Ухвала суду № 119140361, 20.05.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 травня 2024 р. № 520/13223/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по обмеженню ОСОБА_1 сум індексації його щомісячної пенсії згідно з постановою КМУ від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» максимальним розміром 1 500,00 грн, а також дії з невиплати йому сум такої індексації пенсії з 01.03.2023;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по обмеженню ОСОБА_1 сум індексації його щомісячної пенсії згідно з постановою КМУ від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» максимальним розміром 1 500,00 грн та дії з невиплати йому сум такої індексації пенсії з 01.03.2024;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по виплаті ОСОБА_1 щомісячної пенсії з обмеженням максимальними розмірами та її зменшення з суми 18599,58 грн. до суми 18569,98 грн. починаючи з 01.07.2020; з суми 18622,38 грн. до суми 17690,00 грн. починаючи з 01.12.2020; з суми 18656,38 грн. до суми 18540,00 грн. починаючи з 01.07.2021; з суми 21189,44 грн. до суми 19340,00 грн. починаючи з 01.03.2022; з суми 23226,64 грн. до суми 20270,00 грн. починаючи з 01.08.2022; з суми 24753,04 грн. до суми 20930,00 грн. починаючи з 01.03.2023; з суми 26360,24 грн. до суми 23610,00 грн. починаючи з 01.03.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати ОСОБА_1 з 01.03.2023 суму індексації пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без її обмеження максимальним розміром в сумі 1500,00 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати ОСОБА_1 з 01.03.2024 суму індексації пенсії згідно з постановою КМУ від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без її обмеження максимальним розміром в сумі 1500,00 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати ОСОБА_1 щомісячну пенсію згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області" № 100/28024 від 20.08.2021 (вих. № 33/41-3484) з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.03.2022, з 01.08.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 без обмеження її виплати максимальними розмірами, у тому числі з 01.03.2022 з урахуванням сум індексації пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від і 6.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» без її обмеження максимальним розміром, з 01.08.2022 з урахуванням щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" без її обмеження максимальним розміром, з 01.03.2023 з урахуванням сум індексації пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без її обмеження максимальним розміром та з 01.03.2024 з урахуванням сум індексації пенсії згідно з постановою КМУ від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без її обмеження максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Суд зазначає, що Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного, останньою у часі практикою, сформовано правові висновки у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 щодо строку звернення до адміністративного суду у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у вказаній постанові зазначає наступне:

"Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

У свою чергу, суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву."

Судом встановлено, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли зокрема, з 01.07.2020, з 01.12.2020, з 01.07.2021, з 01.03.2022, з 01.08.2022 та з 01.03.2023, водночас з цим позовом позивач звернувся 15.05.2024, тобто з істотним пропуском строку, передбаченого статтею 122 КАС України.

Заяви про поновлення строку звернення та доказів поважності причин його пропуску, матеріали позову не містять.

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Згідно з ч. 1 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Отже, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, такі вимоги мають мати єдину підставу виникнення. У протилежному випадку виникають різні адіністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Зі змісту позовної заяви вбачається що позивач оскаржує, зокрема, дії пенсійного органу з приводу призначення та виплати індексації у порядку постанови КМУ від 24.02.2023 № 168, призначення та виплати індексації у порядку постанови КМУ від 23.02.2024 № 185, обмеження розміру пенсії до виплати - 18 569,98 грн з 01.07.2020, обмеження розміру пенсії до виплати - 17690,00 грн з 01.12.2020, обмеження розміру пенсії до виплати - 18 540,00 грн з 01.07.2021, обмеження розміру пенсії до виплати - 19 340,00 грн з 01.03.2022, обмеження розміру пенсії до виплати - 20 270,00 грн з 01.08.2022, обмеження розміру пенсії до виплати - 20 930,00 грн з 01.03.2023, обмеження розміру пенсії до виплати - 23 610,00 грн з 01.03.2024.

Заявлені позивачем позовні вимоги не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні доказами, ні причиною походження, оскільки всі вищеперелічені дії пенсійного органу, які оскаржує позивач, є окремими та самостійними управлінськими волевиявленнями суб`єкта владних повноважень, що вчинялися безвідносно одне до одного.

Так, суд констатує, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем, у зв`язку з якими виник спір, склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб`єкта владних повноважень, що свідчить про те, що в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення та різні докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.

Суд також зазначає, що виникнення спірних правовідносин між тими самими суб`єктами не є достатньою підставою для об`єднання не пов`язаних між собою вимог в одне провадження.

Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави виникнення та мають різне нормативне регулювання. При цьому, такі позовні вимоги не є похідними одна від одної.

Отже, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 172 Кодексу адміністративного судочинства України щодо об`єднання позовних вимог в одній позовній заяві.

Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Разом із тим, з огляду на приписи ст. 8 Конституції України, ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд вважає за необхідне надати позивачу змогу обґрунтувати наявність підстав для одночасного заявлення в позові декількох самостійних немайнових вимог.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду: заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом з доказами поважності причин його пропуску; обґрунтування наявності підстав для одночасного заявлення в позові декількох самостійних немайнових вимог згідно з ч. 1 ст. 21 та ч. 1 ст. 172 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом з доказами поважності причин його пропуску; обґрунтування наявності підстав для одночасного заявлення в позові декількох самостійних немайнових вимог згідно з ч. 1 ст. 21 та ч. 1 ст. 172 КАС України.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН