Рішення № 119132390, 20.05.2024, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/501/24

2/302/211/24

Номер рядка звіту 61

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2024 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

з участю секретаря судового засідання Липей В.В.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Рішко С.І., до Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивачки

22.04.2024 представник позивачки адвокат Рішко С.І. в її інтересах подав суду вищенаведений позов, який обґрунтовано таким. Позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Синевирська Поляна Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області в сім`ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Окрім позивачки, у подружжя ОСОБА_4 був ще син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був інвалідом з дитинства та мав першу А групу інвалідності. У шлюбі батьки позивачки збудували спадковий будинок, який належав їм на праві спільної сумісної власності. ОСОБА_2 був власником спадкового будинку. Мати позивачки, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , вона була зареєстрована та фактично проживала в АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 на випадок смерті заповітів не залишала, спадкові справи до її майна не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на її 1/2 (одну другу) частку у праві власності на спадковий будинок, яку шляхом постійного спільного проживання успадкували її чоловік та син, частки яких у праві власності на будинок склали: ОСОБА_2 3/4 (три четверті) частки; ОСОБА_5 1/4 (одна четверта) частка. 26 жовтня 2010 року секретарем виконкому Синевирсько-Полянської сільради був посвідчений заповіт ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в реєстрі за №8, згідно якого на випадок своєї смерті він заповідав спадковий будинок своєму сину ОСОБА_5 , 1975 р.н. Батько позивачки, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлий ОСОБА_2 був зареєстрований та фактично проживав в АДРЕСА_1 ; разом з ним на день його смерті в АДРЕСА_1 був зареєстрований та фактично проживав його син ОСОБА_5 , 1975 р.н. Заповіт ОСОБА_2 від 26.10.2010 року є чинним, спадкові справи до його майна не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на його 3/4 (три четвертих) часток у праві власності на спадковий будинок, яку шляхом постійного спільного проживання успадкував його син. Таким чином брат позивачки успадкував спадковий будинок у повному обсязі, однак за життя не оформив правовстановлюючих документів на це нерухоме майно. Після смерті батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який не був одружений та не мав дітей, переїхав на постійне проживання до позивачки, оскільки він дуже хворів та потребував постійного догляду. Брат позивачки, ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 31.01.2024 року у справі №302/2159/23 було задоволено заяву позивачки та встановлено факт її постійного проживання разом із померлим ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_5 на випадок смерті заповітів не залишав, спадкові справи до його майна не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на цілу частку у праві власності на спадковий будинок, яку успадкувала позивачка за законом. Інші спадкоємці у померлого ОСОБА_5 відсутні. 21 березня 2024 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Хустського РНО Закарпатської області Дунаєва Ю.М. із заявою про реєстрацію спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 та видачу свідоцтва про право на спадщину на спадковий будинок. Цього ж дня приватним нотаріусом було зареєстровано спадкову справу №33/2024 (реєстраційний номер у Спадковому реєстрі 72180378). Позивачка прийняла спадщину за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 як спадкоємець за законом шляхом постійного спільного проживання разом із спадкодавцем. Ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався. Однак постановою від 29.03.20204 року №63/02-31 приватний нотаріус Дунаєв Ю.М., з посиланням на норми Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 року №296/5, відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадковий будинок по причині відсутності у спадковій справі та у спадкоємця правовстановлюючих документів на цей будинок та відсутності інформації в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо цього будинку. У зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадковий будинок позивачка позбавлена можливості оформити свої майнові та спадкові права в позасудовому порядку, а тому звернулася до суду з позовом до Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання за нею права власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Винесені в справі процесуальні рішення

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23.04.2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Позиції сторін за змістом процесуальних заяв

Позивачка та її представник ОСОБА_6 на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явилися, однак останній подав суду заяву про розгляд справи за його та позивачки відсутності з позицією підтримки позову.

Відповідач Синевирська сільська рада Хустського району Закарпатської області в особі сільського голови Івана Чупа на розгляд справи в підготовче судове засідання не з`явився, проте подав суду заяву, в якій зазначив, що просить справу розглянути без його участі, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Оцінивши позиції сторін, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з такого.

Встановлені судом обставини

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народилися в сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що вбачається з свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 ; свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в с.Синевирська Поляна Міжгірського району Закарпатської області у віці 73 років, про що в книзі реєстрації смертей 08.09.2006 року виконавчим комітетом Син-Полянської сільради Міжгірського району Закарпатської області зроблено відповідний актовий запис за №23, що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 .

Згідно довідки виконкому Синевирської сільради від 23.10.2023 року №1804 померла 07.09.2006 року ОСОБА_3 була зареєстрована та фактично проживала в АДРЕСА_1 . Разом з нею на день її смерті в АДРЕСА_1 були зареєстровані та фактично проживали: ОСОБА_2 , 1927 р.н. чоловік; ОСОБА_5 , 1975 р.н. син.

Згідно з інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 14.11.2023 року №74741613 та №74741614 вбачається, що ОСОБА_3 на випадок смерті заповітів не залишала, спадкові справи до її майна не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в с.Синевирська Поляна Міжгірського району Закарпатської області у віці 88 років, про що 02.09.2015 року виконавчим комітетом Синевирсько-Полянської сільради Міжгірського району Закарпатської області складено відповідний актовий запис за №17, що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 .

