Ухвала суду № 119139354, 20.05.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 травня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/4862/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування висновку службового розслідування, наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду 23.04.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, у якому позивач просив:

визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування від 10.02.2024 вих.№140/115/15/2021 за фактом вчинення дій, що мають ознаки дисциплінарного проступку поліцейським взводу №1 (з обслуговування м. Кременчук) батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Полтавській області в частині встановлення вчинення дисциплінарного проступку поліцейським взводу №1 (з обслуговування м. Кременчук) батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області від 12.02.2024 №314 "Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарного стягнення" в частині застосування до поліцейського взводу №1 (з обслуговування м. Кременчук) батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Полтавській області, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у формі звільнення зі служби в поліції;

визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області від 25.03.2024 №133 щодо звільнення позивача зі служби в поліції відповідно до підпункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 25.03.2024;

поновити ОСОБА_1 на займаній посаді поліцейського взводу №1 (з обслуговування м. Кременчук) батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Полтавській області з 25.03.2024;

зобов`язати ГУНП в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.03.2024 по дату поновлення на роботі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 позовну заяву залишено без руху з огляду на її невідповідність вимогам частини шостої статті 161 КАС України та надано позивачу строк для усунення недоліків позову.

13.05.2024 до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, в обґрунтування якої ОСОБА_1 зазначив, що з 26.03.2024 по 09.04.2024 він проходив лікування у лікаря-невропатолога, внаслідок чого не міг звернутись до суду з цим позовом.

Оцінюючи повідомлені представником позивача обставини, суд виходить з таких міркувань.

Цей спір стосується правомірності звільнення позивача зі служби у поліції.

Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини п`ятої цієї статті, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При цьому, як визначено у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Водночас, як визначено частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

За характером спірних відносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2023 у справі №120/7567/22 зазначив, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України.

Тож з позовом про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення зі служби у поліції позивач мав звернутись до суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом ГУНП в Полтавській області від 25.03.2024 №133о/с.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що з наказами ГУНП в Полтавській області від 12.02.2024 №314 та від 25.03.2024 №133о/с він ознайомився у приміщенні ГУНП в Полтавській області 25.03.2024.

Позовну заяву подано до суду 19.04.2024, тобто на 25 день після видання наказу про звільнення позивача зі служби в поліції та ознайомлення його з цим наказом.

Разом з цим, у заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 зазначив, що з 26.03.2024 по 09.04.2024 він проходив лікування у лікаря-невропатолога.

На підтвердження наведених обставин позивач долучив до заяви про поновлення строку копії консультаційних висновків спеціаліста (лікаря-невропатолога ОСОБА_2 ) від 26.03.2024, від 02.04.2024, від 09.04.2024 та довідки Медичного центру ПП "Віком Мед-2" від 09.04.2024.

Згаданими документами підтверджено, що позивач дійсно звертався до лікаря-невропатолога та проходив курс лікування у період з 26.03.2024 по 09.04.2024.

Частина перша статті 121 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.05.2021 у справі №1.380.2019.006107, від 22.07.2021 року у справі №340/141/21, від 16.09.2021 у справі №240/10995/20 та від 12.09.2022 у справі №120/16601/21-а.

З огляду на повідомлені позивачем обставини, зважаючи на наявність у нього права на звернення до суду, беручи до уваги те, що позивач у період з 26.03.2024 по 09.04.2024 проходив курс лікування у Медичному центрі ПП "Віком Мед-2" під наглядом лікаря-невропатолога, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на звернення до суду з цим позовом.

Керуючись статтями 2, 5, 44, 118, 121, 122, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з цим позовом задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування висновку службового розслідування, наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

СуддяО.О. Кукоба