОМЕР_2 , дата реєстрації ФОП 24.02.2016 року, реєстраційний номер НОМЕР_3 , основний вид діяльності: 68.31 Агенства нерухомості, інші види діяльності: 71.11. Діяльність у сфері архітектури, реєстрація припинення статусу ФОП 11.12.2020 року, номер запису 2001140060004004648, свою діяльність як ФОП ніколи не здійснював в АДРЕСА_1 . Таким чином з 11.12.2020 року він не здійснює жодної підприємницької діяльності і відповідно немає статусу посадової чи службової особи тому не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст 212-3 КУпАП і в його діях відсутній склад даного адміністративного правопорушення. Вказані обставини, на його думку, вказують на безпідставність висновків Ради адвокатів Івано-Франківської області щодо порушення ним вимог ч.2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, настає за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у неправомірній відмові в наданні інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, у випадку, коли така інформація підлягає наданню на запит, у тому числі відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

Окрім цього, суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП є спеціальний, оскільки до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті лише посадові особи

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження до змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення у порушення вимог ч.2 ст. 256 КУпАП не підписаний ОСОБА_1 у зв`язку з чим є незрозумілим, чи ОСОБА_1 відмовився від підписання даного протоколу чи ні та чи було йому повідомлено про складання протоколу відносно нього. Крім цього, у графі "запис про відмову особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, від проставлення підпису про обізнаність із зазначеними положеннями Конституції України та Кодексу України про адміністративні правопорушення" зазначено: Примірник протоколу направлений особі по пошті.

Таким чином, судом встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не був присутній при складанні протоколу про адміністрастивне правопорушення, не підписував його, тобто фактично він був позбавлений права подавати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викладення мотивів своєї можливої відмови від його підписання, та реалізувати свої права, які передбачені ст. 268 КУпАП.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ІФ № 02/24 від 22.04.2024, складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом Яцківим М.В. було подано на ім`я ФОП ОСОБА_3 . адвокатський запит від 26.02.2024 щодо надання копій документів (інвентаризаційної справи на нерухоме майно за адресою - АДРЕСА_2 ) та відповідної письмової інформації.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця 11.12.2020 року, номер запису: 2001140060004004648, підстава: власне рішення.

Аналіз зазначених вище фактичних обставин доводить суду, що ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, що виключає наявність складу адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

За змістом ст.255 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Разом з тим, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фактичних даних та належних доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №536/1703/17, адміністративне провадження №К/9901/3839/17.

Згідно з вимогами ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

В силу вимог ч.4 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Згідно з ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності належних та достатніх доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За наведених вище обставин суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП.

Керуючись п. 1 ст. 247 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.212-3 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд Івано-Франківськоїобласті.

Суддя А.М. Бейко