26 жовтня 2010 року секретарем виконкому Синевирсько-Полянської сільради був посвідчений заповіт ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в реєстрі за №8, згідно якого на випадок своєї смерті він заповів житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 , 1975 р.н.

Згідно з інформаційними довідками зі Спадкового реєстру від 14.11.2023 року №74741617 та №74741623 вбачається, що заповіт ОСОБА_2 від 26.10.2010 року є чинним, спадкові справи до його майна не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Згідно довідки виконкому Синевирської сільради від 23.10.2023 року №1803 померлий 31.08.2015 року ОСОБА_2 був зареєстрований та фактично проживав в АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті в АДРЕСА_1 був зареєстрований та фактично проживав його син ОСОБА_5 , 1975 р.н.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в с.Синевирська Поляна Хустського району Закарпатської області у віці 46 років, про що 10.01.2022 року виконавчим комітетом Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області складено відповідний актовий запис за №02, що вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 .

Згідно з інформаційними довідками зі Спадкового реєстру від 14.11.2023 року №74741607 та №74741609 вбачається, що ОСОБА_5 на випадок смерті заповітів не залишав, спадкові справи до його майна не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Згідно довідками виконкому Синевирської сільради від 23.10.2023 року №1806 і №1822 померлий 04.01.2022 року ОСОБА_5 був зареєстрований в АДРЕСА_1 , однак фактично проживав у позивачки в АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті в АДРЕСА_1 фактично проживали і були зареєстровані: ОСОБА_1 , 1962 р.н. сестра; ОСОБА_7 , 1988 р.н. племінник; ОСОБА_8 , 1989 р.н. дружина племінника; ОСОБА_9 , 2012 р.н. син племінника; ОСОБА_10 , 2016 р.н. донька племінника. Станом на 04.01.2022 року у будинку в АДРЕСА_1 , ніхто не проживав та не був зареєстрований, окрім померлого ОСОБА_5 .

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 31.01.2024 року у справі №302/2159/23 встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із померлим ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 . Це рішення суду набрало законної сили 02.03.2024 року.

З постанови про відмову у вчинені нотаріальних дій від 29.03.2024 року №63/02-31 приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Дунаєва Ю.М. вбачається, що позивачка прийняла спадщину за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 за законом шляхом постійного спільного проживання разом із спадкодавцем; ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався. Однак приватний нотаріус Дунаєв Ю.М., з посиланням на норми Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 року №296/5, відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 , по причині відсутності правовстановлюючих документів на цей будинок та відсутності інформації в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо цього будинку.

21.03.2024 року приватним нотаріусом Дунаєвим Ю.М. зареєстровано спадкову справу за майном ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №76297703 від 21.03.2024 року.

Згідно з випискою з погосподарської книги №1807, видана 23.10.2023 року виконкомом Синевирської сільради, згідно погосподарської книги померлий ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 був власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , будинок був побудований орієнтовно у 1972 році. Свідоцтво на право власності на цей будинок сільською радою не видавалося.

Довідкою КП «Міжгірське БТІ» Міжгірської селищної ради від 31.01.2024 року №10 підтверджується, що станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Згідно Технічного паспорта на будинок садибного типу, виданого 19.01.2024 року КП «Міжгірське БТІ» Міжгірської селищної ради, зареєстрованого в реєстрі за №ТІ01:5755-1574-0445-2732 будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 був побудований у 1972 році та має загальну площу 41,22 м2. Крім того, цей будинок має одну житлову кімнату площею 16,12 кв.м., кухню 12,05 кв.м.; кладову- 5,55 кв.м.; коридор - 7,50 кв.м.

Відповідно до Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 21.03.2024 року №201-20240321-0007527185 оціночна вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 становить 158 882 грн 41 коп.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до норм ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1223 ЦК України передбачено:

- право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

- У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

- Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Частиною 1 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . За життя ОСОБА_5 успадкував житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , однак не оформив правовстановлюючі документи на нього. ОСОБА_5 за життя не склав заповіт. Спадкоємцем за законом другої черги за майном ОСОБА_5 є його сестра ОСОБА_1 , спадкоємці першої черги - відсутні (його батьки померли, дітей він не мав, та був неодружений). Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Дунаєва Ю.М. №63/02-31 від 29.03.2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , оскільки на це спадкове майно відсутні правоустановчі документи та відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище житлового будинку.

Такі дії нотаріуса відповідають підпунктам 4.16, 4.19 пункту 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5), згідно яких видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з можливих способів захисту цивільних та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Постановою приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів і ця постанова унеможливлює оформлення нею спадщини у позасудовому порядку.

За вищенаведених обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі, при цьому визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

Розподіл судових витрат між сторонами

Суд враховує те, що позивачкою сплачений судовий збір в сумі 1588 грн 82 коп та ту обставину, що відповідач визнав позов до розгляду справи по суті.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищенаведене, позивачці слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду, що становить грошову суму 794 грн 41 коп.

Керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнання позову відповідачем прийняти.

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду, що становить суму 794 грн 41 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Суддя: В. П. Кривка